Ухвала суду № 37284026, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/24396/13 12.02.14

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Індіго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк»

про стягнення 103 003,59 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Опенько С.А., дов. № 5 від 21.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ОСВ Тревел» про стягнення 103 003,59 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування відповідальності № 322-15915-13 від 25.02.2013 р.

Ухвалою суду від 18.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24396/13 та призначено її розгляд на 22.01.14 року, зобов'язано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що до судового розгляду не готовий.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду відкладено розгляд справи до 12.02.2014 р., з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, та повторно зобов'язано сторін та третю особу виконати вимоги ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 03.02.2014 р. від позивача надійшли документи, зокрема, власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору та витяг з інформаційно-ресурсного центру про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи, даний витяг не приймається судом як належний доказ, оскільки останній взятий позивачем з мережі «Інтернет», а не державною реєстраційною службою за підписом державного реєстратора. При цьому господарський суд звертає увагу позивача на те, що ухвало. було витребувано довідку-витяг саме державного реєстратора.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2014 р. повідомив, що надати всіх оригіналів документів не в змозі, зокрема, матеріалів страхової справи, в якій було складено страховий акт № 1624/322 від 12.09.13 р., а також договору страхування № 322-15915-13 від 25.02.2013 р., оскільки його довіритель не передав йому даних документів. Таким чином, представник позивача знову визнав, що не готовий до судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Ненадання позивачем витребуваних судом документів, зокрема, довідки-витягу державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи, оригіналів для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчених копій для залучення до матеріалів справи матеріалів страхової справи, в якій було складено страховий акт № 1624/322 від 12.09.13 р. та прийнято рішення про здійснення страхової виплати, дозволу вигодонабувача на перерахування коштів не на його рахунок та доказів звернення до відповідача з заявою про перерахування на його рахунок страхового відшкодування. Представник позивача також повідомив, що не може надати договір страхування № 322-15915-13 від 25.02.2013 р., які зазначено як доказ у позовній заяві.

Зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Індіго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» про стягнення 103 003,59 грн. без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані ними відомості та обставини справи, подати на вимогу суду пояснення в письмовій формі.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, має місце зловживання позивачем процесуальними правами, яке полягає в наступному: невиконанні вимог ухвал суду від 18.12.2013 р. та від 22.01.2013 р. без зазначення причин невиконання (в частині подачі витребуваних доказів, зокрема, оригіналів для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчених копій для залучення до матеріалів справи матеріалів страхової справи, в якій було складено страховий акт № 1624/322 від 12.09.13 р. та прийнято рішення про здійснення страхової виплати, договору страхування № 322-15915-13 від 25.02.2013 р., на якому грунтується позовна заява і які вказано як додаток у позовній заяві).

Зазначені обставини унеможливлюють вирішення спору у визначені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки.

Частиною 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" вказано, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 ГПК).

За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи та суть допущених відповідачем зловживань, суд вважає, що належними, адекватними та співрозмірними заходом реагування на невиконання відповідачем вимог ухвал суду (ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом вказаними ухвалами) є застосування до нього передбаченого п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України заходу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, п. 5 ст. 83, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Індіго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» про стягнення 103 003,59 грн. залишити без розгляду.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, ідентифікаційний код 33831166) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.