Ухвала суду № 37285378, 11.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/13110/2012 Провадження № 22-ц/772/473/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В.В.Категорія: 27Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні місяці 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути на його користь кошти у сумі 10 352,75 грн., а також 214,60 грн. судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 11 травня 2012 року ним були перераховані на рахунок відповідача за №26204017181913 кошти у сумі 10050 грн.

Зазначена сума коштів була перерахована на вказаний рахунок з метою укладення між ним та відповідачем у майбутньому договору позики. Однак, такий договір укладений не був, але незважаючи на це ОСОБА_3 коштів ОСОБА_2 не повернув та продовжує їх безпідставно утримувати.

Зіславшись на вказані обставини та норми ст.ст.1212,1048,625 і 530 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно утримувані кошти, а також 3% річних у сумі 86,51 грн. та проценти за користування коштами у розмірі облікової ставки НБУ, що складає 216,24 грн., а всього 10 352,75 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 8 січня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за його недоведеності.

ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області, як таке, що не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України та просить скасувати дане рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні даної справи, судом зазначені вимоги закону виконані у повному обсязі.

Відмовляючи у позові ОСОБА_2, суд виходив з тих обставин, що 11 травня 2012 року ОСОБА_2 було перераховано ОСОБА_3 на рахунок у АТ «Сбербанк России» кошти у сумі 10050 грн., відповідно до квитанції №14118337 від 11.05.2012 року (а/с3).

Твердження позивача, що ці кошти ним були перераховані з метою укладення між ним та ОСОБА_3 у майбутньому договору позики, нічим не підтверджене, відповідач його не визнає, більше того, вказує у своєму листі до ОСОБА_2 на а/с 6, що кошти були перераховані для здійснення операції з фінансовими активами та надає одночасно копії електронних листів для підтвердження даного факту (а/с 6).

Враховуючи, що один неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17 грн., то сума 10050 грн. значно перевищує десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідно до вимоги ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики мав укладатися у письмовій формі.

Відповідно до норм ст. ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому, виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність між сторонами правовідносин, які випливають з договору позики, а отже і про відмову у позові.

Отже, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляційну скаргу слід відхилити а рішення суду - залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Судді: /підписи/

з оригіналом вірно: