Ухвала суду № 37286534, 28.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 р.Справа № 815/4547/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області до Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2013 року управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 5303,76 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 року позов управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 07.08.2013 року Міське комунальне підприємство «Одеська теплоелектроцентраль № 2» подало апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Міське комунальне підприємство «Одеська теплоелектроцентраль № 2» посилалось на те, що судом першої інстанції неправомірно було стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки пенсіонери, зазначені позивачем, працювали на іншому підприємстві, правонаступником яких не є відповідач. Крім того, апелянт наполягав на пропуску управлінням Пенсійного фонду строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року та залишення позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області без розгляду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що Міське комунальне підприємство «Одеська теплоелектроцентраль № 2» є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області посилалось на те, що Міське комунальне підприємство «Одеська теплоелектроцентраль № 2» як платник страхових внесків зобов'язано покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 100 %, однак у зв'язку з невиконанням вказаних зобов'язань за період вересня-жовтня 2011 року у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню цих витрат у розмірі 5303,76 грн., яка підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В свою чергу, на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 6.1. зазначеної вище Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктами 6.4-6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій передбачена нормами чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у період, за який у міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль № 2» виникла заборгованість, щомісячно надсилались на адресу підприємства розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, міським комунальним підприємством «Одеська теплоелектроцентраль № 2» визначені Управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області суми, що підлягають відшкодуванню на користь Управління, в порядку, передбаченому чинним законодавством не перераховувались, у зв'язку з чим у відповідача і виникла заборгованість в сумі 5303,76 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно не прийняття до уваги посилань відповідача як на підставу для невідшкодування сум витрат на доставку пільгових пенсій на те, що пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким призначено пільгову пенсію, протягом 80-х та 90-х років працювали у Дирекції споруджувальної «ОТЕЦ-2», яке у квітні 1996року ліквідовано. Відповідач посилався на те, що міське комунальне підприємство «Одеська теплоелектроцентраль № 2» не є правонаступником «Дирекції споруджувальної «ОТЕЦ-2», у зв'язку з чим не повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 5303,76грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року по справі №2а/1570/5396/2011 було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області до Міського комунального підприємства «Одеська теплоцентраль №2» та стягнуто з міського комунального підприємства «Одеська теплоцентраль №2» на користь Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 18458,09грн. за період з квітня по серпень 2011 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у вказаних вище судових рішеннях було встановлено, що відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданих КП «Одеська ТЕЦ-2» всі пенсіонери працювали саме на КП «Одеська ТЕЦ-2» та як вбачається з картки особового рахунку підприємство відшкодовувало розмір витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до травня 2011року.

В свою чергу, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на пільгових умовах, що надсилались Управлінням Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області на адресу КП "Одеська ТЕЦ-2", підприємством не оскаржувались.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2011р., та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012р. по справі №2а/1570/5396/2011 було встановлено, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо пенсіонерів ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 повинні відшкодовуватись саме міським комунальним підприємством «Одеська теплоцентраль №2».

Зазначений факт також підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.01.2014 року (К/9991/59189/12), прийнятою за результатами розгляду касаційної скарги КП «Одеська ТЕЦ-2» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Зважаючи на зазначене колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що міське комунальне підприємство «Одеська теплоцентраль №2» повинно відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період вересня-жовтня 2011 року у загальній сумі 5303,76грн., згідно з розрахунками, складеними управлінням відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль №2» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв