Рішення № 37285003, 10.02.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19117/13-ц

Пр. № 2/643/841/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2014 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зінченко Ю.Є.

при секретарі Колтур Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно, суд -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20 травня 2000 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3

В той же день, 20 травня 2000 року була продана квартира АДРЕСА_2, яка на праві спільної сумісної власності належала позивачу - ОСОБА_1 та її батькам - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 4520 від 21.03.1996 р. Продаж належної позивачу частини квартири АДРЕСА_2 здійснювався на підставі рішення Виконавчого Комітету Московської районної Ради в м. Харкові № 486 від 03.03.1998р.

Позивач вважає, що гроші, отримані від продажу належної їй частки квартири АДРЕСА_2 були в той же день витрачені на придбання квартири АДРЕСА_1. Але при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були порушені її права, а саме належні їй гроші за продаж частини квартири АДРЕСА_2 були витрачені на придбання квартири АДРЕСА_1, а право власності на частину вказаної квартири не було зареєстровано за позивачем.

На час укладення вказаних договорів купівлі-продажу позивач була неповнолітньою, всі дії від її імені здійснювали її батьки, про що їй було невідомо. Про обставини укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 позивачу стало відомо після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважає, що їй належить право на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Просить суд визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20.05.2000 р. та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 р.№ 601, визнати за позивачем ОСОБА_1, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, розглянути справу без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій позов визнала у повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20 травня 2000 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с. 5). 20 травня 2000 року була продана квартира АДРЕСА_2, яка на праві спільної сумісної власності належала позивачу - ОСОБА_1 та її батькам - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 4520 від 21.03.1996 р. Продаж належної позивачу частини квартири АДРЕСА_2 здійснювався на підставі рішення Виконавчого Комітету Московської районної Ради в м. Харкові № 486 від 03.03.1998р. (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 4), згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки правовідносини виникли у 2000 році, тобто до 01 січня 2004 року, спір вирішується судом згідно п.4 «Перехідних положень» до ЦК України введеному в дію з 01 січня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 р.) недійсним є правочин, що не відповідає вимогам закону та порушує особисті або майнові права неповнолітніх.

На підставі вказаних доказів, судом встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу від 20.05.2000 року без участі у якості покупця на той час неповнолітньої ОСОБА_1 порушені її права, а саме: право власності на частку квартири, в зв'язку з чим суд вважає позов обґрунтованим і визнає частково недійсним договір купівлі-продажу з подальшим визнанням за позивачем права власності на 1/3 частку спірної квартири.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмеженим в його здійсненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 197, 209, 212, 214-216 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 321 ЦК України, ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20.05.2000 р. та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 р. № 601.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зінченко Ю.Є.