Рішення № 37284164, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22284/13 04.02.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "БКСГ»До Корпорації «Трансбуд»Простягнення 172 341, 49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Погаєв О.К. - за дов.

Від відповідача Болтян С.С. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Корпорації «Трансбуд» (відповідача) на свою користь суму боргу за орендну плату за Договором оренди нежитлового приміщення №001/04-10 від 07.04.2010р. в розмірі - 133 600, 00 грн. компенсації вартості фактичного спожитих комунальних послуг у розмірі - 14 247, 16 грн. та суму нарахованих штрафних санкцій - 24 494, 33 грн., а всього 172 341, 49 грн. за період з липня по листопад 2010р.

В процесі розгляду справи Відповідач неодноразово подавав до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що керівники сторін обговорюють можливість укладення мирової угоди у справі.

За клопотанням Позивача та Відповідача від 16.01.2014р., з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

30.01.2014р. в судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Позивачем від 04.02.2014р. були надані суду письмові пояснення, в яких Позивач зазначив, що строк позовної давності переривався відповідачем, а саме визнанням останнім боргу, що підтверджується укладанням 01.01.2011 року акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Крім цього, Відповідачем було сплачено 17.05.2013р. 10 000, 00 грн. та 07.06.2013р. 16 720, 00 грн. заборгованості, що також є визнанням боргу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «БКСГ» (Позивачем) та Корпорацією «Трансбуд» (Відповідачем) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 001/04-10.

Згідно з умовами розділу 1 Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв та зобов'язався оплатити оренду нежитлових приміщень площею 167,0 кв. м. в будинку № 7А (літ. Б) по провулку Киянівському в м. Києві, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 05 травня 2010 року.

Умовами п. 4.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати складає 160,00 гривень за 1 кв.м. Загальна сума орендної плати складає 26 720,00 гривень за календарний місяць.

Так, Сторонами було укладено наступні акти сдачі - приймання робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг:

1. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 31 травня 2010 року,

2. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 30 червня 2010 року,

3. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 30 липня 2010 року,

4. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 31 серпня 2010 року,

5. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 30 вересня 2010 року,

6. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2010 року,

7. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 30 листопада 2010 року,

8. Акт сдачі - приймання робіт (надання послуг) від 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 4.2 Орендар вносить плату за оренду Об'єкту не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 4.3 Орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі. Останнім днем сплати Орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні Об'єкту Орендарю.

Так, матеріали справи свідчать, що у відповідності з умовами п.п. 4.4., 4.4.1. Відповідач сплатив аванс за перший травень 2010 року) та за останній місяць (грудень 2010 року) користування нежитловим приміщенням в сумі 53 440,00 гривень, що підтверджується випискою банка.

Відповідачем було сплачено 17 травня 2013 року 10 000,00 гривень та 07 червня 2013 року 16 720,00 гривень за червень 2010 року, що підтверджується випискою банка.

Проте, судом встановлено, що на час розгляду справи Відповідач свої зобов'язання за Договором повністю не виконав, належні грошові кошти не сплатив (за 5 місяців з липня 2010 року по листопад 2010 року включно).

Крім зазначеного, Відповідач у відповідності до умов п. 4.5. Договору зобов'язаний компенсувати Позивачу вартість фактично спожитих комунальних послуг не пізніше п'яти банківських днів з моменту надання відповідних рахунків.

Так, Позивачем 29.12.2010 року було надано Відповідачу Рахунок фактуру № СФ 24 та 31.12.2010 року. Сторонами по Договору було складено акт № ОУ-18, відповідно до якого відшкодуванню підлягає сума у розмірі 14 247,16 гривень.

Отже, свої зобов'язання, як за Договором, Позивач виконав повністю.

Таким чином, заборгованість Відповідача становить 133 600 ,00 гривень (орендна плата) та 14 247,16 гривень (компенсація вартості фактично спожитих комунальних послуг) - разом 147 847,16 гривень.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №001/04-10 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів та компенсації комунальних послуг за період з липня по листопад 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.п. 4.2., 4.3. Договору орендна плата сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі.

Умовами п. 4.5. Договору Відповідач обов'язаний компенсувати Позивачу вартість фактично спожитих комунальних послуг не пізніше п'яти банківських днів з моменту надання відповідних рахунків.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови п.п. 4.2, 4.3, 4.5 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця та компенсувати вартість фактично спожитих комунальних послуг не пізніше п'яти банківських днів з моменту надання відповідних рахунків.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів та компенсації комунальних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі складає 133 600, 00 грн., по компенсації за комунальні послуги - 14 247, 16 грн.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди у сумі 147 847,16грн. (133 600, 00 грн. орендної плати та 14 247, 16 грн. компенсації за комунальні послуги) Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 12 610, 38 грн. 3% річних та 10 146,46 грн. індексу інфляції за прострочення оплати орендних платежів та 530, 19 грн. індексу інфляції, та 1 207, 30 грн. за прострочення компенсації вартості фактично спожитих комунальних послуг, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Твердження Відповідача, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності не приймаються судом, оскільки вони спростовуються долученими до позовної заяви доказами та нормами чинного законодавства, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно з ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У матеріалах справи міститься складений сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2011р. за період з 01.01.10 по 31.12.2010р, який підписаний від імені товариства (позивача) та корпорації (відповідача) головними бухгалтерами, та скріплений печатками товариства та корпорації. Відповідно до вказаного акту заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.11р. становила 176 567,16 грн. У цьому акті відповідач погодився з наявністю у нього заборгованості у розмірі 176 567,16 грн. Крім цього, Відповідачем було сплачено 17.05.2013р 10 000,00грн. та 07.06.2013р. 16 720,00грн. за червень 2010р., що також є визнанням боргу.

Тобто, судом встановлено, що Боржником (Відповідачем) вчинені відповідні дії щодо переривання перебігу позовної давності в межах строку давності, а не після його спливу.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що в січні 2011р. та в травні, червні 2013р. Відповідачем вчинено дії, що свідчать про визнання ним обов'язку по сплаті Позивачу заборгованості, то таким чином щодо даної позовної вимоги, в розумінні ст. 264 ЦК України, відбулось переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Корпорації «Трансбуд» (04053, м. Київ, провулок Кияніваський, 7-А; Код: 33058665) на користь Приватного акціонерного товариства «БКСГ» (04053, м. Київ, провулок Киянівський, 7А; Код 22918106) суму боргу за Договором оренди нежитлового приміщення №001/04-10 від 07 квітня 2010 року в розмірі 133 600, 00 грн. (орендна плата), 14 247, 16 грн. суму компенсації вартості фактично спожитих комунальних послуг, 12 610, 38 грн. 3% річних та 10 146,46 грн. індексу інфляції за прострочення оплати орендних платежів, 530, 19 грн. індексу інфляції та 1 207, 30 грн. -3% річних за прострочення компенсації вартості фактично спожитих комунальних послуг та судовий збір в розмірі 3 446,83 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.02.2014р.

Суддя І.І.Борисенко