Постанова № 37287018, 17.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

17 грудня 2013 року Справа № 814/4560/13-а

м. Миколаїв

12:08

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Чигріної О.Б., Бідніченко І.В.,

представника відповідача: Гави О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ», вул. Чигрина, 3, м. Миколаїв, 54020 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2013 № 0001942202 і № 0001952202, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001942202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 21.10.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001952202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 21.10.2013.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 329,43 грн. з Державного бюджету України.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь lержави судовий збір в сумі 2964,87 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Справа № 814/4560/13-а

м. Миколаїв

12:08

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Чигріної О.Б., Бідніченко І.В.,

представника відповідача: Гави О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ», вул. Чигрина, 3, м. Миколаїв, 54020 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області , вул. Г. Петрової,2-а, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2013 № 0001942202 і № 0001952202,

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати прийняті 21.10.2013 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 0001952202 і № 0001942202.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність фактів порушення ним вимог податкового законодавства.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 96-100), в яких зокрема зазначив, що використані Товариством при формування показників податкових декларацій з ПДВ і з податку на прибуток документи суперечать законодавчим та нормативним актам та не можуть свідчити про фактичне здійснення фінансово-господарських операцій.

В судовому засіданні представники Товариства вимоги адміністративного позову підтримали, представник ДПІ просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

17.12.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

30.09.2013 ДПІ, з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «ТІСОНА» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, результати якої оформила актом від 04.10.2013 № 906/14-04-22/34706961 (надалі - Акт, ар. с. 11-13).

Як зазначено в Акті, Товариство відобразило у складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за IV квартал 2011 року, 343 154 грн., у складі податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року - 68 631 грн. - відповідно, вартість придбаних у ПП «ТІСОНА» товарів і сума ПДВ, нарахованого на вартість цих товарів.

ДПІ встановила факт наявності видаткових, податкових накладних, платіжних документів на підтвердження вказаних сум (стор. 6-8 Акта). В той же час, на стор. 8 Акта відповідач вказав, що «.. товарно-транспортні накладні, подорожні листи, інші документи, які б підтверджували транспортування матеріалів від ПП «ТІСОНА» на адресу ТОВ «АКВАГРУПМАРКЕТ» до перевірки не надано».

На стор. 12-13 Акта відповідач вказав, що позивач порушив підпункт 134.1.1 пункту 134.1, пункти 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 78 926 грн., і пункт 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 68 631 грн.

09.10.2013 Товариство подало заперечення до Акта (ар. с. 28-30), до яких додало документи, що підтверджують транспортування товарів (ар. с. 76-85). Ці документи відповідач мав врахувати при прийнятті рішення за результатами перевірки в силу пунктів 44.6 і 44.7 статті 44 Податкового кодексу України.

У відповіді щодо результатів розгляду заперечень до Акта (від 16.10.2013 № 2581/10/14-04-22-02-16, ар. с. 31-36) ДПІ надала оцінку наданим Товариством документам і зазначила, що: «… документів, які б свідчили про власність або оренду приміщень ПП «ТІСОНА» в м. Бориспіль, м. Сімферополь (пункт навантаження матеріалів) не зазначено … в наданих актах виконаних робіт на транспортно-експедиційне обслуговування, виписаних сторонніми організаціями, відсутня інформація щодо найменування, номенклатури товарів, відстані перевезення … виписані ПП «ТІСОНА» видаткові накладні на матеріали (труби) датовані 01.10.2011 … а в наданих із запереченнями товарно-транспортних накладних вказані дати 11.10.2011, 13.10.2011 та 20.10.2011 … таким чином, вищезазначені документи не являються достатнім доказом транспортування матеріалів».

Податковим повідомленням-рішенням № 0001942202 (надалі - Рішення № 1, ар. с. 26-27) ДПІ збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 78 926 грн.; податковим повідомленням-рішенням № 0001952202 (надалі - Рішення № 2, ар. с. 24-25) ДПІ збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 85 788,75 грн. (з яких 68 631 грн. - за основним платежем, 17 157,75 грн. - за штрафними санкціями).

На думку суду, у ДПІ не було підстав для збільшення сум грошових зобов'язань Товариства.

Як встановлено судом, перевірку було проведено відповідно до наказу від 23.09.2013 № 348 (ар. с. 107), при цьому у наказі відповідач зазначив про ненадання позивачем «… на письмовий запит податкової інспекції від 09.04.2012 №1039/10/22-216 пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентом ПП «ТІСОНА» (код за ЄДРПОУ 33726510) за листопад 2011 року».

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, умовами для проведення документальної позапланової перевірки є (у сукупності):

1. Виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням кого покладено на контролюючі органи.

2. Факт отримання платником податків обов'язкового письмового запиту контролюючого органу.

3. Факт ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит.

Згідно з поясненнями відповідача (ар. с. 102-104), в якості джерела податкової інформації ДПІ використала складений ДПІ у м. Херсоні 14.02.2012 акт № 25/15-2/33726510 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «ТІСОНА» (33726510) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у листопаді-грудні 2011 року (надалі - акт від 13.02.2012, ар. с. 108-110).

Як вказано у преамбулі акта від 13.02.2012, «… інспектором … згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «ТІСОНА» …з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад-грудень 2011 року».

Відповідно до чинної у лютому 2012 року редакції підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової міліції та митних органів за результатами податкового контролю. Одним із способів здійснення податкового контролю, згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Як було зазначено у чинній у лютому 2012 року редакції пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Враховуючи це, ДПІ мала би право використати довідку за результатами зустрічної звірки ПП «ТІСОНА» у тому випадку, якби під час перевірки позивача ініціювала зустрічну звірку його контрагента.

В даному випадку відповідач неправомірно використав отриманий акт від 13.02.2012 як підставу для проведення перевірки Товариства.

09.04.2012 ДПІ направила Товариству лист № 1039/10/22-216 «Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження» (ар. с. 105).

З приводу цього документа суд зазначає таке. Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у квітні 2012 року): визначав перелік обставин, існування яких надавало органу державної податкової служби право надіслати платнику податків письмовий запит про подання інформації (підстави для надіслання запиту); містив норму, згідно з якою у тексті запиту мають зазначатися підстави для його надіслання; передбачав, що складення запиту з порушенням встановлених вимог має своїми наслідками звільнення платника податків від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Оскільки у листі від 09.04.2012 № 1039/10/22-216 не вказана підстава для надіслання запиту (з перелічених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України), суд дійшов висновку, що у Товариства не виникло обов'язку надавати пояснення та їх документальні підтвердження.

Враховуючи це, на думку суду, у ДПІ не було підстав для проведення перевірки Товариства, відповідно, складений за результатами перевірки Акт є недопустимим доказом у розумінні частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вказано вище, висновок ДПІ про те, що надані позивачем документи «… не являються достатнім доказом транспортування матеріалів», ґрунтується на:

1. Відсутності інформації про документи, «… які б свідчили про власність або оренду приміщень ПП «ТІСОНА»...».

2. Відсутності інформації щодо найменування, номенклатури товарів, відстані перевезення в актах виконаних робіт на транспортне-експедиційне обслуговування.

3. Розбіжностях у датах виписки видаткових накладних та датах оформлення товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Інформація про власні або орендовані приміщення ПП «ТІСОНА» не має відношення до показників податкових декларацій Товариства, тому доводи відповідача, що ґрунтуються на факті неподання позивачем цієї інформації, суд вважає недоречними.

Відповідно до наданих позивачем документів, транспортування придбаних ним у ПП «ТІСОНА» товарів здійснювалося за рахунок покупця (позивача). Враховуючи це, доводи ДПІ щодо неповноти підписаних позивачем і ФОП ОСОБА_4 актів виконаних робіт (ар. с. 76, 78), а також підписаного позивачем і ТзОВ «Віннер 09» акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (ар. с. 80), не мають відношення до визначення позивачем складу витрат і податкового кредиту за результатами господарських операцій з ПП «ТІСОНА».

Та обставина, що транспортування придбаних у ПП «ТІСОНА» товарів здійснювалося пізніше, ніж були виписані видаткові накладні, не може свідчить про безтоварність господарських операцій.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001942202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 21.10.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001952202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 21.10.2013.

4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «АКВАГРУПМАРКЕТ» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 329,43 грн. з Державного бюджету України.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь lержави судовий збір в сумі 2964,87 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 23 грудня 2013 року