Рішення № 37281657, 19.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/28596/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участі секретаря Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заподіяну їй шкоду у розмірі 12 712,44 грн., стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» пені за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1 721,92 грн. та стягнення з відповідачів витрат за проведення експертизи у розмірі 500 грн., за послуги Укрпошти суму 34,32 грн. і судовий збір у розмірі 229,41 грн.

Вимоги мотивує тим, що 18 липня 2012 року по шляхопроводу ст. м. «Чернігівська» в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої з вини водія ОСОБА_3 було пошкоджено належний їй на праві власності транспортний засіб «Gееly», д.н. НОМЕР_1.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2012 року.

Для отримання страхового відшкодування заподіяної шкоди вона 19.07.2012 року звернулася із відповідною заявою до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у якій ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу згідно полісу № АА 7554391 від 28.04.2012 р.

Працівники ВАТ «НАСК «Оранта» для проведення відновлювального ремонту рекомендували їй обрати СТО ТОВ «Атлантіс», обіцяючи перерахувати суму страхового відшкодування безпосередньо на рахунок даної СТО, на що вона погодилась. За її зверненням ТОВ «Атлантіс» зробило калькуляцію відновлювального ремонту її автомобіля на суму 14 017,35 грн., рахунок по якій вона передала ВАТ «НАСК «Оранта», працівники якого пообіцяли виплату коштів найближчим часом. Однак кошти сплачені не були, на її багаторазові звернення повідомляли, що оплату треба почекати, а в подальшому листом від 28.01.2013 року її було повідомлено, що розмір страхового відшкодування складає суму 5 646,09 грн., яка буде виплачена.

Із зазначеним розміром вона не погоджується, тому провела експертну оцінку збитків свого транспортного засобу, попередньо оповістивши відповідачів телеграмами від 29.10.2013 року з повідомленням про вручення. Відповідно проведеної 04.11.2013 року експертизи розмір відшкодування на відновлювальний ремонт її автомобіля складає 12 712,44 грн., яку зобов»язане виплатити ВАТ «НАСК «Оранта». Крім того, з останнього підлягає стягненню пеня за прострочення перерахування коштів у розмірі 1 721,92 грн.

Також завдану їй шкоду внаслідок пошкодження автомобіля зобов»язаний відшкодувати ОСОБА_3, як особа з вини якого сталася ДТП.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року за клопотання позивачки заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» пені у розмірі 1 721 грн. 92 коп. залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов зі зменшеним розміром заявлених вимог з підстав, викладених у заяві, додатково пояснила, що по даний час страхове відшкодування відповідачем ВАТ «НАСК «Оранта» їй не виплачене, автомобіль не відновлений.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову відносно нього заперечував, мотивуючи тим, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність була застрахована, а тому вартість пошкодженого автомобіля позивачці повинна сплатити страхова компанія; свій обов»язок щодо інформування страховика про подію ДТП він виконав, так як відразу після дорожньо-транспортної пригоди до ВАТ «НАСК «Оранта» подавав відповідну письмову заяву.

Представник відповідача ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи даний відповідач був повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд повідомлено не було.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з пояснень учасників судового засідання та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2012 року ОСОБА_3 18 липня 2012 року о 18 год. 15 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_5, по шляхопроводу ст. м. «Чернігівська» в м. Києві не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Gееly», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 7).

Даною постановою відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Gееly», р.н. НОМЕР_1 є позивачка (а.с. 5).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував забезпеченим транспортним засобом «ЗАЗ Ланос», р.н. НОМЕР_5, була застрахована страхувальником ОСОБА_5 у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 7554391 від 28.04.2012 року.

Позивачка та відповідач ОСОБА_3 суду надали копії заяв за реєстраційним № 11660 з яких вбачається, що про страховий випадок вони повідомляли страховика ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 19.07.2012 року, при цьому у заяві позивачки зазначено, що для проведення відновлювального ремонту обрано рекомендовану СТО ТОВ «Атлантіс» (а.с. 8).

Вищевказані обставини щодо наявного договору страхування та обов»язку виплати страхового відшкодування позивачці відповідачем ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» підтверджуються листами останнього від 28.01.2013 року та від 27.06.2013 року, які надсилались на адресу ОСОБА_1 з повідомленням про те, що за пошкоджений транспортний засіб «Gееly», р.н. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18.07.2012 року нараховане страхове відшкодування у розмірі 5 646,09 грн., яке буде виплачене найближчим часом (а.с. 15, 16).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Отже, за наявності вищевказаного договору страхування обов»язок виплати страхового відшкодування у зв»язку із заподіянням шкоди майну позивачки в результаті ДТП виникає у страховика ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Суд критично відноситься до нарахованої відповідачем ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до виплати позивачці суми страхового відшкодування у розмірі 5 646,09 грн., оскільки будь-якими доказами вказана сума не підтверджена.

Разом з тим, як пояснила позивачка, за рекомендацією співробітників ВАТ «НАСК «Оранта» для проведення відновлювального ремонту автомобіля вона зверталася до ТОВ «Атлантіс», яким було надано рахунок для оплати ремонту на суму 14 017,35 грн. (а.с. 10).

За нормою ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно висновку спеціаліста за звітом оцінки збитків після ДТП № 153/13 від 05.11.2013 року, складеного ФОП ОСОБА_6, матеріальний збиток, завданий власниці автомобіля Gееly, р.н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 18.07.2012 року, складає 12 712,44 грн. (а.с. 17-22).

Згідно ч. ч. 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

За повідомленням ОСОБА_3 за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 7554391 від 28.04.2012 року було визначено розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в сумі 50 тисяч гривень на одного потерпілого, розмір франшизи 0 грн. В спростування даних обставин доказів відповідачем ВАТ «НАСК «Оранта» не надано.

Як вбачається із вищевказаного звіту № 153/13 від 05.11.2013 року складеного ФОП ОСОБА_6, визначений розмір матеріального збитку за пошкодження автомобіля Gееly, р.н. НОМЕР_1 в сумі 12 712,44 грн. не включає шкоду, пов»язану з втратою товарної вартості транспортного засобу, та розрахований з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (а.с. 17-22).

Отже, суд вважає, що зазначена сума 12 712,44 грн., має бути відшкодована позивачці саме відповідачем страховиком ВАТ «НАСК «Оранта», як виплата страхового відшкодування, згідно укладеного договору страхування від 28.04.2012 р., оскільки не перевищує обов»язкового ліміту відповідальності страховика, який був своєчасно повідомлений про страховий випадок та до якого позивачкою подавалась заява із необхідними документами про страхову виплату.

Відповідно до положення статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Тобто, солідарні зобов'язання - це зобов'язання, які характеризуються солідарним обов'язком або солідарною вимогою, що виникає у випадках, встановлених договором чи законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

Солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, спеціально передбачених договором або законом, як виняток із загального правила, оскільки зобов'язання із множинністю осіб, передбачаються частковими. До визначених законом випадків належать випадки неподільності предмета, сумісного заподіяння шкоди.

Аналізуючи наявні у справі докази, пояснення позивачки, заперечення відповідача ОСОБА_3, ураховуючи положення діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивачки матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача ОСОБА_3 в сумі 12 712,44 грн., оскільки зобов'язання відповідачів не містять ознак солідарного обов'язку боржників, як одного із видів виконання зобов'язання, тобто спірні правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_3 внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не містять ознаки сумісного заподіяння шкоди, що визначено на законодавчому рівні, предмет зобов'язання має ознаку подільності, та в матеріалах справи відсутні докази завдання шкоди позивачці спільними діями відповідачів під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивачкою за проведення експертизи сплачено 05.11.2013 року кошти в сумі 500 грн., також понесені витрати по оплаті телеграм з викликом відповідачів на проведення експертизи на загальну суму 34,32 грн., що підтверджується квитанціями УАППЗ «Укрпошта» від 31.10.2013 року (а.с. 37, 38). У зв»язку з цим витрати на проведення експертизи у розмірі 534 грн. 32 коп. підлягають стягненню з відповідача ВАТ «НАСК «Оранта». В решті вимог слід відмовити.

Також згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 509, 541, 979, 980, 988, 990, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 16, 18 Закону України «Про автомобільні дороги», ст. 9 Закону України "Про страхування", ст. ст. 9, 22, 29, 34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. № 4, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 62, 64, 74, 76, 88, 89, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 12 712 грн. 44 коп., витрати на проведення експертизи в сумі 534 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього суму 13 476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 16 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя