Постанова № 37277571, 18.02.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/369/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2014 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в сумі 867,06 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розписками суду (вручено - 28.01.2014, 10.02.2014, а.с. 13,15). При цьому, представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (вх. від 18.02.2014 № 3376/14, а.с. 18).

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, вказаною в матеріалах справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (вручено - 25.01.2014, 11.02.2014, а.с. 12,17).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 10.12.2001 як фізичну особу-підприємця Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР серії АВ № 852121, а.с. 4) і взято на облік до Чернігівської ОДПІ як платника податків з 11.12.2001.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 867,06 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, що відповідає даним картки обліку платника податку (а.с. 19-21) та підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2013 № 0004171700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 876,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (вручено - 23.08.2013, а.с. 6).

Враховуючи наявну у відповідача на момент виникнення боргу переплату в сумі 9,84 грн., яка рахувалась на особовому рахунку платника податків, сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб складає 867,06 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийнято позивачем на підставі встановлених порушень податкового законодавства, відповідно до Акту камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 07.08.2013 № 207/17-121 (а.с. 5), на який відповідачем заперечень надано не було.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 термінів сплати авансових внесків зі сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем (1 група платників) протягом строків, визначених п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0004171700, яке було вручено відповідачу 23.08.2013, в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Кодексу).

Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

В силу п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Також, суд враховує пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 05.09.2013 № 88-17 в сумі 867,06 грн. (а.с. 7). Вказана вимога була отримана відповідачем 07.09.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Щодо даних правовідносин, судом також встановлено, що у ФОП ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, відсутні рахунки в банківських установах.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 867,06 грн. по єдиному податку з фізичних осіб такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 867,06 грн. (вісімсот шістдесят сім гривень 06 коп.) та перерахувати на р/р 31516970700539, одержувач: УК у Чернігівському районі/с.Жавинка/18050400, код отримувача 38053813, банк ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк