Постанова № 37289895, 24.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року 10:25 № 826/501/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини»доРеєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві та державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць Ольги Анатоліївни з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення №8959228 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12.12.2013;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції в місті Києві повторно розглянути заяву позивача від 02.12.2013 за реєстраційним номером 4272502 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитловий об'єкт - нежитлову споруду - магазин, розміщений за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 5, літ. Б.

В судовому засіданні 12.02.2014 неналежного відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць Ольгу Анатоліївну замінено на належного - Реєстраційну службу Головного управління юстиції в місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна посилаючись на невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач зазначив, що оскаржуване рішення є невмотивованим. Посилався на те, що не державного реєстратора не покладено обов'язок перевіряти правоздатність та дієздатність юридичних осіб, які підписали договір купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки це обов'язок нотаріуса, який посвідчує такий договір.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що доказів того, що ТОВ «Айпіленд» є правонаступником ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» (продавця за договором купівлі-продажу нерухомого майна) державному реєстратору не надано. У зв'язку з відсутністю такого документа, не виявилось за можливе встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що стало підставою для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень шляхом винесення оскаржуваного рішення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 12.02.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Міжнародний центр прав людини» (Покупець) та ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2008, нежилої споруди (літ.Б) - магазин загальною площею 278,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Срібнокільська, 5 літера Б.(споруда), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №11767.

Згідно пункту 3.1.2 вказаного договору, оплата вартості нерухомого майна повинна була бути здійснена частками, перший платіж - в день підписання Договору сторонами, а решту суми не пізніше 15.04.2009 та відповідно до пункту 4.3 Договору від 17.10.2008, права власності переходить від продавця до покупця після повної оплати вартості нерухомого майна, що підтверджується платіжними документами з відміткою банку про перерахування грошових коштів.

Протягом 2009-2013 років до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2008 було внесено ряд змін шляхом укладання Договорів про внесення змін та доповнень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначив представник позивача, за період з 09.04.2013 по 15.10.2013 позивач здійснив повну оплату вартості нерухомого майна, після чого сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

02.12.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з метою оформлення права приватної власності на нерухоме майно від загальною площею 278,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Срібнокільська, 5 літера Б.

Вказана заява позивача була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.12.2013 11:19:41 за реєстраційним номером 4272502.

В картці прийому заяви № 8503726 наведено перелік документів, які були подані позивачем із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

- договір купівлі-продажу від 17.10.2008 №11767;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 15.04.2009 за № 2083;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 09.10.2009 за № 5892;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 14.04.2010 за №2081;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 13.10.2010 за № №6545;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 19.04.2011 за № 1787;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 10.10.2011 за №4257;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 29.03.2013 за № 926;

- договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 08.04.2013 за №1025;

- акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.10.2013;

- копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.08.2012 серії АБ №476429;

- копія свідоцтва від 28.02.1996, виданого Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області;

- копія статуту від 30.10.2013 ТОВ «Міжнародний центр прав людини».

12.12.2013 відповідач виніс рішення №8959228 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - рішення №8959228), згідно якого підставою для відмови стало те, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відсутній документ на підтвердження того, що ТОВ «Айпіленд» є правонаступником ТОВ «Дистриб'ютор-Центр».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та вважаючи дії відповідача-2 незаконними, позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 визначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Положенням про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 встановлено, що Державна реєстраційна служба України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики, в тому числі і у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок № 703).

Згідно з пунктами 7, 9 зазначеного Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Пунктом 10 Порядку №703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені Порядку №703 (пункт 26). Перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені в пункті 27 зазначеного Порядку.

Так, відповідно до пункту 25 Порядку №703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Передбачені наведеним пунктом Порядку №703 документи, а саме: договір купівлі-продажу від 17.10.2008 №11767 та договори, якими було внесено зміни та доповнення до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17.10.2008 від 15.04.2009 за №2083, акт приймання-передачі нежитлового приміщення були надані позивачем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів на підтвердження того, що ТОВ «Айпіленд» є правонаступником ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» суд відхиляє з огляду на наступне.

Суд встановив, що ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» (код ЄДРПОУ 24579571) було перейменоване в ТОВ «Айпіленд», що зокрема підтверджується пунктом 1.4 статуту ТОВ «Айпіленд» (код ЄДРПОУ 24579571) в редакції від 19.04.2013.

У відповідності до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням, відповідно до положень статті 108 Цивільного кодексу України.

Водночас, зміна найменування юридичної особи, якщо вона не пов'язана зі зміною організаційно-правової форми, що є частиною найменування, не є припиненням юридичної особи відповідно до положень законодавства України.

Зміна найменування юридичної особи здійснюється в порядку, встановленому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та є по суті зміною установчих документів.

Зміна найменування ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» на ТОВ «Айпіленд» не спричиняє обов'язку даного товариства здійснювати перереєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна нежитлову споруду - магазин, розміщений за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 5, літ. Б, оскільки юридична особа - власник нерухомого майна не змінилась.

Крім того, у пункті 5 Договору від 29.03.2013 про внесення змін та доповнень до Договору купівлі-продажу нерухомого майна зазначено про зміну реквізитів сторін у зв'язку з перейменуванням Продавця. Даний договір від 29.03.2013 був наданий відповідачу, однак його положення не були взяті ним до уваги.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідачу були надані документи, які свідчать про те, що юридична особа-продавець за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2008 не змінилась, а змінилось тільки її найменування.

Таким чином, доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, спростовуються матеріалами справи.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор відмовляє у проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформлена рішенням №8959228 від 12.12.2013 з підстав ненадання позивачем документів на підтвердження того, що ТОВ «Айпіленд» є правонаступником ТОВ «Дистриб'ютор-Центр» є необґрунтованою, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві №8959228 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12.12.2013.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції в місті Києві повторно розглянути заяву позивача від 02.12.2013 за реєстраційним номером 4272502 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитловий об'єкт - нежитлову споруду - магазин, розміщений за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 5, літ. Б.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр прав людини» (код ЄДРПОУ 24087773) з Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський