Постанова № 37287217, 10.02.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. 14 год.35 хв.Справа № 821/4345/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників

позивача - Воробко Т.Г., Ільницького Б.І.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (далі - позивач, ТОВ "Херсонес") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні у Херсонській області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.12.2012 року -

- № 0008832200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 1863,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 465,83 грн.;

- № 0008862200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 6 місяців 2012 року на 37351,00 грн.;

- № 0008872200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 113344,88 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 33132,97 грн.;

- № 0008852200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року у розмірі 2 183 712,00 грн.;

- № 0008842200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 265298,31 грн. та за штрафними санкціями у сумі 132182,16 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на неправомірність висновків акту про результати планової виїзної перевірки, зокрема вказує, що висновок про нікчемність договорів з контрагентами ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» суперечить нормам чинного законодавства та не відповідає дійсності, оскільки визнання договорів недійсними є перевищенням повноважень перевіряючих осіб, а наявні у підприємства первинні документи підтверджують як факти придбання матеріальних цінностей, послуг у зазначених контрагентів так і використання товарів (послуг) у господарській діяльності підприємства. Крім того, позивач не згоден зі зменшенням валових витрат та податкового кредиту на суму нарахованої та сплаченої орендної плати за оренду виробничих основних фондів у зв'язку з тим, що начебто в спірні періоди від таких основних фондів підприємство не отримували ніякого доходу, оскільки, на думку позивача, діючим законодавством встановлено вичерпний перелік витрат, які не відносять до валових, проте не обмежує права суб'єкта господарювання щодо віднесення витрат до складу валових витрат у зв'язку з неотримання доходу за результатами певного податкового періоду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні від 17.12.2013 року, відповідно до ст. 55 КАС України, судом було ухвалено щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача - Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ).

Відповідач не надав суду письмові заперечення, при цьому в судовому засіданні представник відповідача вказав на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в ході планової перевірки позивача були встановлені порушення податкового законодавства, що підтверджується обставинами, викладеними в акті перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Херсонес" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт від 07.12.2012 р. за № 2863/22-1/14113558 (далі - акт перевірки).

Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення ТОВ "Херсонес" вимог діючого законодавства, а саме, -

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 рудня 1994 року № 334/94-ВР " Про оподаткування прибутку підприємств ", пп. 138.1- 138.5, 138.8 - 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139, пп.150.1 ст.150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 2183712,0 грн. та занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 1863,33 грн.;

- п.п.7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 265298 ,31 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 450,33 грн., за липень 2010 року в сумі 702,0 грн., за серпень 2010 року в сумі 715,67 грн., за листопад 2011 року в сумі 12890,0 грн., за січень 2012 року в сумі 12824,0 грн., за березень 2012 року в сумі 12790,0 грн., за травень 2012 року в сумі 224926,31 грн., завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 113344,88 грн., у тому числі, за травень 2010 року в сумі 76517,0 грн., за жовтень 2010 року в сумі 9191,88 грн., за листопад 2010 року в сумі 8449,0 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8661,0 грн., за січень 2012 року в сумі 229,0 грн., за травень 2012 року в сумі 10239,0 грн., за червень 2012 року в сумі 58,0 грн., завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд.24 декларації) за червень 2012 року у сумі 37351,0 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ у м. Херсоні було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 21.12.2012 року -

- №0008832200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього у загальній сумі 2329,16 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1863,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 465,83 грн.;

- №0008862200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 6 місяців 2012 року на 37 351,00 грн.;

- №0008872200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 113 344,88 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 33132,97 грн.;

- №0008852200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2012 року податком на прибуток у розмірі 2183712,00 грн.;

- №0008842200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 265298,31 грн. та за штрафними санкціями у сумі 132182,16 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон України № 334/94-ВР), Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Згідно наданого відповідачем розрахунку донарахувань грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток, зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, судом встановлено, що на їх визначення вплинули висновки податкового органу щодо -

- неправомірного включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми вартості товару та ПДВ за видатковими та податковими накладними, отриманими від контрагентів ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М», за угодами, які не створюють реальних правових наслідків та є нікчемними;

- неправомірного включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми орендної плати за оренду виробничого обладнання у ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙН ЮКРЕЙН» у зв'язку з його не використанням в господарській діяльності ТОВ «Херсонес» та не пов'язаністю з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг за вказані періоди.

У період здійснення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами порядок формування платником податку валових витрат до 01.04.2011 р. був врегульований Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), а з 01.04.2011 р. положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно з п.п. 5.1. Закону України №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Правила формування податкового кредиту, обчислення та сплата податку на додану вартість до 01.01.2011 р. були врегульовані Законом України №168/97-ВР, а після 01.01.2011 р. розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, спірні господарські операції мали місце і у період дії Податкового кодексу України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту та валових витрат становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення позивачем вказаних показників у звітності підприємства.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Херсонес» ( покупець) та ПП "НЄД" ( продавець) за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. були оформлені договорами купівлі - продажу від 14.03.12 р. № 54, від 16.03.12 р. № 60, від 22.03.12 р. № 68, від 03.04.12 р. № 76, за умовами яких продавець зобов'язується продати товар вказаний в п.1. 2 даного договору, а покупець прийняти та оплатити його на умовах встановлених даним Договором. Поставка здійснюється на умовах СРТ - ПАТ «Херсонский КХП» (вул. Порт-Елеватор, буд. 5, м. Херсон, надалі Зерновий склад) автомобільним транспортом. Вантажоотримувач - ПП «Херсонес».

Як вказано в акті перевірки на стор. 11, відповідно до вказаних договорів купівлі-продажу за березень, квітень 2012 року, видаткових накладних, регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ПП «Херсонес» відображено в податковому обліку у складі валових витрат придбання від ПП „НЄД" с/г продукції - сої загальну суму 1642044,04 грн.

Перелік видаткових накладних з відображенням номерів, дат, загальної суми товару описано на стор.11 акту перевірки та копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, на стор. 13-14 акту перевірки наведено перелік товарно-транспортних накладних, наданих ТОВ «Херсонес» в ході перевірки з зазначенням номерів, дат, перевізника, водія, номера авто, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження, пункту розвантаження.

Також, 12.03.12 р. між ТОВ "Херсон Пак" ( виконавець) та ТОВ „Херсонес" (замовник) укладено договір про надання послуг з сертифікації вантажу №01/09-15/175/53, предметом якого є забезпечення проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видача карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв (ф-2).

Як зазначено на стор. 16-17 акту перевірки, згідно актів виконаних робіт від 16.03.12 р. на суму 1 045,0 грн., від 03.04.12 р. на суму 9 001,64 грн., від 19.04.12 р. на суму 8 286,64 грн. та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 6852 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат операції по придбанню від ТОВ "Херсон Пак" послуг по оформленню карантинних сертифікат на загальну суму 18333,28 грн.

Також, 18.05.10 р. між ПП «Альта-Віста» (продавець) та ТОВ "Херсонес", (покупець) укладено договір поставки № ПМ 01/104, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує на умовах СРТ Херсон (термінал ТОВ «Херсонес») олію соняшникову нерафіновану українського походження, наливом. Умови поставки товарів: поставка товару на умовах СРТ Херсон (термінал ТОВ «Херсонес»), місце фактичної передачі товару - термінал ТОВ «Херсонес», м. Херсон, вул. Червоностудентська, 36-В.

Як зазначено на стор. 20 акту перевірки, згідно накладної від 27.05.10 р. № 4462 та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат - вартість придбаної від ПП « Альта - Віста» олії соняшникової на загальну суму 305785,0 грн.

Крім того, на стор. 20-21 акту перевірки наведено перелік товарно-транспортних накладних, наданих ТОВ «Херсонес» в ході перевірки з зазначенням номерів, дат, перевізника, водія, номера авто, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження, пункту розвантаження.

Також, 01.04.10 р. між ПП „Південний квадрат" ( продавець) та ТОВ "Херсонес" (покупець) укладено договір поставки № 59, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує на умовах EXW (склад продавця) засоби захисту рослин.

Як зазначено на стор. 23 акту перевірки, згідно накладних від 07.04.10 р. №367 на суму 46300,50 грн., від 29.04.10 р. № 417 на суму 30502,82 грн. та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних від ПП "Південний квадрат" засоби захисту рослин на загальну суму 76803,32 грн.

Також, 28.08.11 р. між ПП "Югзерно-трейд" (продавець) та ТОВ „Херсонес" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №28-1/192, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця с\г запчастини, номенклатура яких визначається видатковими накладними. Умови поставки товарів за договором не визначені.

Як зазначено на стор. 25 акту перевірки, згідно накладної від 16.09.2011 року № РН-0000414 та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних від ПП "Югзерно-трейд" запчастин в асортименті (шнек, генератор, редуктор бортовий, ремінь, полуось, підшипник) на загальну суму 10000,0 грн.

Крім того, в ході перевірки ТОВ «Херсонес» надано подорожній лист вантажного автомобіля від 16.09.11, в якому вказано: машина ГАЗ 3302 НОМЕР_1, водій ОСОБА_5, маршрут по місту Херсон в т.ч. за адресою с. Степанівна, вул. Запоріжська, 7 ПП «Югзерно-трейд».

Також, 01.01.2010 р. між ПП "Стальсервіс" (продавець) та ТОВ „Херсонес" (покупець) договір №01.01.105/39, за умовами якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця металопрокат та металовироби в асортименті. Доставка товару здійснюється транспортом за рахунок покупця.

Як зазначено на стор. 29 акту перевірки згідно накладних від 18.06.10 р. № 1737 на суму 250,0 грн., від 09.06.10 р. №1479 на суму 2001,67 грн., від 09.07.10 р. №1866 на суму 3231,5 грн., від 09.07.10 р. №1865 на суму 278,5 грн., від 11.08.10 р. № 2474 на суму 2065,08 грн., від 19.08.2010 р. № 2475 на суму 1513,22 грн., від 16,09.10 р. № 2875 на суму 3714,42 грн. та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат вартість придбаних від ПП "Стальсервіс" металовироби в асортименті на загальну суму 13054,39 грн.

На підтвердження доказів перевезення вказаної продукції від ПП "Стальсервіс" позивачем надано до матеріалів справи подорожні листи вантажного авто від 10.06.2010 р., від 02.07.2010 р., від 13.07.2013 р., від 25.08.2010 р.

Також, 16.03.12 р. між ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» (продавець) та ПП «Херсонес» ( покупець) укладено договір поставки № 66, за умовами якого продавець зобов'язується продати покупцю Товар вказаний в п.1.2 даного договору, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах встановлених даним договором. Умови поставки: доставка товару здійснюється за рахунок та транспортом Продавця на склад по адресу: м.Херсон, вул. Порт - Елеватор, 5, ПАТ «Херсонський КХП».

Як зазначено на стор.31 акту перевірки, згідно накладних: №РН-0000048 від 07.03.2012 р. на суму 88837,03 грн., № РН- 0000057 від 25.03.2012 на суму 97433,33 грн., №РН-0000072 від 07.04.2012 р. на суму 116 200,00 грн. та регістрів бухгалтерського обліку по pax. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. включено до складу валових витрат вартість придбаної від ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» за березень, квітень 2012 року с/г продукції - сої на загальну суму 302470,35 грн.

Крім того, на стор. 31-32 акту перевірки наведено перелік товарно-транспортних накладних, наданих ТОВ «Херсонес» в ході перевірки з зазначенням номерів, дат, перевізника, водія, номера авто, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження, пункту розвантаження, назви продукції.

Досліджуючи питання використання позивачем, придбаних у спірних контрагентів, товарів та послуг в межах власної господарської діяльності, суд виходить із наступного.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Херсонській області від 31.07.2012 р. до видів діяльності ТОВ «Херсонес» відноситься, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів, неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи додаткових доказів, то -

- придбана від ПП «Альта - Віста» олія соняшникова реалізована ТОВ «Хліб Жмеринщини» на умовах поставки CPT термінал ТОВ «Херсонес» згідно договору №64 від 04.12.2009 р., що підтверджується видатковою накладною №Х-00000031 від 17.12.2010 р., актом приймання - передачі від 17.12.2010 р., податковою накладною №529 від 17.12.2010 р.;

- придбані від ПП "Південний квадрат" засоби захисту рослин списано на потреби виробництва згідно виробничих звітів підрозділу «Рослинництво» за квітень 2010 р., зокрема списано на хімічну обробку зернових культур за актом №Х-00000137 від 30.04.2010 р., за актом №Х-00000138 від 30.04.2010 р., за актом №Х-00000139 від 30.04.2010 р.; згідно виробничих звітів підрозділу «Рослинництво» за травень 2010 р. списано ядохімікати на обробку посівів зернових культур згідно актів №Х-00000137, №Х-00000138, №Х-00000139 від 30.04.2010 р., №Х-00000228 від 31.05.2010 р.;

- придбані від ПП "Югзерно-трейд" запчастини в асортименті (шнек, генератор, редуктор бортовий, ремінь, полуось, підшипник) списані на ремонт с\г техніки, яка використовувалася в рослинництві при вирощуванні зернових культур згідно актів №Х-00000558/207 від 22.09.2011 р., №Х-00000564/207 від 22.09.2011 р., №Х-00000565 від 22.09.2011 р., №Х-00000557/207 від 22.09.2011 р;

- придбані від ПП "Стальсервіс" металовироби в асортименті списано на потреби виробництва, зокрема на капремонт столярного цеху (акт №Х-00000280/201 від 30.06.2010 р.), на ремонт комбайну «Нива» (акт №Х-00000363/201 від 31.07.2010 р.), на ремонт комбайну «Топлайнер» (акт №Х-00000364,365/201 від 31.07.2010 р.), на ремонт огорожі свердловини (акт №Х-00000506/201 від 29.10.2010 р.), на ремонт насосної станції (акт №Х-00000466/201 від 30.11.2010 р.), на ремонт навісу над зливним колектором (акт №Х-00000566/201 від 30.11.10 р.), на ремонт побутової будівлі лабораторії інв. №103.340, огорожі території свердловини, інв. №103.719 (акти на списання ТМЦ №Х-00000505,506/201 від 29.10.2010 р.), на ремонт естакади під трубопроводи для перекачки олії (акт списання №Х-00000084 від 28.02.2011 р.), на ремонт приміщення для відбору проб олії (акт на списання ТМЦ у виробництво №Х-00000309/201 від 31.05.2011 р.), на ремонт лабораторії (акт списання ТМЦ №Х-000000310/201 від 31.05.2011 р.), на покрашення трубопроводу (акт №00000466/201 від 30.11.2010 р.; на ремонт свердловини (акт №Х - 00000765/201 від 30.11.10 р.), на ремонт контейнера для зберігання інвентарю (4 шт.) (акт №Х - 00000153/201 від 31.03.2011 р.), на ремонт насосної сливо-наливної естакади (акт №Х-00000748/201 від 31.12.2010 р.).

- придбана від ПП „НЄД", ТОВ АПК «Аріана -М» соя реалізована на експорт компанії «Трейдфилд» (Швейцарія), що підтверджується ГТД., супутніми при цьому є отримані від ТОВ «Херсон-Пак» послуги з сертифікації експортного вантажу.

З огляду на викладене, суд вважає, що вищезазначеними документами позивач підтвердив реальність отримання від спірних контрагентів товарів та послуг, як факт їх використання у власній господарській діяльності.

Іншим доводом щодо висновку про безтоварність господарських операцій є, на думку ДПІ, заповнення ТТН з порушенням вимог щодо складання первинних документів, передбачених п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», внаслідок чого неможливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, а саме: встановити особу - перевізника (відсутні повна назва та код ЄДРПО), також відсутні підписи та відмітки перевізника та водія - експедитора, який отримував товар для перевезення. Крім того, в ТТН вказано неповний зміст операцій (не визначено адреси пункту навантаження товарів (вказано лише назву міста або область) через що неможливо встановити шлях переміщення товарів з їх місця відвантаження.

Щодо вказаного доводу, то суд зазначає про наступне.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку. При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

У зв'язку з цим суд зауважує, що товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичне перевезення товарів, заповнювалися вантажовідправниками, а тому позивач жодним чином не міг впливати на форму та зміст цих документів, а отже не може нести відповідальності за можливі недоліки в їх оформленні.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, придбання товару для використання у власній господарській діяльності, тому, на думку суду, помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, на стор. 49 акту перевірки, ДПІ вказує, що ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 р. по 30.06.12 р. неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у загальній сумі 79128,55 грн. в результаті здійснення операцій з постачальниками ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» за угодами, які є нікчемними та недійсними.

Так, одним з доводів ДПІ про неправомірне включення ТОВ «Херсонес» до складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинам з постачальниками ПП «Альта-Віста» та ПП "Південний квадрат" є не надання до податкового органу ПП «Альта-Віста» декларації з ПДВ за травень 2010 р., ПП «Південний квадрат» декларації за квітень 2010 року, що свідчить про недекларування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями в т.ч. з ТОВ «Херсонес».

Щодо вказаного твердження відповідача, то суд зазначає, що з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності, встановлений ст. 61 Конституції України, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни є підставою для застосування до них заходів передбачених Податковим кодексом України відповідальності, і не повинно тягнути несприятливі наслідки для позивача по справі.

Іншою підставою для зняття з податкового обліку ТОВ «Херсонес» ПДВ у загальній сумі 272574,31 грн. є висновки попередніх актів перевірки від 13.06.11 р. №1142/15-4, від 25.10.12 р. №2304/22-4/14113558 щодо зменшення ТОВ «Херсонес» суми бюджетного відшкодування з ПДВ та збільшення суму грошового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з фіктивною діяльністю контрагентів позивача ПП «НЕД» та ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «АК «Аріана-М». За результатами акту перевірки від 13.06.11 р. №1142/15-4, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 25.06.2012 року №0000541504, №0000551504 щодо зменшення ТОВ «Херсонес» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 246366,00 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 123183,00 грн., щодо збільшення ТОВ «Херсонес» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 60643,00 грн. та застосовано штрафну санкцію 30322,00 грн. Суд не погоджується з вказаним доводом відповідача, виходячи з наступного.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що зменшення ТОВ «Херсонес» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 246366,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 60643,00 грн. за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, прийнятими на підставі акту перевірки від 13.06.11 р. №1142/15-4, на момент проведення перевірки не було узгодженим, у зв'язку з його судовим оскарженням, про що свідчить постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі №2а-2923/12/2170, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 р.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, висновки попередніх актів перевірок платників податків актів не є первинними документами, які свідчать про факт порушення платником податків податкового законодавства, оскільки лише узгоджені податкові зобов'язання , нараховані на їх підставі можуть бути враховані у подальшому, як триваючий факт порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтоване зменшення позивачу показників звітності з ПДВ, визначене на підставі результатів попередньої перевірки, оскільки вказане зменшення ґрунтуються на неузгоджених податкових зобов'язаннях, визначених попередньою перевіркою відповідача, що не заперечується останнім.

Суд також не погоджується з висновком ДПІ про нікчемність угод, укладених між позивачем та контрагентами - постачальниками ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М», які ґрунтується на інформації, викладеній в актах перевірок вказаних контрагентів. Суд вважає, що вказаний висновок зроблено з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не наділяє податковий орган повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки (стор. 11 - 33, 49-54), то відповідно до інформації, викладеній в актах перевірок вказаних контрагентів позивача, зазначено, зокрема -

- щодо ПП „НЄД", то згідно акту від 01.06.2012 року № 89/15-3/35568192 про результати проведення зустрічної звірки ПП "НЄД" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення обліку за період з 01.03.2012 по 30.04.12, встановлено неможливість проведення зустрічної звірки ( акт виходу від 09.04.12 р. № 328/15-3), оскільки ПП «НЕД» не знаходиться за юридичною адресою, остання звітність з податку на додану вартість надана за квітень 2012 року, за даними податкової декларацій з податку на прибуток підприємства за II - IV квартал у ПП "НЄД" відсутні основні засоби, загальна чисельність працюючих на підприємстві згідно звіту 1ДФ за 4 кв. 2012 року 2 особи. Згідно інформації ГВПМ ДПІ у м. Херсоні встановлено, що за податковою адресою ПП "НЄД" по АДРЕСА_2 мешкає гр.. ОСОБА_6, яка пояснила, що за даною адресою також мешкає колишній директор підприємства ОСОБА_7, який на даний час ніякого відношення до ПП "НЄД" не має, де знаходиться дане підприємство їй не відоме. Податковою інспекцією встановлено, що з 13.04.2011 директором, головним бухгалтером та засновником ПП "НЄД" був ОСОБА_7, а з 20.06.2011 громадянин ОСОБА_8.

- щодо ТОВ "Херсон Пак", то на підставі акту від 01.06.2012 року № 81/15-3/36580048 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Херсон Пак" у березні-квітні 2012 року встановлено те, що зустрічну звірку не можливо провести в зв'язку з тим, що СГД має стан платника відмінний від основного, а саме: „7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, основні засоби відсутні, чисельність працюючих - 1 чол. В ході відпрацювання СГД проведено обстеження податкової адреси підприємства АДРЕСА_1, за якою зареєстрованим значиться засновник підприємства громадянин ОСОБА_9, за результатами спілкування з особами, які мешкають по сусідству з вищевказаною адресою було встановлено, що громадянин ОСОБА_9 дійсно зареєстрований за вказаною адресою, але будь-яких ознак діяльності офісу ТОВ „Херсон Пак" окрім таблички з назвою підприємства ними не підтверджується. В ході проведеного аналізу матеріалів, які містяться в юридичній справі ТОВ ,Херсон Пак " встановлено, що державну реєстрацію, постановку на облік, в липні 2009 року здійснював громадянин ОСОБА_10 на підставі доручення №1 від 27.07.2009 року. Свідоцтво платника ПДВ 11.08.2009 року отримав ОСОБА_11 на підставі доручення №1 від 27.07.2009 року. На підставі вказаних обставин, податковим органом зроблено висновок, що ОСОБА_9 формально виконував обов'язки директора „Херсон Пак" та як наслідок використовуючи реквізити „Херсон Пак" надавав послуги по формуванню «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності. На даний час керівником підприємства являється ОСОБА_12

- щодо ПП «Альта-Віста», то з аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що підприємство за півріччя 2010 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів. Декларація за півріччя 2010 року прийнята до відома та не є податковою звітністю, нова декларація за півріччя 2010 року ПП «Альта-Віста» не надана, докази щодо оскарження рішення органу державної податкової служби відсутні, а отже, здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів ПП «Альта-Віста» не задекларовано. Відсутність у ПП «Альта-Віста» основних засобів, не декларування доходів з 2 кварталу 2010 року від здійснення фінансово-господарської діяльності свідчить про відсутність проведення фінансово-господарської діяльності ПП «Альта-Віста» з 2 кварталу 2010 року та як результат, операції, які вказані в первинних документах, не мають реального товарного характеру.

- щодо ПП "Південний квадрат", то з аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що підприємство з півріччя 2010 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів, згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року встановлено, що основні засоби на підприємстві відсутні та амортизаційні відрахування не нараховувались. Також, в період проведення взаємовідносин ТОВ „Південний квадрат" не знаходилось за адресою, мало стан - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження». Враховуючи відсутність у ПП „Південний квадрат" основних засобів, відсутність за місцем знаходження, не декларування з 3 кварталу 2010 року про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів свідчить про відсутність проведення фінансово-господарської діяльності ПП „Південний квадрат" з 2 кварталу 2010 року та як результат, операції, які вказані в первинних документах, не мають реального товарного характеру.

- щодо ПП - Югзерно-трейд", то згідно акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 25.11.2011 р. №80/15-2/36130026 про результати проведення зустрічної звірки ПП „Юг-зерно-трейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року встановлено, що нерухоме майно, транспортні та основні засоби у ПП „Юг-зерно трейд" відсутні, з аналізу податкової звітності ПП "Югзерно-трейд" встановлено, що підприємство з 2 кварталу 2011 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів. Згідно інформації та матеріалів наданих ГВПМ ДПІ у м. Херсоні службовою від 21.11.2011р. №3482/26-506 встановлено, у зв'язку з відмовою директора ПП „Юг-зерно трейд" гр-на ОСОБА_13 надавати письмові пояснення та копії первинних документів по господарським операціям, встановити зміст укладених угод, місць прийому-передачі товарів, транспортування, зберігання на теперішній час не надалось можливим.

- щодо ПП "Стальсервіс", то з аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що підприємство з 1 кварталу 2010 року не звітує про здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання доходів з податку на прибуток, згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік встановлено, що основні засоби на підприємстві відсутні та амортизаційні відрахування не нараховувались. Податкова звітність з податку на додану вартість за період з червня по вересень 2010 року підписувалась директором ОСОБА_14, який надав ГВПМ ДПІ у м. Херсоні пояснення про те, що він числився директором ПП «Стальсервіс», але господарську діяльність не здійснював та документи не підписував.

- щодо ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М», то згідно акту перевірки від 27.07.12 р. № 539/22-200/31497631 про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB Агропромислова компанія «Аріана-М» встановлено, що в ході опрацювання господарських операцій не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» із контрагентами - постачальниками ПП «Театральне агентство «Колізей» за березень 2012 року на суму ПДВ 350507,39 грн, TOB "ІНТЕРАКТИВ УКРАЇНА" за березень 2012 року на суму ПДВ 282326,17 грн., TOB "ІНФОСТІЛ 2008" за квітень 2012 року на суму ПДВ 550022,68 грн., TOB «БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД" за квітень 2012 року на суму ПДВ 384652,07 грн., та як наслідок не виявлено факту передачі товарів від ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М» на адресу контрагентів - покупців в т.ч. TOB «Херсонес».

Отже, з посиланням на вказані акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акт позапланової документальної перевірки контрагентів відповідач вважає, що первинні документи, надані до перевірки позивачем щодо взаємовідносин з постачальниками не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Із матеріалів справи вбачається, що в якості доказів про безтоварність угод між позивачем та його контрагентами, ДПІ вказує на відсутність контрагентів за місцезнаходженням, відсутність у них необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів щодо забезпечення відповідного виду діяльності підприємства, пояснення керівника підприємства щодо не причетності до господарської діяльності підприємства, на не встановлення факту реального здійснення господарської діяльності по ланцюгу постачання товару.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам ДПІ, з урахуванням вищевказаної норми КАС України, суд зазначає про наступне.

Щодо інформації про ознаки фіктивної діяльності підприємств - постачальників, викладеної в актах податкових перевірок контрагентів позивача, то суд вважає її не є достатніми доказами, оскільки виходячи з положень ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Суд зазначає, що в силу закону, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Разом з тим, під час розгляду справи, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо доводів ДПІ про факти ухилення однією із сторін угоди від сплати податків після укладання та виконання спірної угоди, то суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для висновку про нікчемність правочинів, які укладалися цією стороною раніше. Наслідком ухилення від сплати податків є відповідальність (адміністративна або кримінальна) посадових осіб лише того суб'єкта підприємницької діяльності - платник податків, який винен в такому ухиленні.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи.

Доводи про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимим, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право (обов'язок) позивача (покупця, замовника) відносити до складу податкового кредиту, коригувати зобов'язання по податкам, на суму сплаченого ПДВ при придбанні товару. Податковий кодекс України не ставить таке право в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Щодо доводу податкового органу про відсутність підприємств - постачальників за податковою адресою, то суд зауважує, що в даному випадку належним доказом місцезнаходження підприємства за юридичною адресою в розумінні положень ст.70 КАС України, можливо вважати данні ЄДР.

Так, частиною 12 ст.19 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 тієї ж статті визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Однак, податковий орган обмежився даними висновку ВПМ ДПІ про незнаходження підприємства за юридичною адресою.

Щодо доводу ДПІ про показання директора ПП «Стальсервіс» щодо його непричетності до діяльності підприємства, то суд зазначає, що вказані факти самі по собі без урахування інших обставин справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди. Зазначені обставини є свідченням порушень, допущених постачальником платника податків. Платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Доказів того, що особи, які підписали спірні документи від імені контрагента, не мали відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, податковою інспекцією не представлено.

В силу частини 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не беруться.

З огляду на викладене суд зазначає, що пояснення директора ПП «Стальсервіс» про його непричетність до підприємства, надані ВПМ ДПІ, оцінюються судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі, оскільки зі змісту акту перевірки неможливо встановити в межах яких процесуальних дій податковим органом було отримано вказані пояснення, наприклад в рамках досудового розслідування кримінальної справи тощо.

За таких обставин висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання.

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування валових витрат на загальну суму 2368490,39 грн. та податкового кредиту на загальну суму 351702,86 грн. по взаємовідносинам з ПП „НЄД", ТОВ "Херсон Пак", ПП «Альта-Віста», ПП "Південний квадрат", ПП "Югзерно-трейд", ПП "Стальсервіс", ТОВ «Агропромислова компанія «Аріана-М».

Щодо висновку ДПІ про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми орендної плати за оренду виробничого обладнання у ТОВ « ДАБЛ Ю ДЖЕЙН ЮКРЕЙН» у зв'язку з його не використанням в господарській діяльності ТОВ «Херсонес» та не пов'язаністю з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг за вказані періоди, то суд встановив наступне.

Як вбачається зі стор. 34 акту перевірки, то податковий орган встановив, що на порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.1, 138.4, 138.8 п.138 ст. 138 Податкового Кодексу України, п.198.1, абз.1 п. 198.3 ст.198, п. 199.1 ст.199 Податкового Кодексу, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ТОВ «Херсонес» за період з 01.04.10 по 30.06.12 неправомірно включено до складу валових витрат суму 321460,00 грн. та до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 64 292,0 грн. внаслідок сплаченої орендної плати ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙ ЮКРЕЙН. ЛТД» за оренду основних засобів, які на думку відповідача протягом за вересень, жовтень 2010 року, вересень, жовтень, грудень 2011 року, лютий 2012 року фактично не використовувались в господарській діяльності ТОВ «Херсонес» та не пов'язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг за вказані періоди.

Так, перевіркою встановлено, що згідно договору № 378 від 21.10.09 р., укладеного з ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙ ЮКРЕЙН. ЛТД» (м.Київ), ТОВ «Херсонес» орендує майно обладнання для цеху приймання та розливу олії, інвентар для лабораторії, офісне обладнання та інше обладнання ( агрегати насосні, датчики, піддони, ваги, хроматографи, ваги, термостати, компресори, меблі, холодильники, комп'ютери, стелажі та інше) за адресами у м. Херсон, вул. Порт - Елеватор, 5, вул. Порт - Елеватор, 12-А, вул. Червоностудентська, 36-В, розмір орендної плати складає 35 000,00 грн. на місяць., термін дії договора з 21.10.2014 р. Крім того, що згідно договору № 347 від 21.10.2009 р., укладеного з ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙ ЮКРЕЙН. ЛТД» (м.Київ), ТОВ «Херсонес» орендує комплекс з приймання, зберігання та відвантаження рослинної олії, за адресами у м. Херсон, вул. Порт - Елеватор, 5, вул. Порт - Елеватор, 12-А, вул. Червоностудентська, 36-В, розмір орендної плати складає 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ на місяць. Термін дії договору по 21.10.2014 р.

Згідно актів прийому-передачі майна по договору №378 від 21.10.2009 р. відповідачем було встановлено, що з жовтня 2009 року вартість обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що передано в оренду становить 991428,83 грн., загальна вартість основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 2185938,38 грн., ... питома вага обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії у загальній сумі основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 45,35%; з 03.08.11 року .. .вартість обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що передано в оренду становить 991428,83 грн., .. .загальна вартість основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 2001023,0 грн., ... питома вага обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії у загальній сумі основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 49,55%; - з 03.11.11 року ...вартість обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що передано в оренду становить 991428,83 грн., ...загальна вартість основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 1 894 568,0 грн.,... питома вага обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії у загальній сумі основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 52,33%; на 2012 рік ...вартість обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що передано в оренду становить 991428,83 грн., ...загальна вартість основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 2072626,0 грн., ... питома вага обладнання по цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії у загальній сумі основних засобів, що передані в оренду по даному договору становить 47,83%. З посиланням на вказане ДПІ зроблено розрахунок вартості витрат по оренді обладнання цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що не підлягає включенню до валових витрат ТОВ «Херсонес».

Також, відповідачем встановлено, що по договору №378 від 21.10.09 р. оренди майна (обладнання для цеху приймання та розливу олії, інвентар для лабораторії, та інше ( агрегати насосні, датчики, піддони, ваги, хроматографи, ваги, термостати та інше) сума орендної плати, яка не підлягає включенню до валових витрат за вересень, жовтень 2010 року, вересень, жовтень, грудень 2011 року, лютий 2012 року складає 100 %. Перелік актів виконаних робіт, податкових накладних та розрахунку вартості витрат по оренді обладнання цеху з приймання, зберігання та відвантаження олії, що не підлягають включенню до валових витрат ТОВ «Херсонес» за вересень, жовтень 2010 року, вересень, жовтень, грудень 2011 року, лютий 2012 року наведено у додатку 9 до акту.

Отже, з посиланням на п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.4., п.п.138.8. п.138 ст.138 Податкового Кодексу України податковим органом зроблено висновок, що майно, яке отримано в оренду згідно вказаних договорів оренди не використовувалось в господарській діяльності ТОВ «Херсонес» та не пов'язано з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг в цей період, так як підприємство не надавало у вказаних періодах транспортно-експедиційне обслуговування з перевалки олії соняшникової (обладнання в цей період не працювало, тобто не використовувалось), а тому не підлягають включенню до складу валових витрат операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙ ЮКРЕЙН. ЛТД».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - «сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості Товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону - «до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,..»

Відповідно до пп. 138.4 n.138 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI - «Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.»

Згідно п.п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України - «Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг».

Тобто, визначальною ознакою щодо віднесення витрат по оренді основних засобів до складу валових витрат є прямий зв'язок таких витрат з виробництвом товарів, виконаних робіт, наданих послуг та відповідно у тому податковому періоді в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як вбачається з наданих позивачем письмових пояснень, то на протязі жовтня 2010 р. в орендованих ємностях зберігалася олія рослинна наступних контрагентів фірми WJ Grain Trade AG (договір AG127/20-24-09 від 02.11.2009 р. додається), ПП «Діабаз - 2007» ( договори № 6-ХР/220 від 15.10.2010 р. додаються). При відвантаженні олії в листопаді 2010 р. вищевказаним контрагентам нарахована плата за зберігання. В листопаді 2010 р. було відгружено 3980,660 тн. олії рослинної, пред'явлено акти виконаних робіт експортерам «ТД «Люксоілгруп» та ТОВ «Кернел-Трейд» від 23.11.2010 р. та компанії-нерезиденту WJ Grain Trade AG», ПП «Діабаз-2007» та ТОВ «Кубагро» від 24.11.2010 р. В жовні 2011 р. згідно договору №5-ХР від 12.10.2010 р., укладеному з ДПзІІ «Сантрейд» на перевалку олії, надходження олії на термінал за цей місяць склало - 4336,49 тн. , в листопаді - 3640,52 тн. і відвантажили 4202,522 тн. ( акти виконаних робіт № 172,173 від 04.11.2011 р. додаються). У вересні 2011 р. згідно договору перевалки № 1-ХР/203 від 19.09.2011 р., укладеному з ДПзІІ «Сантрейд», та актів виконаних робіт №1, 2 підтверджуються факт надання послуг перевалки. У березні 2012 р. надана послуга по перевалці олії ДПзІІ «Сантрейд», про що свідчить акт надання послуг №Х - 00000034 від 12.03.12 р.

З досліджених документів судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду комплекс по перевалці олії та його обладнання не знаходилося в стані простою, ємності були завантажені олією.

Крім того, під час дослідження наявних у справі документів судом було з'ясовано, що спірні витрати на оплату оренди комплексу та обладнання були понесені позивачем у зв'язку зі здійсненням своєї статутної діяльності з виробництва олії та її збереження. При цьому, реальність операцій з передачі позивачеві в оренду спірних приміщень податковим органом не заперечується.

Платник податків при формуванні валових витрат повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України.

Отже, за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, дотримання ним вимог наведених норм закону, відсутні підстави для позбавлення платника податків права на валові витрати.

Як встановлено судом, господарські операції з придбання орендних послуг мали реальний характер, здійснені позивачем у межах господарської діяльності, валові витрати та податковий кредит сформовані на підставі первинних документів, що досліджені судами (договори, акти виконаних робіт, податкові накладані), що відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, суд відмічає, що ні зі змісту акту перевірки, ні час розгляду справи неможливо було встановити якими первинними або фінансово-господарськими документами підтверджується факт не надання підприємством у вказаних періодах транспортно-експедиційне обслуговування з перевалки олії соняшникової та як наслідок зроблено висновок про фактичне не використання обладнання в цей період.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР " Про оподаткування прибутку підприємств ", пп. 138.4., п.п.138.8. п.138 ст.138 Податкового Кодексу України, а тому є неправомірним висновок щодо зменшення позивачу суми валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ДАБЛ Ю ДЖЕЙ ЮКРЕЙН. ЛТД».

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з ПДВ, а тому не має підстав і для застосування до позивача штрафних санкції відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Херсонес».

Керуючись ст.ст. 70-71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 року №0008832200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 1863,33 грн. та за штрафними санкціями у сумі 465,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 року №0008842200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 265298,31 грн. та за штрафними санкціями у сумі 132182,16 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 року №0008852200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року у розмірі 2183712,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 року №0008862200 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за 6 місяців 2012 року на суму 37351,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.12.2012 року №0008872200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 113344,88 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 33132,97 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (ідентифікаційний код 14113558) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3