Ухвала суду № 37280626, 12.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3323/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Маньківського відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» до Маньківського відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» пред'явило позов до Маньківського відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000142200 від 16.10.2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення № 0000142200 від 16.10.2013р., слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 29/22/36778252 від 11.10.2013р. за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведенні господарських відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт» за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р., про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40 438 грн., у тому числі за липень 2013 року в сумі 40 438 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Маньківське відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 16.10.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 40 438 грн. за основним платежем та в розмірі 10 109 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (договір, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, банківські виписки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні), що підтверджують фактичне здійснення господарської операції між підприємствами відповідно до договору купівлі-продажу, вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від -6.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Господарські відносини підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами:. договір № 207/13-С від 02.07.2013р. купівлі-продажу сої українського походження; видаткова накладна № 626 від 02.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 49 608 грн., товарно-транспортна накладна від 02.07.2013р., податкова накладна № 16 від 02.07.2013р. на загальну суму 49 608 грн.; видаткова накладна № 633 від 04.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 123 068 грн. 40 коп., товарно-транспортна накладна від 04.01.2013р., податкова накладна № 22 від 04.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 123 068 грн. 40 коп.; видаткова накладна № 689 від 09.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 172 480 грн., товарно-транспортна накладна від 09.07.2013р., податкова накладна № 42 від 09.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 172 480 грн.; виписки по рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» за 05-12.07.2013р.

В підтвердження використання у власній господарській діяльності та/або подальшої реалізації придбаних позивачем послуг останнім надано: договір № 06/01-1 від 26.04.2011р. оренди нежитлових приміщень за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Добра, вул. Горького, 42а, протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» № 5 від 28.12.2011р. про внесення до статутного фонду пресувального цеху з фільтрацією по виробництву рослинної олії; виробничий звіт оліє заводу товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» за липень 2013 року; накладну на передачу готової продукції № 11 від 01.07.2013р.; видаткову накладну № 102 від 05.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 26 040 грн., товарно-транспортну накладну від 05.07.2013р., видаткову накладну № 103 від 08.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 124 841 грн., товарно-транспортну накладну від 08.07.2013р., довіреність № 303 від 08.07.2013р., видаткову накладну № 104 від 12.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 230 680 грн. 80 коп., товарно-транспортну накладну від 12.07.2013р., довіреність № 306 від 12.07.2013р., видаткову накладну № 105 від 16.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 251 093 грн. 69 коп., товарно-транспортну накладну від 16.07.2013р., довіреність № 313 від 15.07.2013р., видаткову накладну № 106 від 18.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 192 906 грн., товарно-транспортну накладну від 18.07.2013р., довіреність № 1532 від 18.07.2013р., видаткову накладну № 107 від 23.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 171 760 грн., товарно-транспортну накладну від 23.07.2013р., довіреність № 65 від 23.07.2013р., видаткову накладну № 108 від 31.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 142 236 грн., товарно-транспортну накладну від 31.07.2013р., податкову накладну № 1 від 03.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 60 000 грн., податкову накладну № 3 від 05.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 114 300 грн., податкову накладну № 4 від 05.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 96 240 грн., податкову накладну № 6 від 08.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 10 541 грн., податкову накладну № 8 від 12.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 230 680 грн. 80 коп., податкову накладну № 9 від 15.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 231 320 грн. 16 коп., податкову накладну № 10 від 16.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 19 773 грн. 53 коп., податкову накладну № 11 від 18.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 195 968 грн., податкову накладну № 12 від 23.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 171 760 коп., податкову накладну № 13 від 31.07.2013р. на загальну суму з ПДВ 142 236 грн.

З аналізу досліджених, колегія суддів зазначає про фактичне здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вторметекспорт», що обумовлені господарською діяльністю позивача - виробництво олії та тваринних жирів тощо.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Вторметекспорт» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Вторметекспорт», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб контрагентів, правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними банківськими документами, згідно до чого ТОВ «Вторметекспорт» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маньківського відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.