Рішення № 37290590, 24.02.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/303/171/14

303/8193/13-ц

Ряд стат звіту 45

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 лютого 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючої - судді Морозової Н. Л.

при секретарі Ільчак Р. М.

за участю: позивача за п/п (відповідача за зп) ОСОБА_1

представника позивача за п/п адвоката ОСОБА_2

відовідача за п/п (позивача за зп) ОСОБА_3

представника відповідача адвоката ОСОБА_4

представника третьої особи ПАТ «ВТБ Банк» Штець В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом про поділ майна, що є об'єктом права власності подружжя. Позовні вимоги мотивує тим, що за період перебування у шлюбі, ним та його дружиною ОСОБА_3, набуто спільне майно: будинковолодіння АДРЕСА_1. Просить визнати спільно нажите майно об'єктом спільної сумісної власності подружжя та поділити його, визначивши його частку у вказаному будинковолодінні 9/10, а за відповідачем ОСОБА_3 1/10 вказаного будинковолодіння. В огрунтування позовних вимог посилається на те, що перебуваючи у шлюбі з відповідачкою з лютого 2014 року по грудень 2012 року, у 2006 році почали будувати вказаний будинок, однак у 2007 року у них закінчилися грошові кошти для завершення будівництва будинку для їх сім'ї, у зв'язку з чим він змушений був взяти кредит в сумі 50 000,00 доларів США в ПАТ «ВТБ БАНК». Отриманий кредит ним сплачується одноособово, після розірвання шлюбу з відповідачкою в судовому порядку, він сам погашає кредит. Вважає, що покращення вказаного спільного майна (будинку) відбулося за рахунок коштів, які належали тільки йому особисто. Туму з врахування того, що добудова та обладнання будинку - спільного майна, відбулося за його особисті кошти отримані ним у кредит, вважає, що його частка повинна відповідати 9/10 вказаного будинковолодіння

Відповідач - ОСОБА_3, до початку розгляду справи по суті заявила зустрічний позов до ОСОБА_1 та просить про визнання за нею особистої приватної власності в цілому на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій розмішене вказане будинковолодіння, площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049. Позовні вимоги мотивує тим, що земельну ділянку на якій розмішене вказане будинковолодіння, площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049, вона придбала за особисті кошти (за договором купівлі продажу від 18.02.2006 року) під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1. В подальшому оформивши на своє ім'я всі необхідні документи та отримавши дозволи для будівництва будинку, почали будувати вказаний будинок. Посилається на те, що незважаючи на необхідність виховання малолітньої дитини, оформлення всіх документів з будівництва будинку лягло на її плечі, відповідач за час спільного їх життя ніде не працював, не мав стабільного доходу, не надавав належного матеріального забезпечення своїй сім'ї. 08 січня 2088 року відповідач в ПАТ «ВТБ Банк» оформив кредит на своє ім'я. Банк надав грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США строком до 08.01.2023 року під 14.5 % річних. Вона, виступила фінансовим поручителем свого чоловіка за договором кредиту. Крім того, ними був передано в іпотеку Банку будинковолодіння АДРЕСА_1, станом готовності 84 %, оскільки кредитні кошти бралися на завершення будівництва (споживчий кредит). Таким чино, для належного виконання умов повернення кредитних коштів, вона кожний місяць самостійно, вчасно вносить у Банк грошові кошти для погашення кредиту, з метою збереження набутого домоволодіння для проживання малолітніх дітей. Вважає, що оскільки відповідач не бере участі в належному отриманні дітей, не погашає кредит, то слід визнати за нею право особистої власності в цілому на будинковолодіння АДРЕСА_1, відступивши від рівності часток у спільному сумісному майні подружжя. Крім того просить визнати, що земельну ділянку на якій розмішене вказане будинковолодіння, площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049 є також її особистою приватною власність, бо хоч і придбана нею під час перебування у шлюбі з відповідачем, однак за її особисті кошти.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги первісного позову підтримали повністю, просили задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, у задоволенні зустрічного позову відмовити в частині визнання за ОСОБА_3 особистої власності на будинковолодіння. При цьому, позивачем (відповідачем за зп) у судовому засіданні визнано факт придбання за особисті грошові кошти відповідачкою (позивачем за зп) - ОСОБА_3 земельної ділянки, на якій побудоване домоволодіння. Представник позивача вказує на те, що його довіритель в період з вересня 2006 року по березень 2011 року працював ВАТ «Будівельне управління 813» та отримував високу заробітну плату в межах 7 000,00 гривень, а з березня 20011 року отримував у Мукачівському МЦЗ допомогу по безробіттю, в межах місячного заробітку, яку припинено виплачувати в грудні 2011 року. А 14. червня 2013 року він прийнятий на посаду оцінювача в ПТ «Ломбард Скарбниця» м. Киів. Таким чином, його довіритель мав змогу надавати і надавав грошові кошти на забезпечення його сім'ї та погашення кредиту. Його дружина ніколи не працювала і не працює по теперішній час. Договору про розмір коштів на утримання дітей між ними не укладалося, гроші він надавав щомісячно виходячи з фінансових можливостей. У судовому порядку питання щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей не розглядалося. Крім того, працюючи в м. Києві. для нього було зручно, що дружина займалася оформленням документації щодо будинку, оскільки це не суперечило інтересам сім'ї.

Відповідач та її представник, просили відмовити у задоволенні первісного позову в частині щодо поділу майна за вказаними позивачем частками, посилаючись на те, що він не брав жодної участі у будівництві будинку, оскільки не працював, грошей на фінансове забезпечення потреб сім'ї не надавав. Грошами їй допомагала її мама, яка знаходиться на заробітках за кордоном. Просить задоволи повністю заявлений нею зустрічний позов та відступити від принципу рівності часток подружжя у спільному сумісному майні на її користь - визнавши за нею право особистої власності не нерухоме майно в цілому з врахування положень. ч.3 ст. 70 СК України, оскільки батько дітей - відповідач не сплачує аліменти на утримання дітей.

Представник третьої особи залишила вирішення спору за первісним та зустрічним позовом на розсуд суду. При цьому пояснила, що претензій до виконання зобов'язань за кредитним договором ні до кредитоотримувача ні до його поручителів у Банку нема, платежі надходять відповідно до умов кредитного договору з усіма додатками до нього. Хто саме здійснює оплату кредиту для банку суттєвого значення не має.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 60, 61, 70 СК України будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.2004 року по 27.12.2012 року.

За час шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з матір'ю та батьком у спірному будинку АДРЕСА_1.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 за особисті кошти придбала земельну ділянку площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049 розташовану в АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2006 року та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку. Відповідачем та його представником в судовому засіданні визнано факт придбання відповідачкою вказаної земельної ділянки за особисті кошти.

За загальним правилом вважається, що кожна річ (крім речей індивідуального користування), придбана під час шлюбу є спільним сумісним майном подружжя і відповідно вони мають абсолютно рівні права. Винятками з цього правила є: майно, набуте до реєстрації шлюбу; майно, отримане в період шлюбу в порядку спадкування чи дарування, приватизоване майно або придбане за особисті кошти, приватизована земельна ділянка; особисті речі, коштовності, отримані премії, нагороди; відшкодування , отримане за заподіяну шкоду або зіпсовану річ, страхові виплати.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що всі необхідні документи для здійснення будівництва житлового будинку на вказаній вище, придбаній ОСОБА_3 земельній ділянці, а саме: дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку, госпблоку та гаража АДРЕСА_1, дозвіл на виконання будівельних робіт, архітектурно-технічний паспорт завершення будівництва індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, Акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння, оформлені на ім'я ОСОБА_3, а 21.01.2009 року видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно про право приватної 1/1 власності на ОСОБА_3.(а с. 62-81).

При цьому з матеріалів справи (кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки) вбачається, що 08.01.2008 року ОСОБА_1 оформив кредит «споживчий кредит» в розмірі 50 000,00 доларів США строком до 08.01.2023 року під 14,5 % річних, який був взятий для завершення будівництва будинковолодіння АДРЕСА_1 в інтересах сім'ї. Його дружина - ОСОБА_3 виступила поручителем за вказаним кредитом. Крім того, ними був передано в іпотеку Банку будинковолодіння АДРЕСА_1, станом готовності 84 %, оскільки кредитні кошти бралися на завершення будівництва.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що кредитні кошти, є його особистими грошовими коштами, оскільки такі були отримані як «споживчий кредит» для завершення будівництва житлового будинку, тобто в інтересах сім'ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При вирішенні спору щодо поділу спільного майна поділу підлягає все майна подружжя, до складу якого включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться в інших осіб; враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Сторони не вказали про наявність іншого майна подружжя, крім спірного домоволодіння АДРЕСА_1.

