Ухвала суду № 37277279, 13.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 154/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача - Бальмич В.О.

представника відповідача - Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «МАРКЕТ-МАТС» 16.07.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року №0003793311 на суму 9200,00 грн. за порушення видачі готівки під звіт та її використаннята податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 року №0001122321/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 58334,00 грн. основного платежу та 11667 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В позовних вимогах зазначає, що податковим органом не взято до уваги авансові звіти від 29.10.2007 року, 03.08.2007 року, 19.05.2008 року про використання готівки, що відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті Україні, затверджене постановою Нацбанку України, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято неправомірно. ТОВ «МАРКЕТ-МАТС» також не завищував амортизаційні відрахування в IV кварталі 2009 року, оскільки майно, на яке нараховувалась амортизація по рахунку 13 (основні засоби) підлягає амортизації, так як використовується в господарській діяльності позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року №0003793311. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 14.06.2010 року №0001122321/0.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення норм матеріального права та неповного з'ясуванням обставин справи.

Апелянт зазначає, що в порушення п. 2.1.1, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні перевіркою встановлено відсутність в авансових звітах розрахункових документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9200,00 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення амортизаційних нарахувань за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено їх завищення всього в сумі 233336,00 грн., в тому числі за IV квартал 2009 року в сумі 23333,00 грн. чим порушено п.п. 8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрат на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податків.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, вважаючи ухвалене рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, внаслідок якої складено акт від 31.05.2010 року №2061/23-209/23275120

Перевіркою встановлено порушення п.2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, а саме: відсутність в авансових звітах розрахункових документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9200,00 грн.

На підставі даного порушення, згідно ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.02.1995 року відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року № 0003793311 на суму 9200,00 грн.

На підставі порушення п.п. 8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( завищення амортизаційних відрахувань) позивачу визначено згідно ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 58334,00 грн. основного платежу та 11667 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності прийнятих оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Так, судом вірно взято до уваги, що Єлагін О.М.( директор) придбавав за кошти, надані під звіт, в СПД ФО ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності на суму 175,90 грн. ( копія звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 29.10.2007 року на суму 175,90 грн. та копія розрахункового документа (товарного чека), виданого СПД ФО ОСОБА_4 29.10.2007 року на суму 175,90 грн.)

Крім того, останній придбавав за ці кошти в МДСВ ЛДЗ «ЛОРТА» товарно-матеріальні цінності на суму 7904,00 грн. ( копія звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 03.08.2007 року на суму 7904,00 грн., копія розрахункового документа (квитанції), виданого філією ВАТ КБ «Надра» від 03.08.2007 року та листа філії ВАТ КБ «Надра» № 08/4-2918 від 08.06.2010 року.)

Крім того, начальник авіаційно-технічного департаменту ТОВ «МАРКЕТ-МАТС» Синенко Ю.М. перебував у закордонному відрядженні, що підтверджують відбитки Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті та копія посвідчення про відрядження. Після відрядження Синенко Ю.М. здав авансовий звіт від 19.05.2008 року, де у витратах показав суми вартості оплати проїзду до м. Бидгощ, Польща, та добові.

Відповідно до Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (п.2.11).

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п.3.1 Положення).

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) п.7.47 Положення.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59, підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно п. 1.4 вказаної Інструкції, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад так і за місцем відрядження.

Вищевказані документи, надані позивачем відповідають чинному законодавству і не спростовані податковим органом, а тому відсутні порушення норм п. 2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.02.1995 року.

Відповідно до п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;

- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Згідно 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як видно з матеріалів справи, згідно Державного контракту № 247/1/09/7 від 01.04.2009 року з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України та рішення від 04.04.2008 року № 247/5/2278, позивачем виконується Державне оборонне замовлення із створення авіаційних тренажерів в інтересах Повітряних Сил Збройних Сил України, зокрема, завершені роботи із створення авіаційного тренажера льотчика літака Міг-29, індекс КТС-21М, які виконувались згідно рішення від 22.10.2007 року. А згідно Державного контракту № 247/1/09/7 від 01.04.2009 року здійснено постачання першого комплекту тренажера КТС-21М до Повітряних Сил Збройних Сил України та розпочаті роботи з виготовлення другого тренажера КТС-21М, для яких в якості стендового та тестового обладнання придбано необхідні майно та засоби, які податковим органом віднесено до невиробничих фондів: при визначенні об'єкту оподаткування за 4 квартал 2009 року враховано 233 336 грн., в тому числі по основних засобах 2-ої групи з нормою амортизації 10% в сумі 485 грн.( стіл двотумбовий 2 шт., стіл комп»ютерний), 3-групи з нормою амортизації 6% в сумі 82 грн.( блок живлення Б5-47, концентратор,пульт контролю ПКИ-1), 4 -ої групи з нормою амортизації 15% в сумі 232 769 грн.( програмне забезпечення робочої станції тренажера).

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційна інстанція, дійшов висновку, що майно, яке обліковується ТОВ «МАРКЕТ-МАТС» на рахунку 13 «Основні засоби» не може бути віднесено до невиробничих фондів, оскільки таке використовується позивачем в своїй господарській діяльності при виготовлення тренажерів КТС-21М.

Таким чином, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і відповідач безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на прибуток, відтак скасування податкового повідомлення- рішення є обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у справі №2а-6578/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

Р.В. Кухтей

Ухвала у повному обсязі складена 18.02.2014 року.