Постанова № 37283898, 17.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 816/6965/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 816/6965/13-а

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл", в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 8635,01 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 531,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки у 2012 році відповідачем в порушення вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не було виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робоче місце, що має наслідком накладення адміністративно-господарських санкцій в сумі 11563,16 грн. та пені у зв'язку з порушенням терміну слати адміністративно-господарських санкцій у сумі 531,03 грн. Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку було частково сплачено суму санкцій та пені у загальному розмірі 3028,15 грн., то адміністративні санкції у розмірі 8635,01 грн. та пеня в сумі 531,03 грн. підлягає стягненню на підставі рішення суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Кремойл" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 8635,01 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 531,03 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон України № 875-ХІІ) та Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 (далі - Положення № 314).

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про обґрунтованість розміру адміністративно-господарських санкцій та пені, які були заявлені до стягнення. Зазначив, що ТОВ "Кремойл" створено 16.03.2012 року та до 05.10.2012 року на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників становила 1 особу, а в жовтні 2012 року - 76 осіб, в листопаді 2012 року - 70 осіб, в грудні 2012 року - 82 особи. Таки чином, оскільки підприємством фактично вело діяльність лише 3 місяці, та за цей час кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, становила 3 особи. Враховуючи те, що кількість місць призначених для працевлаштування інвалідів та не зайнятих останніми на підприємстві становило 1 місце, відповідач в добровільному порядку сплатив 3028,15 грн., у т.ч. адміністративно-господарських санкцій - 2890,80 грн. та пеню 137,15 грн.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно із поданим відповідачем звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2012 рік становила 19 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 219,7 тисяч грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 2891 грн. При цьому, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа.

В зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідачем було в добровільному порядку сплачено 3028,15 грн., у т.ч. адміністративно-господарських санкцій - 2890,80 грн. та пеню 137,15 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачем не було в повному обсязі сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та пені, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підприємством у 2012 році не було дотримано нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та в повному обсязі не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій (11563,16 грн.) та пені (531,03 грн.), то вказані кошти, з урахуванням часткової сплати, підлягають стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом статті 19 Закону України № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з пунктом 1 Положення № 314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (пункт 3 Положення). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 5 Положення).

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введене в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі та інформувати центри зайнятості, а місцеві органи соціального захисту населення, відділення Фонду та органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Частиною першою статті 18 Закону України № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно зі статтею 18-1 зазначеного Закону пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Згідно зі статтею 19 Закону України № 875-XII керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів вважає за необхідне виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення.

Як було встановлено під час розгляду справи, ТОВ «КРЕМОЙЛ» було створено 16.03.2012 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач вказує, що у період з 16.03.2012 року (моменту створення) та до 05.10.2012 року підприємство свою господарську діяльність не здійснювало та середньооблікова кількість штатних працівників у вказаний період становила 1 особу (директор).

В послідуючому, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила: жовтні 2012 р. - 76 осіб, в листопаді 2012 р. - 70 осіб та в грудні 2012р. - 82 особи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями штатного розкладу та звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с. 28-37).

Таким чином, у період з жовтня по грудень 2012 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - становила 76 осіб. Враховуючи наведене, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875-XII, у період з жовтня по грудень 2012 року, складає 3 особи. В свою чергу, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи, а саме: в жовтні - 1 особа, в листопаді - 2 особи, в грудні - 2 особи.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у період з жовтня по грудень 2012 року не було виконано норматив робочого місця для працевлаштування інвалідів у кількості - 1 місце.

Згідно із наданим відповідачем звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ, фонд оплати праці штатних працівників складає загалом 219,7 грн.

Таким чином, з урахуванням періоду, коли у відповідача був обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, середньомісячна заробітна плата штатного працівника становила відповідно - 963,6 грн. (219 тис грн./ 76 осіб / 3 міс).

Беручі до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів для ТОВ «КРЕМОЙЛ» складає 2891 грн. (963,60 грн.* 3 міс. * 1 місце), а пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідно складає 137,15 грн., що загалом становить - 3028,15 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «КРЕМОЙЛ» в добровільному порядку було сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 3028,15 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №3333 від 22.11.2013 року та не заперечувалось під час розгляду справи позивачем (а.с. 38).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було в повному обсязі сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягало сплаті за порушення законодавства щодо працевлаштування інвалідів, а тому, заявлена позивачем до стягнення сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8635,01 грн. та пені у розмірі 531,03 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на положення вимог ст.250 ГК України, згідно якої встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , крім випадків передбачених законом.

Так, позов пред'явлений про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2012 р., які підприємство повинно було добровільно сплатити 15.04.2013 р. В свою чергу, граничний строк звернення до суду із адміністративним позовом про стягнення заборгованості закінчився 16.10.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що із даним позовом Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось 05.12.2013 року, тобто, з пропуском встановленого 250 ГК України строку.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №816/6965/13-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі №816/6965/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" (проїзд 40 років ДАІ, буд. 1-Г, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 37895836) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.