МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
01 листопада 2013 року Справа № 814/3260/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (вул. Айвазовського,23, а/с 1003, м. Миколаїв, 54052)
до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)
про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 21.05.2008 року № 00002537/0,
в с т а н о в и в:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (далі – ТОВ «МСП «Ніка-Тера»), звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 00002537/0 від 21.05.2008 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що включаючи суму податку на додану вартість у розмірі 232 657,48 грн. до складу сум бюджетного відшкодування, діяв у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а спірне податкове повідомлення-рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування, не грунтується на законі.
Відповідач проти адміністративного позову заперечує та зазначає, що позивачем в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (далі – Закон України № 168/97), зі змінами та доповненнями, по деклараціям за червень 2007 року та лютого 2008 року до сум бюджетного відшкодування включено суми погашеного векселя шляхом включення його до податкового зобов’язання, що дає право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді (з урахуванням розподілу податкового кредиту відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97) у розмірі 27 930,00 грн. (декларація за червень 2007 року) та 204 727,00 грн. (декларація за лютий 2008 року) (т. 1 арк. спр. 105 - 109).
Представниками позивача та відповідача подані заяви про слухання справи в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
У період з 21.04.2008 року по 07.05.2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ»МСП «Ніка-Тера» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податків за квітень – липень 2007 року та лютий 2008 року.
За результатами перевірки складено акт № 339/37/22439446 від 15.05.2008 року (т. 1 арк. спр. 29 - 103), на підставі якого податковою службою прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002537/0 від 21.05.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 535 131,00 грн. (у тому числі заявлену до відшкодування за червень 2007 року на суму 27 930,00 грн. та за лютий 2008 року на суму 507 201,00 грн.) у зв’язку з порушенням ним пп. 7.7.1., 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закон України Закону № 168/97 (и. 1 арк. спр. 6).
Порушення платника полягало в тому, що ТОВ «МСП «Ніка-Тера» до фактичної сплати податку, яка може бути здійснена тільки грошовими коштами, врахована вартість податкових векселів серії АЛ № 0330210 від 26.04.2007 року на суму 99 749,22 грн. і терміном погашення 25.05.2007 року та з урахуванням коефіцієнту відношення обсягу оподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій, здійснених в трав 2007 року, який склав 28%, та серії АА № 0330214 від 28.12.2007 року на суму 524 942,83 грн. з терміном погашення 26.01.2008 року та з урахуванням коефіцієнту відношення обсягу оподатковуваних операцій в загальному обсязі операм здійснених в січні 2008 року, який склав 39%.
Позивач, не заперечуючи встановлені податковою службою обставини правильність арифметичного розрахунку сум, зазначених в рішенні, звернулось позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 00002537/0 від 21.05.2008 року в частині зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за червень 2007 року на 27 930,00 грн. та за лютий 2008 року на 204 727,00 грн. (всього на загальну суму 232 657,00 грн.), посилаючись на те, що суми бюджетного відшкодування визначені ним у відповідності з законом.
Оцінивши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно п. 11.5 ст. 11 Закону України № 168/97, якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;
якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При ому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Зазначені положення містяться також в Методичних рекомендаціях Державної а податкової адміністрації України щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів від 22.12.2005 року та в Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104.
Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 вказаного Закону платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, подає до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображено в податковій декларації. До декларації подається розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених векселів та оригінали п’яти основних листів вантажно-митних декларацій.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетного відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту така сума враховується в зменшенні суми податкового боргу з цього податку, який виник за попередні періоди, а при його відсутності - зараховується в склад податкового кредиту наступного податкового періоду.
За правилами пп. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Порівнявши на підставі пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» загальновстановлені правила надання платникам податку бюджетного відшкодування ПДВ та на підставі пункту 11.5 статті 11 зазначеного Закону правила погашення податкового векселю та віднесення суми до податкового кредиту підприємствам, можна дійти висновку, що законодавець, маючи на меті поставити підприємства, які фактично не сплачують ПДВ при імпорті товарів послуг за рахунок погашення податкових векселів в пільгове становище у частині відстрочення сплати ПДВ порівняно з іншими платниками ПДВ, встановивши для усіх підприємств лише одни спосіб надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення ( у тому числі і за рахунок погашених векселів) після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому незмінною залишається вимога Закону України «Про податок на додану вартість» щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/, оскільки встановлення іншого б суперечило самої суті бюджетного відшкодування, розкритої в пункті 1.8 статті І цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Як убачається з матеріалів справи, податковий вексель серії АА №0330210 на суму 90749.22 грн. погашений за декларацією з ПДВ №2846 від 21.05.2007 року за квітень 2007 року (арк. спр. 66), податковий вексель серії АА №0330214 на суму 524942,83 грн. погашений за декларацією з ПДВ за грудень 2007 року № 8368 від 21.01.2008 року (арк. спр. 100) шляхом заліку сум бюджетного відшкодування за попередні періоди. Вказані суми по погашеним податковим векселям віднесені позивачем спочатку до податкових зобов’язань (за квітень 2007 року та грудень 2007 року), у наступних періодах до податкового кредиту з відповідним вирахуванням від’ємного значення, а у наступному (червень 2007 року та лютий 2008 року відповідно) з урахуванням розподілу податкового кредиту віднесено до тієї суми від’ємного значення , яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97 (з урахуванням п. 6 «Особливі правила підприємств суднобудування і літакобудування» Наказу ДНА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання») якщо у звітному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Абзац 7 п. 11.5 передбачає - якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю.
Відповідно до ч. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
Факт погашення векселів (включення суми зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань) податковою службою не заперечувались.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 122, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2008 року № 00002537/0 в частині зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за червень 2007 року на 27 930,00 грн. та за лютий 2008 року на 204 727,00 грн., всього на загальну суму 232657,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих
Судове рішення № 37281211, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 01.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/3260/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: