Рішення № 37290306, 20.02.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2014 р.

Справа № 924/84/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Білогірського району електричних мереж смт. Білогір'я , Білогірський район, Хмельницька область

до Комунального підприємства Білогірської селищної ради "Білогір'я водоканал" смт. Білогір'я, Білогірський район, Хмельницька область

про стягнення 93754,64 грн., в т.ч. 82125,44 грн. заборгованості з активної електроенергії, 8816,48 грн. заборгованості з реактивної електроенергії, 2349,92 грн. пені, 415,90грн. інфляційних та 46,90грн. 3% річних

Представники сторін:

позивач: не приймав участі,

відповідач: не приймав участі

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 78097,52 грн., у т.ч. 67316,28 грн. за активну електроенергію, 8112,01 грн. реактивну електоенергію, 2209,24 грн. пені, 415,90 грн. інфляційних та 44,09 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 04.02.14 судом прийнято згідно з ст. 22 ГПК України збільшення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 93754,64 грн., в т.ч. активної електроенергії – 82125,44 грн., реактивної електроенергії – 8816,48 грн., пені – 2349,92 грн., інфляційних – 415,90грн. та 3% річних – 46,90грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначається, що 25.04.11 між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Білогірського району електромереж та КП Білогірської селищної ради «Білогір’я Водоканал» було укладено договір про постачання електричної енергії № 400. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 16.01.2014р. утворилась заборгованість за активну електроенергію в розмірі 67316,28 грн. та реактивну електоенергію в розмірі 8112,01 грн. В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач згідно ст. 625 ЦК України та умов договору нарахував відповідачу пеню, інфляційні та 3 % річних.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні подано заяву про уточнення повного найменування позивача - Публічне акціонерне товариство „Хмельницькобленерго” в особі Білогірського району електричних мереж.

Відповідач повторно представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав. Судом враховується, що ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, отримано відповідачем ( повідомлення 6.02.2014р.). Тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно ч.1 ст.77 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.3, п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Відповідно спір вирішується на підставі наявних доказів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.04.2011 року між сторонами укладено договір № 400 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності , згідно п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електорустановок споживача з приєднаною потужністю 220,3 кВТ, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної ( купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами.

Пунктом 2.3.3., 2.3.4. договору визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №№10,3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами додатку 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно з п. 4.2.1 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3- 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатками, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Споживач на вимогу посчтачальника зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На виконання договірних зобов'язань позивач постачав відповідачу електроенергію. За червень – грудень 2013р. та січень 2014р. відповідач оформляв та подавав позивачу рапорти про використану електроенергію, на підставі яких позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату електроенергії №400 від 27.06.2013р. на суму 15019,02 грн., №400 від 27.06.2013р. на суму 3259,94 грн., №400 від 31.07.2013р. на суму 20988,97 грн., №400 від 31.07.2013р. на суму 2177,70 грн., №400 від 29.08.2013р. на суму 22262,66 грн., №400 від 29.08.2013р. на суму 682,54 грн., №400 від 24.09.2013р. на суму 18310,65 грн., №400 від 24.09.2013р. на суму 639,49 грн., №400 від 21.10.2013р. на суму 17839,87 грн., №400 від 21.10.2013р. на суму 673,82 грн., №400 від 27.11.2013р. на суму 12784,01 грн., №400 від 27.11.2013р. на суму 480,94 грн., №400 від 26.12.2013р. на суму 31092,17 грн., №400 від 26.12.2013р. на суму 843,06 грн., №400 від 28.01.14 на суму 22465,85грн., №400 від 28.01.14 на суму 704,47грн..

Заборгованість за послуги електропостачання за період з 01.06.13 по 04.02.14 становить за активну електроенергію – 82125,44грн. та за перетоки реактивної електроенергії – 8816,48грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.08.13 по 31.01.14 у розмірі 46,90грн. та інфляційні нарахування за період з жовтня по грудень 2013р. у розмірі 415,90грн. Відповідно до п. 4.2.1 договору нараховано пеню за період з 01.08.13 по 31.01.14 у розмірі 2349,92грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

1. Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно із ст. ст. 24, 26 Закону України “Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 із змінами і доповненнями, договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України. Пунктом 10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов’язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №400 від 25.04.11 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності, згідно якого позивач постачав електричну енергію відповідачу, а останній сплачує спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2.2.3 договору відповідач щомісячно оформлював рапорти про використану електроенергію за червень-грудень 2013р. та січень 2014р. та подавав їх позивачу. На підставі вказаних рапортів позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату електроенергії.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати електроенергії за період з 01.06.13 по 04.02.14 виникла заборгованість за активну електроенергію у розмірі 82125,44грн. та за перетоки реактивної електроенергії у розмірі 8816,48грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

2. Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено сплату пені у розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційних.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.08.13 по 31.01.14 у розмірі 2349,92грн. Однак, при нарахуванні пені позивачем не враховано дати прострочки заборгованості. Тому правомірно нарахованою є пеня у розмірі 2128,04 грн. Відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а у решті – відмові у зв'язку з безпідставністю.

3. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних за період з 01.08.13 по 31.01.14 у розмірі 46,90грн. та інфляційні за період з жовтня по грудень 2013р. у розмірі 415,90грн.

Судом враховується, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тому нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання. Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така ж правова позиція зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та постановах ВГСУ від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12, від 16.09.13 по справі №924/831/13.

Позивач при нарахуванні інфляційних втрат нараховує інфляційні втрати за періоди менші одного місяця, та не враховує, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Зважаючи на викладене, правомірно нарахованими є інфляційні на суму 253,16 грн. Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а у решті – відмові у зв'язку з безпідставністю.

Щодо нарахування 3 % річних за період з 01.08.13 по 31.01.14 у розмірі 46,90грн., то останні позивачем нараховані у межах максимально можливих. Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

4. Судові витрати по справі ( судовий збір) згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Білогірського району електричних мереж смт. Білогір'я , Білогірський район, Хмельницька область до Комунального підприємства Білогірської селищної ради "Білогір'я водоканал" смт. Білогір'я, Білогірський район, Хмельницька область про стягнення 93754,64 грн., у т.ч. 82125,44 грн. заборгованості з активної електроенергії, 8816,48 грн. заборгованості з реактивної електроенергії, 2349,92 грн. пені, 415,90грн. інфляційних та 46,90грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Білогірської селищної ради "Білогір'я водоканал" смт Білогір'я, Білогірський район, Хмельницька область ( вул. І.Франка, 60, код 34402228) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Білогірського району електричних мереж Білогір'я ( вул. Миру, 4, код 22764749) 82125,44 грн. (вісімдесят дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 44коп.) заборгованості за активну електроенергію, 8816,48 грн. (вісім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 48 коп.) заборгованості за реактивну електроенергію, 2128,04 грн. ( дві тисячі сто двадцять вісім гривень 04 коп.) пені, 253,16 грн. ( двісті п’ятдесят три гривні 16 коп. ) інфляційних, 46,90грн. (сорок шість гривень 90 коп.) 3% річних , 1867,40 грн. ( одна тисяча вісімсот шістдесят сім гривень 40 коп. ) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу ( 30200, Хмельницька обл., Білогірський район, смт. Білогір'я, вул. Миру, 4)

3 - відповідачу ( 30200, Хмельницька обл., Білогірський район, смт. Білогір'я, вул. І . Франка, 60)