Постанова № 37289809, 19.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року № 813/8813/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.,

за участю представника позивача Жак Н.Т., представника відповідача Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» до Державної податкової інспекції у м.Червонограді про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452200 та №0000462200 від 01.08.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у львівській області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000452200 та №0000462200 від 01.08.2013 року.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України судом замінено Державну податкову інспекцію у м.Червонограді Львівської області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість прийняті з порушенням норм законодавства оскільки, правомірність формування валових витрат позивача та податкового кредиту підтверджується усіма необхідними первинними документами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій, а висновки відповідача стосовно відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ТзОВ «Лідерком» та ПП «СМУ-600» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просить задовольнити в повному обсязі, надала пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» зареєстроване 22.04.1998 р розпорядженням міського голови Червоноградської міської ради Львівської області (розпорядження від 22.04.1998 року №171), номер запису в Єдиному державному реєстрі 14191070005000691.

Державною податковою інспекцією у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Престиж-Захід» з питань дотримання вимог податковго та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Лідерком», ПП «СМУ-600» за період з 01 січня 2011 року по 31 шрудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №24/2200/25550718 від 16 липня 2013 року.

Як вбачається із акту перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 110979,40 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього в сумі 110979,40 грн, в тому за жовтень 2011 у сумі 28779,75 грн., листопад 2011 у сумі 49989,74 грн., грудень 2011 у сумі 32209,91 грн; п.44.1 ст.44, пп.135.4.1 п.135.4 , п.135.2 ст.135,п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування всього на суму 554897,01 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 127626,31 грн., в т.ч. за 4 кв.2011 року в сумі 127626,31 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки видано податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2013 року №0000452200 про збільшення грошових зобов»язань з податку на прибуток в сумі 127626,31 грн. за основним платежем в сумі 127626,31 грн та №0000462200 про збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість на 166469,10 грн за основним платежем 110979,40 грн та застосовано штрафну санкцію 55489,70 грн.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Престиж-Захід» (покупець) та ПП «СМУ-600» (постачальник) укладено договір від 05 грудня 2011 року №01/12.

За умовами укладено правочину Постачальник зобов»язується постачати і передавати у власність «Покупцю» будівельні матеріали (у подальшому «Товар»), а «Покупець» зобов»язується приймати цей «Товар» та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Реальність виконання Позивачем своїх зобов'язань по укладеному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, відомістю 3.3. аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за лютий 2012 року, відомістю 2-м за грудень 2011 року обліку запасів, актами №2,5,4,6 на придбання обладнання за грудень 2011 року,актом №3,1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, актами списання матеріалів №3,1,4, підсумковою відомістю ресурсів №6.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Покупець) та ТзОВ «Лідерком» укладено договір від 28 жовтня 2011 року №02/10.

Умовами укладеного договору передбачено, що Постачальник зобов»язується постачати і передавати у власність «Покупця» будівельні матеріали (у подальшому «Товар», а «Покупець» зобов»язується приймати цей «Товар» та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

На підтвердження виконання сторонами умов укладеного договору, Позивачем надано до суду первинну документацію, а саме: податкові накладні, видаткові накладні,платіжні доручення,виписки з оп/0 6 за грудень 2011 року,виписки по 205 рахунку за грудень 2011 року, виписки по 205 рахунку за листопад 2011 року, виписки з т/0 6 за листопад 2011 року, актами на списання матеріалів № 1, 2, 3, 4, 6, 7,довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/№2 за жовтень 2011 року, актами № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року.

Вирішуючи спір,Суд виходить з наступного.

Відносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на прибуток регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.138.1, 138.1.1. ст. 138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст. 138).

Відповідно до п.139.1.9 ст. 139 Кодексу не включаються до витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи підстави позову та заперечень, в частині заниження ПДВ та податку на прибуток, спір виник щодо реальності господарської операцій з виконання будівельних робіт (послуг), придбання будівельних матеріалів.

В акті перевірки від 16.07.2013 р. податковий орган доводить безтоварність цих господарських операцій, і як наслідок порушення податкового законодавства, лише з підстав покликання на обставини, які стосуються фінансово-господарської та внутрішньої діяльності ТзОВ "Лідерком", ТзОВ "СМУ-600".

Актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.13 р. № 1698/22-8/35197074 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Лідерком" у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням. Протоколом допиту від 26.07.2012 р. як свідка ОСОБА_3 встановлено, що він надав за винагороду незнайомим особам свій паспорт для відкриття фірми, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, ніяких документів не складав і не підписував. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.08.2012 р.

Згідно з актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.05.13р. № 1791/22.8/21687550 зустрічну перевірку ТзОВ "СМУ-600" також не вдалось провести, оскільки відсутня будь-яка інформація про наявне рухом чи нерухоме майно, відсутня інформація про чисельність працюючих. В ході досудового розслідування № 320121110060000109 від 17.12.2012 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України встановлено, що невстановлені особи, діючи без наміру здійснювати підприємницьку діяльність зареєстрували та придбали на "підставних" осіб , зокрема і ТзОВ "СМУ-600". Під час допиту ОСОБА_4, як свідка, який на той час був директором ТзОВ "СМУ-600" він відмовився давати показання. Згідно аналізу податкової звітності в ТзОВ "СМУ-600" відсутні будь-які засоби для здійснення підприємницької діяльності.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд дійшов висновку, що надані позивачем для перевірки первинні документи підтверджують витрати, пов'язані із провадження господарської діяльності, а отже і правомірність визначення суми податку на прибуток за цими операціями, а також правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Презумпції правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності документів у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Як наслідок безпідставності висновків про безтоварність господарських операцій та порушення податкового законодавства, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.08.2013 р. № 0000452200, № 0000462200, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000452200 та 0000462200 від 01 серпня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» (вул. Львівська,5/18, м.Соснівка, Львівська область, ЄДРПОУ 25550718) 458,81 (чотириста п»ятдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2014 року.

Суддя Гулкевич І.З.