Ухвала суду № 37277399, 21.02.2014, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/975/14-ц

провадження № 2/106/349/2014

УХВАЛА

21 лютого 2014 року м. Євпаторія

Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Володарець Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

В Євпаторійський міський суд надiйшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації.

Ухвалою суду від 06.02.2014 року зазначена позовна заява була залишена без руху, оскільки не в повній мірі відповідала вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 та ст. 119 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачалися вимоги про стягнення компенсації та про штрафування Міністерство внутрішніх справ України за масове та систематичне порушення Конституції на 1/12 річного утримання, як юридичну особу, проте позивачем не було конкретизовано, характер компенсації, а саме не було визначено, яку шкоду просить стягнути - матеріальну чи моральну з Держави Україна та не конкретизована вимога про штрафування МВС України.

Крім того, суд вважав необхідним роз'яснити позивачу, що вимоги про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України до заяви додаються документи, підтверджуючі сплату судового збору.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру судовий збір сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 243,60 грн., та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 3654,00 грн. та із позовних заяв немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 243,60 грн. на р/р 31214206700015, код класифікації доходів 22030001, МФО 824026, ЄДРПОУ 37940108, код ЄДРПОУ суду 02897098, отримувач УК в м. Євпаторії 22030001, банк утримувача - ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь.

Відповідно до Закону України " Про судовий збір", який набув законної чинності з 01 листопада 2011 року, судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, вказавши пункт таблиці ставок судового збору, за якими визначено розмір судового збору.

Так, з позовної заяви ОСОБА_1 вбачалися вимоги щодо стягнення компенсації в сумі 1000,00 грн., а отже судовий збір повинен був сплачений як із вимоги майнового характеру так і з немайнового характеру, в сумі 243,60 грн.

Підстав для звільнення та несплати позивачем при поданні до суду позовної заяви судового збору судом не було встановлено. Доказів у підтвердження того, що позивач користується пільгами при оплаті судового збору суду не було представлено.

Таким чином позивачу необхідно було конкретизувати характер компенсації - матеріальний чи моральний просить позивач стягнути з Держави Україна, конкретизувати вимогу про штрафування МВС України, а також сплатити судовий збір за заявлені позовні вимоги, про що надати суду оригінал квитанції, яка повинна містити у собі всі вище перелічені реквізити.

Отже, вказаною ухвалою позивачу було запропоновано усунути зазначені недоліки позовної заяви, для чого надано строк, визначений у п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копія вищезазначеної ухвали була отримана позивачем 13.02.2014 року, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Оскільки у встановлений строк та до цього часу позивач не усунув недоліки позовної заяви, з заявою про поновлення строків для усунення недоліків позовної заяви до суду не звертався, суд вважає, що до неї необхідно застосувати правила ст. 121 ЦПК України, тобто визнати її неподаною і повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації, - визнати неподаною і повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду із позовною заявою після усунення умов, що були підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець