Постанова № 37281444, 19.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2014 справа №905/8885/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.за участю представників сторін: від позивача:Алєксєєв С.С. - довіреність від 01.01.2014 року №28від відповідача:Плотнікова К.О. - довіреність від 26.12.2013 року №09-18/3581розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріупольна рішення господарського суду Донецької області від15.01.2014 рокуу справі№905/8885/13 Суддя: Матюхін В.І.за позовною заявоюДержавного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»,м Маріуполь простягнення 30760 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» штрафу у розмірі 30760 грн. 00 коп. за невірно вказану масу вантажу у залізничній накладній №48392633.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року по справі №905/8885/13 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» штраф у розмірі 30760 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року у справі №905/8885/13, Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року у справі №905/8885/13, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі.

- вважає, що позивачу не причинена матеріальна шкода в результаті порушення, що мало місце, інші шкідливі для позивача наслідки виконання договору перевезення - не наступили;

- відповідач не завдав збитків та не вплинув негативно на фінансово-економічне положення позивача та інших учасником господарських відносин.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.02.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції -скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2014 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі-вантажовідправник) 30.06.2013 року зі станції відправлення Сартана на адресу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі-вантажооденжувач) здійснило відправлення напіввагону №68609882 з вантажем - накладки та підкладки рельсові, за залізничною накладною №48392633 (а.с. 6).

02.07.2013 року при прибутті вантажу на попутну станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси вантажу, за результатами якої визначено, що маса вантажу у вагоні № 68609882 не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 48392633.

За результатами зважування залізницею складений Комерційний акт серії АА №010772/471 від 02.07.2013 року, згідно з розділом Д якого, фактично маса брутто - 88100 кг., тара за документом - 20820 кг., нетто - 67280 кг., що менше маси, зазначеній в документі на 1050 кг. Навантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 1,5 м., вантаж вкритий сіткою, доступ до вантажу відсутній, маркування за документом не значиться, в наявності маркування також відсутнє. У технічному відношенні вагон справний. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. При повторному переважуванні вагону маса підтвердилась. Вантажовідправник для контрольного переважування вагону не з'явився (а.с. 7).

При надходженні вантажу у спірному вагоні на станцію призначення здійснено контрольне зважування вантажу у спірному вагоні, за результатами якого у розділі «Є» Комерційного акта серії АА №010772/471/18 було зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці між цим актом не виявлено (а.с. 8).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного Кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно п.12 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявлялись під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата за вагон №68609882 складає 6152 грн. 00 коп., тому сума штрафних санкцій 6152 грн. 00коп. х 5 = 30760грн. 00 коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Після прибуття вантажу на станцію вантажоотримувача перевізник та вантажоодержувач повинні керуватися приписами Правил видачі вантажу, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083 (далі -Правила видачі вантажу).

Згідно абзацу 2 п.2.6. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Згідно ч.7 ст.52 Статуту залізниць, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною першою ст.26 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

В суді першої інстанції відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, зазначивши про те, у даному випадку відповідачем не заподіяно позивачу збитків.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

З цього приводу судова колегія звертає увагу на таке.

Відповідачем не доведено виключності випадку для зменшення судом розміру стягуваємого штрафу.

За таких обставин, посилання заявника апеляційної скарги на зменшення розміру стягуваємого штрафу, є таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення господарського суду є таким, що підлягає залишенню без змін.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції судовою колегією залишається в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський комбінат «Азовсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року по справі №905/8885/13 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року по справі №905/8885/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова