Постанова № 37289819, 24.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року 10:00 № 826/658/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0008392206 від 25.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що момент відліку 90 денного строку відстрочення поставки товару мав розпочатися після здійснення позивачем авансового платежу у розмірі 50% вартості партії товару. Однак, оскільки позивач сплатив не 50% вартості партії товару, як передбачено договором, а 36%, то у контрагента-постачальника не виникло обов’язку з поставки товару. Крім того, позивач зазначив, що вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушення 90 денного строку проведення імпортної операції, встановленого законодавством України, а тому підстави для застосування до ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» санкцій відсутні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що позивач перерахував на рахунок нерезидента 190 000,00 дол. США, однак після спливу 90 денного строку проведення імпортної операції, товар на територію України не надійшов та вказані кошти повернуті не були. Відповідач вважає висновки, викладені в акті перевірки позивача від 10.12.2013 №436/1-22-06-36/36133907 такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі направлення від 29.11.2013 №3203/22-06, наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №1644 від 28.11.2013, згідно з підпунктом 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт №436/1-22-06-36133907 від 10.12.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» (код ЄДРПОУ 36133907) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 09.11.2012 №01-11/12-НП згідно листа АТ «Астра Банк» від 04.06.2013 №42/2-2313 (вх. №474/10 від 10.06.2013) (далі – акт перевірки №436/1-22-06-36133907).

Згідно висновків вказаного акту перевірки, відповідач встановив порушення ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та ненадходження товару у сумі 190 000,00 дол. США за контрактом від 09.11.2012 №01-11/12-НП з компанією «TerraOil Ltd.» (Республіка Казахстан), кількість днів прострочення – 211.

Не погоджуючись з вимовками акту перевірки №436/1-22-06-36133907 позивач направив заперечення від 13.12.2013 №13/012-13 на акт перевірки. Відповідач розглянув дані заперечення та надав відповідь від 20.12.2013 №9695/10/22-06-36133907, де зазначив про залишення без змін висновків акту перевірки.

На підставі акту перевірки №436/1-22-06-36133907 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «У» від 25.12.2013 №0008392206, яким нараховано суму грошового зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 961 318,11 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2013 №0008392206 позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» (Покупець) та компанією «TerraOil Ltd.» (Республіка Казахстан) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт, а саме: Договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 09.11.2012 №01-11/12-НП (далі – Договір №01-11/12-НП).

Відповідно до пункту 3.10 Договору №01-11/12-НП, поставка нафтопродуктів здійснюється відповідно до наступного графіку: відправлення першої партії Товару здійснюється Продавцем не пізніше 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня здійснення Покупцем (Позивачем) 50% (п'ятдесят відсотків) попередньої оплати погодженої партії Товару на банківський розрахунковий рахунок Продавця; відправлення всіх наступних партії Товару здійснюється Продавцем не пізніше 12 (дванадцяти) робочих днів з дня здійснення Покупцем 50% (п'ятдесят відсотків) попередньої оплати погодженої партії товару на банківський розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 4.3 зазначеного Договору встановлено, що Покупець зобов'язується сплатити вартість кожної партії товару, зазначеної в Доповненні А до даного Договору, шляхом перерахування валютних грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, відповідно до наступних умов: попередня оплата в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) вартості партії Товару, здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення Продавцем інвойсу на дану партію Товару; залишкова частина вартості Товару в розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) сплачується Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Продавця письмового підтвердження відвантаження даної партії Товару, із зазначенням списку цистерн та ваги Товару.

Згідно Доповнення А-1 від 09.11.2012 до Договору №01-11/12-НП, загальна вартість узгодженої сторонами першої партії нафтопродуктів складає 523 000,00 дол. США.

04.02.2013 компанія «TerraOil Ltd.» виставила позивачу інвойс № АА0001 оплати першої партії нафтопродуктів в кількості 1000 метричних тон, загальною вартістю 523 000,00 дол. США.

Листом від 04.12.2012 №03 компанія «TerraOil Ltd.» повідомила позивача про готовність поставки та обов’язок ТОВ «Фірма «Лема-Плюс», відповідно до умов Договору №01-11/12-НП сплатити 50% вартості партії товару, що буде відвантажений, що становить 261 500,00 дол. США.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі Договору №01-11/12-НП перерахував на рахунок компанії «TerraOil Ltd.» тільки 190 000,00 дол. США (платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 07.02.2013), що становить 36% вартості партії товару, що мав бути відвантажений постачальником.

Листом від 04.03.2013 №04-03/13 позивач повідомив компанію «TerraOil Ltd.», що у зв’язку з недостатністю грошових коштів було перераховано не повну суму авансового платежу за Договором №01-11/12-НП, а саме: замість 261 500,00 дол. США перераховано тільки 190 000,00 дол. США. Даним листом ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» гарантувала перерахування решти суми (71 500,00 дол. США) у строк до 15.03.2013, чого зроблено не було.

Позивач, листом від 04.04.2013 №04/-4 звернувся до компанії «TerraOil Ltd.» з проханням невідкладно здійснити відвантаження товару у строк до 09.04.2013, а у разі неможливості здійснення такого відвантаження, позивач вимагав повернення сплачених коштів в сумі 190 000,00 дол. США у строк до 10.04.2013.

На вказаний лист компанія «TerraOil Ltd.» надала відповідь листом від 05.04.2013 №19, у якому зазначила, що позивачем не було дотримано вимог Договору №01-11/12-НП, а саме не здійснено оплату 50% вартості партії товару, що підлягає постачанню, у зв’язку з чим товар не було відвантажено. Крім того, постачальник зазначив, що кошти в сумі 190 000,00 дол. США були заблоковані банком на не надійшли на розрахунковий рахунок компанії «TerraOil Ltd.».

Представник позивача зазначив, що листами від 29.04.2013 №29/4-13, від 22.05.2013 №22/05-13 та від 23.05.2013 №23/05-13 звертався до компанії «TerraOil Ltd.» з проханням невідкладно повернути грошові кошти в сумі 190 000,00 дол. США, однак відповіді на вказані листи не надійшло.

Листом від 29.04.2013 №29/04-1 позивач звернувся до АТ «Астра Банк» з проханням провести банківське розслідування щодо валютного платежу №1 від 08.02.2013 на суму 190 000,00 дол. США. На даний запит позивач отримав відповідь від 22.05.2013 №42/2-2133, якою АТ «Астра Банк» повідомило, що кошти в сумі 190 000,00 дол. США були зараховані на рахунок компанії «TerraOil Ltd.» 18.02.2013 та 19.02.2013 були зняті отримувачем коштів з рахунку.

Позивач зазначив, що компанія «TerraOil Ltd.» ухилялась від укладення угоди про розірвання Договору№01-11/12-НП та використовувала отримані від позивача кошти для власних потреб.

Крім того, представник позивача зазначив, що за заявою ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» 02.09.2013 слідчим відділом відділу поліції при УВС Бостандикського району міста Алмати було порушено проти керівництва продавця-нерезидента кримінальну справу № 13755003102264 за ознаками злочину, передбаченого пунктом «б» частини 4 статті 177 (шахрайство) Кримінального кодексу Республіки Казахстан, на підтвердження чого надав копію листа прокуратури міста Алмати від 04.09.2013 №2-17560-13-23356 (а.с. 45).

Представник позивача також зазначив, що витребувати товар у компанії «TerraOil Ltd.» в судовому порядку є неможливим, оскільки порушення основного зобов'язання було здійснено саме позивачем, що і спричинило зупинення продавцем-нерезидентом відвантаження товару, а розірвання договору стало можливе лише за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку за ініціативою продавця-нерезидента.

Однак, на думку представника позивача, застосування до ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» санкцій за порушення строків, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є неправомірним, оскільки позивач вжив усіх заходів для запобігання порушенню вказаної правової норми.

Суд із наведеними доводами позивача не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Реалізуючи надане приведеною статтею право, правлінням Національного банку України 16.11.2012 прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі – Постанова №475), якою встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Оскільки грошові кошти в сумі 190 000,00 дол. США були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок нерезидента 07.02.2013, то граничний термін для надходження товару на територію України є 08.05.2013.

Суд встановив, що у вказаний термін товар на підставі Договору №01-11/12-НП на територію України не надійшов та кошти в сумі 190 000,00 дол. США до України повернуті не були, що не заперечував позивач.

Позивач визнав, що поставка за Договором №01-11/12-НП не відбулась з вини позивача, а саме: у зв’язку з невиконанням умов договору щодо здійснення авансового платежу у розмірі 50% вартості партії товару.

Як вбачається зі змісту вищенаведених листів компанії «TerraOil Ltd.», вона неодноразово зазначала, що у разі виконання позивачем умов Договору №01-11/12-НП, а саме: перерахування 50% вартості партії товару, що має бути відвантажена у повному розмірі, що складає 261 500,00 дол. США, ним буде здійснена поставка товару.

Однак, позивач не здійснив перерахування на рахунок компанії «TerraOil Ltd.» грошових коштів в сумі 71 500,00 дол. США, тобто не виконав умови Договору №01-11/12-НП.

Вищезазначене свідчить про те, що позивачем не було вжито заходів для забезпечення імпорту товару за Договором №01-11/12-НП.

Посилання позивача на порушення кримінальної справи відносно керівництва компанії «TerraOil Ltd.» суд відхиляє, оскільки дана обставина не нівелює факту порушення позивачем умов Договору №01-11/12-НП та не визначена законодавством України як підстава для зняття з позивача відповідальності за порушення строків встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, представник позивача зазначив, що ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» не зверталось за висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на подовження термінів розрахунків за Договором №01-11/12-НП з компанією «TerraOil Ltd.»

Як вбачається з розрахунку пені, який є додатком №4 до акту перевірки №436/1-22-06-36133907, відповідач нарахував ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» пеню за порушення розрахунків по Контракту №01-11/12-НП від 09.11.2012 в сумі 961 318,11 грн. за період прострочення з 09.05.2013 по 05.12.2013.

Суд дійшов висновку, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Фірма «Лема-Плюс» вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару на суму 190 000,00 дол. США за Договором №01-11/12-НП відповідає фактичним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення№0008392206 від 25.12.2013, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Позивач звернувся до суду 22.01.2014, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01.01.2014 встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 961 318,11 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 12 від 10.01.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи, а також вищезазначені правові норми, з позивача на користь Державного бюджету підлягає стягненню решта суми судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лема-Плюс» (код ЄДРПОУ 36133907) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський