Ухвала суду № 37279394, 24.02.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_______копія: ______

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

суддів - Шпинти М.Д., Гладкого С.В., Остапука В.І.

при секретарі - Міщук Л.А.

з участю прокурора - Лозінського М.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 12 лютого 2014 року, погоджене з прокурором прокуратури м.Рівне, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Азербайджану м.Мінгегаур, зареєстрованого у АДРЕСА_1, гр.України, не одруженого, раніше судимого, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою встановлено з 11 лютого 2014 року до 12 березня 2014 року до 19 год.

З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_2 об'єктивно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, та під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що виявились в тому, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства, так як за місцем реєстрації в с.Завадів Жовківського району Львівської області не проживає і місце його перебування на час подання клопотання не відоме, раніше судимий за корисливий злочин, слідчий вважає, що з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності віг буде переховуватись від органів досудового розслідування, а йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що слідчий та прокурор в суді довели наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню. Тому, на думку слідчого судді, застосування до обвинуваченого більш м"якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

В поданій на ухвалу слідчого судді апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що твердження прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є припущеннями та не підтверджуються матеріалами справи. Вказує, що висновок слідчого судді, що обвинувачений переховується від органів досудового слідства, не грунтується на матеріалах справи. В суді встановлено, що в період з 04.09.2013 р. до 18.11.2013 р. він не мав жодного статусу в межах зазначеного кримінального провадження, а тому на нього не покладався обов"язок перебувати за місцем реєстрації чи повідомляти слідчого про зміну місця проживання. До того ж, в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані щодо направлення на адресу обвинуваченого повісток про його виклик до слідчого. Тому, на його думку, в суді не був доведений ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також зазначає, що обвинувачений з місць позбавлення волі звільнився більше 10 років тому, за даний час ніяких злочинів не вчиняв, а тому доказів, що він буде продовжувати займатись злочинною діяльністю, в справі нема. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити слідчому у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

В клопотанні слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу зазначається, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років та є ризик того, що він. може переховуватись від органів досудового розслідування та те, що він вважається особою, яка раніше судима.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 прокурор довів в суді першої інстанції про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Однак про наявність існування ризиків, які дали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування та може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема щодо вчинення останнім іншого кримінального правопорушення та те, що він переховувався від органів досудового розслідування, про що вказує слідчий, в суді не доведено.

Із матеріалів судового провадження про розгляд клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не видно, що при огляді місця події, в ході якого в останнього була виявлена і вилучена вибухова речовина - тротил, вияснялось його місце проживання чи реєстрації. До того ж, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення було винесено тільки 18 листопада 2013 року. Даних, що до цього числа із ОСОБА_2 проводились якісь слідчі дії, чи його викликали до органів досудового розслідування в справі нема. Тому незрозумілим є твердження органів досудового слідства, що обвинувачений ухилявся від проведення досудового слідства та на виклики не з"являвся. Немає в матеріалах справи і даних, що йому органами досудового слідства направлялось по пошті повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Не надав таких даних прокурор при розгляді апеляційної скарги і в суді апеляційної інстанції.

Тому доводи захисника, що при розгляді клопотання в суді першої інстанції не були доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які дають право застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є обгрунтовані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що з метою виконання обвинуваченим процесуальних обов"язків у даному кримінальному провадженні до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання з покладенням відповідних обов"язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.405, 407, 422, 179 КПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2014 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його зх під варти негайно.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання Покласти на нього обов"язки терміном до 12 березня 2014 року: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований (проживає) без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відвідувати місця, де продаються спиртні напої на розлив.

Про покладення на ОСОБА_2 обов"язків повідомити його під розпис та роз"яснити, що у разі їх невиконання до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 мінімальної заробітної плати (від 304,5 грн. до 2 436 грн.)..

Контроль за виконанням ОСОБА_2-о. покладених на нього обов"язків покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

судді: (підписи)

М.Д.Шпинта Гладкий С.В. Остапук В.І.

З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта