Ухвала суду № 37290119, 17.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2014 р. Справа№ 914/4625/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник", м.Пустомити Львівської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м.Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни, м.Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, м.Пустомити Львівської області

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

За участю представників сторін:

від позивача Лопушанський Т.В. - представник (довіреність б/н від 08.11.2013р.);

від відповідача Очич Т.М. - юрисконсульт відділу судового врегулювання Управління врегулювання заборгованості ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність №2766 від 19.12.2013р.);

від третьої особи-1 не з'явився;

від третьої особи-2 не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Барбуляк Христини Миколаївни та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 13.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.01.2014р. Ухвалою суду від 15.01.2014р. відкладено розгляд справи на 29.01.2014р., ухвалою суду від 29.01.2014р. відкладено розгляд справи на 10.02.2014р. з підстав викладених в даних ухвалах суду. Ухвалою суду від 10.02.2014р. строк розгляду спору продовжено та відкладено розгляд справи на 17.02.2014р. з підстав викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача підтримав раніше подані клопотання (вх. №634/14 від 10.02.2014р.) про зупинення провадження у справі № 914/4625/13 до розгляду пов'язаної з нею справи № 914/4074/13 та клопотання (вх. №632/14 від 10.02.2014р.) про забезпечення позову у даній справі.

Представник відповідача подав клопотання (вх. №6832/14 від 17.02.2014р.) про долучення до матеріалів справи документів перелічених в даному клопотанні та підтримав поданий ним раніше відзив (вх. №1248/14 від 15.01.2014р.) в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в даному відзиві.

Третя особа-1 явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила, на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2014р. надіслала на адресу суду відзив (вх. №5897/14 від 10.02.2014р.) в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та слухати справу без участі представника третьої особи-1 з підстав викладених в даному відзиві. Крім того третя особа-1 долучила до вищезазначеного відзиву документи, які витребовувалися попередніми ухвалами суду.

Третя особа-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, ухвалою суду від 10.02.2014р. її явка не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку наявності підстав для зупинення провадження у справі.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Як вказано у п. 3.16 постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із змінами та доповненнями), статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.2-ч.4 ст.35 ГПК України).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вбачається із матеріалів справи №914/4074/13, предметом спору у ній є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КР 23606 від 08.10.2007р. Розмір заборгованості за вказаним кредитним договором у справі №914/4074/13 відповідно до поданого розрахунку станом на 22.10.2013р. становить 2 627 078,37 грн.

Як вбачається із матеріалів справи №914/4074/13 між сторонами було укладено ряд додатків та додаткових угод до вказаного кредитного договору. Вказаними додатками та додатковими угодами сторони погоджували суми траншів, які видавалися позичальнику за договором, неодноразово змінювали графік повернення кредиту, змінювали терміни повернення тіла кредиту, терміни нарахування та сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитними коштами, змінювали умови нарахування неустойки, змінювали розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та інші умови кредитного договору.

Враховуючи вищенаведене, значну кількість додатків та додаткових угод до кредитного договору №КР 23606 від 08.10.2007р., з метою перевірки правильності нарахування позивачем заборгованості, що потребує спеціальних знань, суд керуючись ст.79 ГПК України ухвалив призначити у справі №914/4074/13 судову економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, перед судовими експертами поставлено наступні питання: 1) Чи відповідають наявні у матеріалах справи розрахунки заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, погашення основної суми кредиту, нарахування пені та комісії), що зазначені в позовній заяві та долученому до позовної заяви розрахунку загальної заборгованості станом на 22.10.2013р., враховуючи доданий до клопотання (вх.51697/13 від 04.12.2013р.) розрахунок боргу за кредитним договором станом на 22.10.2013р. (а.с. 184-187) умовам укладеного між сторонами кредитного договору № КР 23606 від 08.10.2007р., додаткам та додатковим угодам до нього (а.с.10-82), розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за вказаним договором (додаткам та додатковими угодами до нього) та чи підтверджується розрахунок заборгованості позичальника документам первинного обліку? 2) Якщо не відповідають, то зазначити, які саме суми заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, погашення основної суми кредиту, нарахування пені та комісії) є правильними.

Отже, як вбачається із ухвали суду від 25.12.2013р. у справі №914/4074/13 сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 22.10.2013р. є предметом для дослідження.

Як вбачається із матеріалів даної справи №914/4625/13, предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказаний виконавчий напис винесено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. на підставі якого було звернуто стягнення на рухоме майно, яке зазначене у вказаному виконавчому напису, в рахунок погашення заборгованості Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" перед Публічним акціонерним товариством "Фольксбанк" за кредитним договором №КР 23606 від 08.10.2007р., яка виникла станом на 22.10.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 88. Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, для встановлення обставин, що можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі, пов'язаних з встановленням наявності безспірної заборгованості Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" за кредитним договором №КР 23606 від 08.10.2007р. на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до вирішення справи №914/4074/13, в якій за наслідками проведення судової економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій буде встановлено розмір заборгованості Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" станом на 22.10.2013р.

Відтак, справи №914/4625/13 та №914/4074/13 є взаємопов'язаними, встановлення обставин у справі №914/4074/13 будуть впливати на збирання та оцінку доказів у даній справі №914/4625/13.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, суд, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, дійшов висновку підставності його до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Керуючись ч.1 ст. 79, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Зупинити провадження у справі №914/4625/13 до вирішення справи №914/4074/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства "Транспортник" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Зобов'язати сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі, в підтвердження чого надати належні докази.

3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.