Ухвала суду № 37289918, 18.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2767/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до управління державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області про стягнення грошових коштів , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі звернулось в суд з адміністративним позов до Головного управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області, яке в подальшому замінено на управління державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області про стягнення грошових коштів в сумі 2724,84 грн.

Позов мотивовано тим, що Відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції направлено до управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі Чернівецької області платіжні доручення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надміру виплаченої пенсії внаслідок зловживань пенсіонерів, проте кошти за даними платіжними дорученнями по даний час не перераховані.

16 грудня 2013 року Чернівецьким окружним адміністративним судом постановлено в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та постановив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі скористалось правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надало письмові заперечення №05-07/99 від 27.01.2014, в яких просить у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі до управління Державної казначейської служби України у Хотинському районі про стягнення грошових коштів в сумі 2724,84 грн. відмовити в повному обсязі, оскільки грошові кошти в сумі 4029,64 грн. було перераховано на управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі згідно наданих ВДВС Хотинського РУЮ платіжних доручень №№143,144 від 20.01.2014 та №№18,19.

В судове засідання призначене на 18 лютого 2014 року сторони не прибули, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи, відтак, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження. При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється , у відповідності до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, 29.03.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №2а/2470/3714/11 про стягнення з ОСОБА_2 надміру виплаченої пенсії на суму 12100,59 грн. та ОСОБА_3 в сумі 19492,90 грн.

19.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання, а саме постановлено щомісячно проводити утримання з пенсії ОСОБА_2 в розмірі 20 відсотків від суми та перераховувати на рахунок відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції. 12.06.2012 державним виконавцем була винесена аналогічна постанова, що стосується стягнення коштів з ОСОБА_3.

У зв'язку з надходженням коштів від боржників на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції, останній направив на виконання до Управління казначейської служби в Хотинському районі платіжні доручення №984 від 14.08.2013 р. на суму 355,00 грн., №980 від 14.08.2013 р. на суму 199,88 грн., №1189 від 09.10.2013 р. на суму 691,63 грн., №1186 від 09.10.2013 р. на суму 199,88 грн., №1227 від 15.10.2013 р. на суму 199,88 грн., №1228 від 15.10.2013 р. на суму 439,27 грн., №1394 від 14.11.2013 р. на суму 439,27 грн., №1393 від 14.11.2013 р. на суму 199,88 грн. для зарахування даних коштів на рахунки позивача.

Враховуючи, що перерахування за наведеними вище платіжними дорученнями відповідачем не здійснено, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що нормативно-правовими актами не передбачено термін проведення платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів органами Казначейства, а лише визначено строк дії платіжних доручень, відтак, відповідачем не порушено строків проведення платежів по відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції.

Суд першої інстанції зауважив, що Державна казначейська служба України та її територіальні органи є органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування державних коштів.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що між управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області та управлінням Державної казначейської служби у Хотинському районі Чернівецької області договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування не укладався, тому у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції вважає, що вони зроблені за виключної юридичної оцінки обставин справи з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Власне, згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" унормовано, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (надалі - Порядок).

Зі змісту Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882 випливає, що Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через системі електронних платежів, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у системі електронних платежів та підкріплень субрахунків єдиний казначейський рахунок з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України.

Наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, які повинні забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через системі електронних платежів, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у системі електронних платежів та підкріплень субрахунків єдиного казначейського рахунку з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

У розрізі наведених норм, судом першої інстанції вірно зауважено, що виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та надання бюджетних асигнувань, наданого саме Державним казначейством України.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління казначейства в стислі терміни забезпечує виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Незахищені видатки Управлінням Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, не залежить від органів Казначейства України.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.2004, затвердженої постановою Національного банку України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 положення якої кореспондуються з абзацом 1 пункту 10.3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 р. за № 1569/21881, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Положеннями Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732, не передбачено терміну, протягом якого органом Казначейства повинна бути здійснена оплата даних платіжних доручень.

За вказаних обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що нормативно-правовими актами не передбачено термін проведення платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів органами Казначейства, а лише визначено строк дії платіжних доручень, як наслідок відповідачем не порушено строків проведення платежів по відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції.

Також, судом першої інстанції підставно зауважено про те, що між управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області та управлінням державної казначейської служби у Хотинському районі Чернівецької області договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування не укладався, відтак у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.