Ухвала суду № 37284822, 19.02.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/650/13-ц

Провадження № 22-ц/779/494/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Р. І.

Суддя-доповідач Вакарук В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Вакарук В.М.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.,

секретаря: Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Голівської сільської ради Верховинського району, третя особа-відділ Держкомагенства у Верховинському районі про визнання недійсними рішення Голівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду від 13 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Верховинського районного суду від 13 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Голівської сільської ради Верховинського району, третя особа-відділ Держземагенства у Верховинському районі про визнання недісними рішення сесії Голівської ради від 22.05.2008 року про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, площею 0,17 га в с. Голови, присілок Біла Річка та державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,17 в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, який зареєстрований в державному земельному кадастрі 07.10.2011 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, зазначає, що судом прийнято рішення, яке суперечить принципу рівності сторін, справедливості та ґрунтується виключно на припущеннях. Судом не було належно оцінено той факт, що законність надання земельної ділянки та будівництва гаражу підтверджується актом відводу земельної ділянки 1987 року, рішенням про надання дозволу на будівництво гаража та будівельним паспортом на гараж, виданими на ім'я батька. Факт користування земельною ділянкою також підтверджується довідкою Голівської сільської ради щодо фактичного проживання з батьком, квитанціями про оплату за користування земельною ділянкою та рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області, які судом безпідставно не взято до уваги. Просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_4 вимоги скарги підтримала, відповідачка та її представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечили.

Вислухавши доповідача, сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог, оскільки прийнятим рішенням Голівської сільської ради, на підставі якого отримано відповідачкою Державний акт про право власності на землю, який видано з дотриманням вимог чинного законодавства, не вбачається порушення законних прав позивача.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів з таких підстав.

Згідно ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження власним майном на власний розсуд.

Встановлено, що відповідно до вимог ст.ст. 12, 116, 125, 126 ЗК України у встановленому законом порядку, на підставі рішення Голівської сільської ради від 22.05.2008 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для ведення селянського господарства, куди ввійшло і спірних 0,01 га, а також видано Державний акт на право власності на дану землю ділянку в АДРЕСА_1 на якій знаходиться гараж /а.с.4, 98/.

Із матеріалів справи, зокрема висновку відділу містобудування та архітектури Верховинської РДА, техдокументації, відповідно до генплану та кадастрового плану вбачається, що на час постановлення сільською радою даного рішення та видачі Державного акту про право власності на землю ОСОБА_3 були відсутні будь-які обтяження щодо спірної земельної ділянки, а також відсутні дані щодо реєстрації на даній землі фундаментальних споруд / гаражу/ - /а.с.106,113/.

Встановлено, що згідно рішення Голівської сільської ради від 22.07.1987 року ОСОБА_7, який є батьком ОСОБА_2, для будівництва гаражу надано в користування спірну земельну ділянку площею 0,01 га., що належала колгоспу та відведено її в натурі, а також виготовлено будівельний паспорт та побудовано із дощок гараж, без фундаменту. /а.с.6-9/. Проте, позивачем не представлено суду жодних доказів того, що його батьком були виготовлені правовстановлюючі документи на гараж, відсутні дані щодо державної реєстрації нерухомого майна, як об'єкта спадкування, на яке претендує позивач, а також дані щодо приватизації 0,01 га землі у встановленому законом порядку. Крім того, гараж знаходиться не на присадибній земельній ділянці біля будинку батька позивача, а в іншому місці. Крім того, позивачем не представлено суду жодних доказів про те, що він у встановленому законом порядку прийняв спадщину і є спадкоємцем після смерті його батька, хоча він не позбавлений можливості вирішити дане питання відповідно до вимог норм ЦК України.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки ним не доведено порушення будь-яких його законних прав оскаржуваним рішенням та видачею відповідачці Державного акту про право власності на землю.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Верховинського районного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: В.М. Вакарук

Судді: І.В. Бойчук

П.І. Проскурніцький