Постанова № 37287175, 24.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

24 грудня 2013 року Справа № 814/1265/13-а

м. Миколаїв

13:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Кудіна А.В.,

представника відповідача: Жигадла Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда», вул. Старомильська, 90, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705 поштова адреса: м. Миколаїв, а/с № 148, 54030 до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 № 0019882220, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019882220, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 07.12.2012.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гаруда» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 758,21 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Справа № 814/126513-а

м. Миколаїв

13:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Кудіна А.В.,

представника відповідача: Жигадла Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда», вул. Старомильська, 90, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705, поштова адреса: м. Миколаїв, а/с № 148, 54030 до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 № 0019882220,Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаруда» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 07.12.2012 № 0019882220.

Ухвалою від 24.10.2013 (т. с. 2, ар. 81) суд замінив відповідача у справі його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач).

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на неправомірність висновків ДПІ про недійсність правочинів і, відповідно, про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову (т. с. 2, ар. 21-23), в яких, з посиланням на результати перевірки Товариства, просив у задоволенні вимог позивача відмовити.

24.12.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, в тому числі протокол допиту свідка (т. с. 2, ар. 123-124), суд

В С Т А Н О В И В:

З 08.11.2012 по 14.11.2012 ДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року та податку на прибуток за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ЕКСИМ-ТРАНЗИТ» за період січень-лютий 2011 року, ТОВ «МОНОЛІТБУДКОМПЛЕКТ» за період червень 2011 року, ТОВ «ВАЕЛ ПЛЮС» за період травень-червень 2011 року, ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» за період червень 2011 року, ПП «НОВО-КОМ» за період лютий 2011 року, результати якої оформила актом від 21.11.2012 № 827/22-200/32332924 (надалі - Акт перевірки, т. с. 1, ар. 119-174).

Відповідно до пункту 1 розділу « 4. Висновок» Акта перевірки, Товариство порушило пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 118 756 грн. (т. с. 1, ар. 173).

27.11.2012 Товариство подало до ДПІ заперечення до Акта перевірки (т. с. 1, ар. 175).

У відповіді на заперечення (від 04.12.2012 № 7567/10/22-222) ДПІ виклала Акт перевірки в новій редакції (надалі - Акт, т. с. 1, ар. 176-204).

Відповідно до пункту 1 розділу « 4. Висновок» Акта, Товариство порушило пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 75 820 грн. (т. с. 1, ар. 204).

Податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2012 № 0019882220 (надалі - Рішення, т. с. 1, ар. 205-206) ДПІ збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 75 821 грн., з яких 75 820 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Сума 75 820 грн. складається з:

25 070 грн. - ПДВ, що був сплачений Товариством на користь ПП «НОВО-КОМ», податковий кредит лютого 2011 року;

26 577 грн. - ПДВ, що був сплачений Товариством на користь ТОВ «ВАЕЛ ПЛЮС», податковий кредит травня 2011 року;

15 633 грн. - ПДВ, що був сплачений Товариством на користь ТОВ «ВАЕЛ ПЛЮС», податковий кредит червня 2011 року.

8 540 грн. - ПДВ, що був сплачений Товариством на користь ТОВ «Світ Імпекс», податковий кредит червня 2011 року.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у 2011 році), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Чинною у 2011 році редакцією пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачалось, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як пояснило Товариство (і ці пояснення узгоджуються з інформацією, що міститься на стор. 10-15 Акта), у періоді, що був перевірений відповідачем, позивач (Здолбунівська регіональна філія ТОВ «Гаруда», надалі - ЗРФ) використовував вантажні транспортні засоби.

Позивач надав суду документи (в тому числі податкові накладні) на підтвердження факту придбання у ПП «НОВО-КОМ», ТОВ «ВАЕЛ-ПЛЮС» і ТОВ «Світ Імпекс» товарів, що були необхідні для ремонту та технічного обслуговування як власних, так і орендованих автомобілів КрАЗ (т. с. 1, ар. 21-118). Ці автомобілі (т. с. 2, ар. 74, 126-139) використовувалися, за твердженнями позивача, для виконання договірних зобов'язань перед ВАТ (ПАТ) «Волинь-Цемент» (т. с. 2, ар. 58-67).

Видом діяльності ЗРФ, згідно з довідкою Головного управління статистики у Миколаївській області (т. с. 2, ар. 73), є діяльність автомобільного вантажного транспорту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що Товариство мало право на включення до податкового кредиту відповідних податкових періодів сум ПДВ, що були сплачені у складі вартості товарів на користь ПП «НОВО-КОМ», ТОВ «ВАЕЛ-ПЛЮС» і ТОВ «Світ Імпекс».

Відповідно до чинної у грудні 2012 року (час прийняття Рішення) редакції підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На думку суду, у ДПІ не було підстав для визначення суми грошового зобов'язання Товариства з ПДВ.

Як вказано у пункті 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у листопаді 2012 року), документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Визначення відповідачем суми грошового зобов'язання Товариства з ПДВ стало результатом проведеної ДПІ на підставі наказу від 06.11.2012 № 1252 (т. с. 1, ар. 20) перевірки.

Цей наказ був визнаний протиправним і скасований постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 у справі № 2а-5916/12/1470 (т. с. 2, ар. 6-9).

Таким чином, незаконність перевірки Товариства, в силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребує доказування у цій справі.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 (надалі - Порядок), актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З урахуванням норми, що міститься у частині 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи не бере до уваги Акт як доказ, одержаний з порушенням закону.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ДПІ не виконала встановлений частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

ДПІ провела перевірку Товариства з посиланням на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Умовою для проведення такої перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків. Проте, в порушення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, пункту 2 розділу І, підпункту 5.1 пункту 5 розділу ІІ Порядку, задекларовані позивачем у податкових деклараціях показники відповідач не досліджував.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019882220, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 07.12.2012.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гаруда» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 758,21 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 30 грудня 2013 року