Постанова № 37290360, 18.02.2014, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 901/3522/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився, Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері;

позивача - Перейма Д.О., представник Міністерства інфраструктури України, довіреність № 6699/15/ від 08.11.2013;

- Перейма Д.О., представник Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт", довіреність № 133 від 25.12.2013;

відповідача - не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 17 грудня 2013 року у справі № 901/3522/13

за позовом Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (вул. Паркова, 20-а, Іллічівськ, Одеська область, 68000)

в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, Київ 135,01135)

Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (вул. Праці, 6, Іллічівськ, Одеська область, 68001)

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про стягнення 415122,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення 415122,80 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором про закупівлю послуг з виконання краново-монтажних робіт в частині повної та своєчасної сплати за надані послуги, у зв'язку з чим за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 17 грудня 2013 року у справі № 901/3522/13 позов Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" про стягнення 415122,80 грн. задоволений.

Своє рішення суд обгрунтовує тим, що відповідачем порушені обов`язки щодо здійснення розрахунків за надані послуги, тому стягнення з відповідача суми основної заборгованості та нарахованої на неї суми штрафних санкцій є правомірним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду частково в частині стягнення додаткових 3% річних та 325,36 грн. пені.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що позивачем помилково визначена кількість банківських днів у серпні 2013 року, тому стягнення суми пені повинно бути зменшено на 325,36 грн. Відповідач також вважає, що не підлягає стягненню додаткова сума 3% річних.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 січня 2014 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Голика В.С., Черткової І.В. та призначена до розгляду.

Представник позивачів - Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" - проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Прокурор та відповідач в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до початку судового засідання відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів та просив розглянути апеляційну скаргу у відсутності його представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, свою позицію позивач висловив, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності прокурора та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

05 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (замовник) та Державним підприємством "Іллічівський морський торгівельний порт" (виконавець) укладений договір №1108/684-0-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець на свій ризик, за завданням замовника зобов'язується у другій половині 2011 - 2012 року надати послуги зазначені у технічному завданні до цього договору (Додаток № 1, Додаток № 2) для виконання краново-монтажних робіт самохідним плавучим краном "Богатир" по об'єкту "Облаштування Архангельського ГР, Голіцинського ГКР, Одеського ГР" у економічних водах України у басейні Чорного моря, а замовник - прийняти та оплатити послуги (а.с.6-10).

Термін надання послуг становить 30 діб з можливістю подовження на +1 +1 місяць за письмовою заявою замовника та до повного завершення запланованих графіком робіт (п. 1.2.1 Договору).

Розділом 4 Договору сторони визначили порядок здійснення оплати, відповідно до якого протягом 7 банківських діб з дня підписання даного Договору замовник проводить авансовий платіж вартості послуг виконавцю, на підставі відповідним чином оформлених рахунків виконавця у розмірі 1345789,20 грн. (вартість роботи самохідного плавучого крану "Богатир" за 30 днів).

У разі продовження терміну надання послуг суднами вартість таких послуг розраховується та вказується у рахунках відповідно до запланованого терміну надання послуг, та здійснюється авансовим платежем протягом 7 банківських днів з дня отримання відповідним чином оформлених рахунків Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт".

Розрахунки за наступні терміни надання послуг здійснюються авансовим платежем вартості таких послуг протягом 14 банківських днів з дня отримання відповідним чином оформлених рахунків Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" при погодженні таких авансових платежів замовником.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та дії до 31.12.2012 (п.10.1 Договору).

Позивачем взяті на себе зобов'язання за Договором виконувались належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи акти прийому-передачі наданих послуг (а.с.26, 28, 30, 32, 34-35, 37, 39, 40).

Проте відповідач зобов'язання щодо оплати за надані послуги своєчасно не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду повинно бути змінено, виходячи з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю послуг № 1108/684-0-1 від 05 жовтня 2011 року.

Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання позивачем зобов`язання за Договором підтверджується належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами (акти прийому-передачі наданих послуг).

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг встановлений судом, відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Порядок розрахунків за надані послуги встановлений п. 4.1 Договору № 1108/684-0-1 від 05.10.2011, відповідно до якого невиконання відповідачем цього порядку було підставою для стягнення основного боргу в розмірі 369485,77 грн. судом першої інстанції.

Однак, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем були надані докази (копії платіжних доручень №№ 629, 631, 634 від 05.02.2014 та №№ 688, 690 від 06.02.2014) погашення основної заборгованості на загальну суму 367211,13 грн.

У судовому засіданні представник Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" підтвердив часткове погашення заборгованості відповідачем та надав судовій колегії копію відомості взаєморозрахунків з контрагентами, з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 2274,64 грн.

У відповідності до вимог статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з погашення відповідачем заборгованості в сумі 367211,13 грн. провадження по справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача пені у розмірі 34909,97 грн., судова колегія зазначає, що господарський суд першої інстанції вірно послався на приписи статті 549 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та застосував положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України з врахуванням домовленостей сторін, викладених у пункті 7.3 Договору від 05 жовтня 2011 року.

Однак при перевірці розрахунку позивача суд першої інстанції припустився помилки: її розмір не відповідає розміру, встановленому діючим законодавством. Рахунок позивача є помилковим, оскільки по рахунках № 8436 від 18.03.2013, № 8437 від 20.03.2013, № 9584 від 28.03.2013, № 9586 від 28.03.2013, № 11954 від 28.03.2013, № 8435Р від 30.04.2013, № 11956Р від 30.04.2013 за період з 13.08.2013 до 06.09.2013 позивачем була нарахована пеня за 19 банківських днів, однак у зазначеному періоді кількість банківських днів дорівнює 18 дням, тому що 24 серпня 2013 року - святковий день (День незалежності України), який збігся з вихідним днем (суботою), тому вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого відповідно до вимог статті 67 Кодексу законів про працю України.

Тому, судова колегія вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 34909,97 грн. передчасно задоволена судом першої інстанції в повному обсязі.

Відтак, довід заявника апеляційної скарги про помилкове визначення кількості банківських днів у серпні 2013 року та стягнення з відповідача зайвої пені в розмірі 325,36 грн. є обгрунтованим, що дає підставу для зміни рішення та відмови у цій частині позову.

З огляду на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія вважає, що позивач має право заявляти вимоги про стягнення 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 10727,06 грн. господарським судом задоволені правомірно. Розрахунок нарахувань 3% річних позивачем складено правильно і судами перевірено.

Доводи відповідача про подвійне стягнення з нього суми відсотків річних не можуть бути прийняті судом, оскільки зі змісту рішення вбачається, що 3% річних складають саме 10727,06 грн., суд перевірив розрахунок позивача в цій частині та погодився з ним, а зазначення у резолютивній частині рішення "10727,06 грн. та 3% річних" є опискою, яка може бути виправлена судом апеляційної інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція має право змінити рішення.

Судова колегія дійшла висновку про неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для зміни рішення та часткового задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 8295,95 грн.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 частини першої статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2013 року у справі № 901/3522/13 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код 00153117) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (вул. Праці, 6, м. Іллічівськ, 68001, код 01125672) 2274,64 грн. заборгованості, 34584,61 грн. пені, 10727,06 грн. 3% річних.

3. Провадження по справі в частині вимог про стягнення 367211,13 грн. припинити.

4. В частині позовних вимог у стягненні 325,36 грн. пені відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код 00153117) на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 8295,95 грн.

Видати наказ".

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері (вул. Паркова, 20-а, Іллічівськ, Одеська область, 68000).

2. Міністерство інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, Київ 135, 01135).

3. Державне підприємство "Іллічівський морський торгівельний порт" (вул. Праці, 6, Іллічівськ, Одеська область, 68001).

4. Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000).