Як встановлено в судовому засіданні і не спростовано сторонами -ОСОБА_1 за ча проживання з ОСОБА_3 у шлюбі, а саме: в період з вересня 2006 року по березень 2011 року працював ВАТ «Будівельне управління 813» та отримував високу заробітну плату в межах 7 000,00 гривень, а з березня 20011 року отримував у Мукачівському МЦЗ допомогу по безробіттю, в межах місячного заробітку, яку припинено виплачувати в грудні 2011 року. А 14 червня 2013 року, прийнятий на посаду оцінювача в ПТ «Ломбард Скарбниця» м. Киів, що вбачається з копії запису в трудовій книжці ОСОБА_1 та довідки з Пенсійного фонду України в м. Мукачево.

Таким чином, ОСОБА_1 мав змогу надавати і надавав, грошові кошти на забезпечення його сім'ї та погашення кредиту, що визнано ОСОБА_3 в судовому засіданні в частині щодо грошових коштів для дітей. У решті ОСОБА_3 настоює, що кредит погашала за особисті кошти, які отримувала від матері, однак документального підтвердження такого не надала.

ОСОБА_3, як встановлено судом за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 не працювала, займалася вихованням дітей та веденням домашнього господарства, не працює по теперішній час.

Відповідно до ч.2 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

При укладенні договорів одним із подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.(ст. 65 СК України), а від так ОСОБА_3 і ОСОБА_1, як подружжя мають однакові обов'язки що повернення суми кредитних коштів, отриманих та використаних ними для завершення будівництва житлового будинку для їх сім'ї.

Договору про розмір коштів на утримання дітей між сторонами не укладалося, гроші батько дітей ОСОБА_1 надавав щомісячно виходячи з фінансових можливостей. У судовому порядку питання щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей не розглядалося.

Відповідно до ч.3 ст.70 Сімейного кодексу України, частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Отже, при вирішенні спору щодо розподілу майна за певних обставин суд може відступити від принципу рівності частин подружжя та за рішенням суду збільшити частину майна одного з подружжя, якщо з ним після розлучення проживатимуть діти за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього лікування, фізичного і духовного розвитку.

Із наданих позивачкою в судовому засідання пояснень та наданих нею доказів не вбачається, передбачених ч. 3 ст. 70 підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя, оскільки судом не встановлено обставин, які б мали істотне значення для застосування вказаної норми закону.

Оскільки на будинок, який є предметом спільної часткової власності подружжя, є свідоцтво про право власності, а отже, власність зареєстрована у визначеному законом порядку, то такий будинок може бути об'єктом поділу. Оскільки на будівництво та завершення будівництва такого, витрачалися спільні грошові кошти подружжя.

Земельна ділянки не є предметом спільної часткової власності подружжя, а є особистою власністю позивача за зустрічним позовом (відповідача) - ОСОБА_3, тому що хоч і набута останньою в період проживання у шлюбі з ОСОБА_1, однак за особисті грошові кошти, тобто на її придбання не витрачалися спільні кошти подружжя.

Вирішуючи спір в межах правового обґрунтування первісного та зустрічного позову, з урахуванням вищевикладених обставин приходить до висновку про поділ нерухомого майна - будинковолодіння АДРЕСА_1, що є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у рівних частках між ними та визнання за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049, придбану нею під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, за особисті грошові кошти.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

На підставі вищенаведеного, керуючись: ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-218, ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 65, 70 СК України, ст. ст. 328, 331 ЦК України, ст. 120Пункт 28, 30 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд -

р і ш и в :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя задоволити частково.

Визнати будинковолодіння АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_3.

Поділити нерухоме майно - будинковолодіння АДРЕСА_1, що є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у рівних частках між ними.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (кожним із сторін) по 1/2 частині будинковолодіння АДРЕСА_1 без поділу в натурі.

У решті позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0949 га, кадастровий № 2110400000:01:012:0049.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.