Ухвала суду № 37280712, 17.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" лютого 2014 р. Справа № 817/3765/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

при секретарі Сидорук Р.М.

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" до Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області форми «Ю» від 13.09. 2013 року №181-19. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем безпідставно було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 13.09.2013 №181-19, відповідно до якої станом на 12.09. 2013 року за ТОВ «Волинська фабрика гофротари» рахується борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 094 703,62 грн., оскільки податкові зобов'язання є неузгодженими. В зв'язку з чим, на думку позивача, відповідачем неправомірно винесено податкову вимогу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області форми "Ю" №181-19 від 13.09.2013р. про сплату податкового боргу в сумі 1094703,62 грн. Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 458,80 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, податковий орган посилається на те, що висновки суду щодо неузгодженості податкового повідомлення рішення не відповідають обставинам справи.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Нововолинською об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області були винесені податкові повідомлення-рішення №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 731 888,00 грн. за основним платежем та 365 944,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.9-12).

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Волинська фабрика гофротари» зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Волинського окружного адміністративного суду (а.с.33-38). Відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. у справі №2а-2160/10/0370 в задоволенні позову ТОВ «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013р. апеляційну скаргу ТОВ «Волинська фабрика гофротари» залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. - без змін. (а.с.39-44).

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч.1 ст.255 КАС України).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12 2010 №2755-УІ (із наступними змінами та доповненнями) - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу, предметом стягнення може бути лише прострочене, а не будь-яке інше зобов'язання; у податкових правовідносинах таким зобов'язанням може бути лише узгоджене податкове зобов'язання після закінчення граничних строків його сплати (податковий борг).

Неузгоджена сума податкового зобов'язання, визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні до набрання судовим рішенням законної сили, не набуває ознак податкового боргу, відповідно - податкове повідомлення-рішення не містить відомостей про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, необхідною умовою для винесення податкової вимоги є: по-перше, наявність узгодженого грошового зобов'язання, по-друге несплата такого узгодженого грошового зобов'язання платником податків у встановлені законодавством строки.

Отже, з часу винесення Львівським апеляційним адміністративним судом судового рішення, суми, що визначені податковими повідомленнями- рішеннями №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року є узгодженими та не сплачені позивачем ( в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

Зазначені обставини стали підставою для нарахування Нововолинською ОДПІ та виставлення податкової вимоги форми "Ю" від 13.09.2013р. №181-19, відповідно до якої, станом на 12.09.2013р. за ТОВ «Волинська фабрика гофротари» рахується борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1094703,62 грн. (728759,62 грн. - основний платіж, 365944,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с.7).

Таким чином, оскільки підставою для прийняття податкової вимоги була несплата податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, які не скасовані в судовому порядку, тому сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженою, а дії податкового органу щодо прийняття податкової вимоги правомірними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та прийшов до помилкового висновку, що податкова заборгованість за податковими повідомленнями-рішеннями №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року є неузгодженою.

Таких висновків суд першої інстанції прийшов у зв'язку з тим, що 13.06.2013 позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення за №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, за №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, за №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, за №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 03.07.2013 відкрито провадження у справі №817/2197/13-а за позовом ТОВ «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 14.10.2013 позовну заяву ТОВ «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

Позивач зазначену ухвалу оскаржив у апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністривного суду від 19.11.2013 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На думку суду першої інстанції, після відкриття провадження у справі № 817/2197/13-а грошове зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями Нововолинської ОДПІ за №0000012301/0/13 від 19.01.2010 року, за №0000012301/1/13 від 26.02.2010 року, за №0000012301/2/13 від 30.04.2010 року, за №0000012301/3/13 від 22.07.2012 року є неузгодженим та до нього не може застосовуватися процедура стягнення передбачена ст. 59 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі не скасовує рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року, яке набрало чинності 21.06.2013 року.

Також, є помилковим висновок суду першої інстанції, що ст.56 Податкового кодексу України не містить кількісного обмеження щодо можливості оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку за наявності для цього достатніх підстав, оскільки визначальною умовою для звернення в даному випадку є дотримання платником податків строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Стаття 56 Податкового Кодексу України регламентує способи захисту прав платників податків шляхом адміністративного чи судового оскарження, визначає процедури та процес адміністративного оскарження. Тобто, будь - які рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному (досудовому) чи судовому порядку. Зазначена норма не містить посилань на те, що платник податків може повторно, протягом 1095 днів, звертатися до суду про скасування податкового повідомлення - рішення, після закінчення процедури судового оскарження та після набрання чинності судовим рішенням, яким вирішено спір по суті.

Натомість, зазначена норма вказує на те, що з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, однак вказана норма не надає платнику податків права на оскарження податкових повідомлень - рішень у невизначеній кількості протягом 1095 днів.

З огляду на викладене, податковим органом було правомірно виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 13.09.2013р. №181-19, відповідно до якої станом на 04.09.2013 за ТОВ «Волинська фабрика гофротари» рахується борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1094703,62 грн., а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, коли судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової - про відмову ТОВ «Волинська фабрика гофротари» у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" листопада 2013 р. скасувати та прийняти нову.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" у задоволенні позову до Нововолинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Л.О. Зарудяна

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" вул. Д.Галицького,5/1,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Нововолинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області вул. Піонерська,18,м.Нововолинськ,Волинська область,45400