Вирок № 37276343, 24.02.2014, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12374/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді - Швиденко В.А.,

з участю секретарів - Мацюк М.В., Божок Ю.Р.,

прокурора - Коваля Б.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, маючої повну середню освіту, не працюючої, не заміжньої, дітей не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_2 17 лютого 2013 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, здійснюючи реалізацію тютюнових виробів та товарів продовольчої групи ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» на підставі договору підряду № 31 від 01 березня 2012 року та будучи матеріально відповідальною особою, згідно договору про повну матеріальну відповідальність № 31 від 01 березня 2012 року, знаходячись в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 73, умисно з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння коштами ТОВ «Бізнес Оптіма Тор», після складання Z-звіту № 723 від 17 лютого 2013 року привласнила з каси товариства грошові кошти, розмір яких, відповідно до акту інвентаризації від 18 лютого 2013 року, становить 9 094 гривень 05 копійок, розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим, спричинивши вищевказаному товариству матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, не визнала, не визнала також пред'явлений цивільний позов в повному обсязі, відмовившись від дачі показів в судовому засіданні, що розцінюється судом як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Окрім цього, факт відмови від дачі показань ОСОБА_2 не має для суду доказового значення вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченою ОСОБА_2 вини в пред'явленому їй обвинуваченні, що судом розцінюється як спроба ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, суд дійшов до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він знає обвинувачену у зв'язку з виконанням обов'язків менеджера з роздрібної торгівлі продовольчими товарами ТОВ «Бізнес Оптіма Тор». В його функціональні обов'язки входило організація та контроль за функціонуванням торгівельних точок, в тому числі і по вул. Спаській, 73 в м. Києві, де в період часу з 01 жовтня 2012 року по 18 лютого 2013 року працювали позмінно два продавця - ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4 Вони реалізовували тютюнові вироби та супутні матеріали на підставі договору підряду, та були матеріально відповідальними особами. 18 лютого 2013 року зранку йому зателефонувала продавець з іншої точки та повідомила про те, що до неї підійшла ОСОБА_2 та передала для нього ключі від вхідної двері торгівельної точки по вул. Спаській, 73 в м. Києві. Цього ж дня він з менеджером ОСОБА_5, продавцем ОСОБА_6 та директором ОСОБА_7 приїхали за адресою вказаного кіоску. Після проведеної інвентаризації виявили недостачу грошових коштів. Окрім цього, повідомив, що в приміщенні кіоску була знайдена записка, де зазначена сума, взята з каси.

Він намагався телефоном особисто з'ясувати причини такої поведінки ОСОБА_2, однак остання не відповідала на дзвінки, лише її матір ОСОБА_4 телефоном повідомила, що ні вона, ні її донька ОСОБА_2 на роботу більше не вийдуть, детально не пояснивши причини.

Відповідно до умов договору підряду № 31від 01 березня 2012 року, укладеного між ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» та ОСОБА_2, остання на свій ризик взяла на себе обов'язок по наданню послуг реалізації тютюнових виробів та товарів продовольчої групи на період дії договору (з 01 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року) (т.1, а.с. 51-52).

Відповідно до умов про повну матеріальну відповідальність № 31 від 01 березня 2012 року, укладеного між ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» та ОСОБА_2, остання прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за всі в установленому порядку передані їй під звіт товарно-матеріальні цінності та кошти (як згідно накладних на внутрішнє переміщення, так і ті, що будуть надходити під звіт протягом всього строку дії договору) (т. 1, а.с. 55).

Згідно акту інвентаризації на 18 лютого 2013 року ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» н торговій точці по вул. Спаській, 73 в м. Києві виявлено недостачу товару на суму 11 920 грн., а також відсутність грошових коштів у касі на суму 9 094 грн. 05 коп. (т.1, а.с. 128-129).

Відповідно до копії Z-звіту № 723 від 17 лютого 2013 року розмір грошових коштів в касі підприємства становив 9 094 грн. 05 коп. (т. 1, а.с. 138).

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не перебувала в трудових правовідносинах з ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» та взяла кошти з каси підприємства в рахунок погашення відпрацьованого часу, суд не приймає до уваги та розцінює як позицію захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки з об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України діяння кваліфікується як привласнення і в тому разі, коли правомочність по розпоряджанню ввіреного майна виникає на підставі цивіьно-правових угод, зокрема, підряду, а не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Тому, зібрані у справі докази, що були досліджені в судовому засіданні, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Оцінюючи усі досліджені докази по справі у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненому злочині доведена повністю і органами досудового розслідування правильно кваліфіковані її умисні дії за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, те, що вона не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинуваченої ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі без застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.

При цьому, враховуючи конкретні обставини справи, те, що обвинувачена має позитивну характеристику за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, суд вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених п. 2, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі аналізу всіх доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, охоплюються пред'явленим обвинуваченням, підтверджуються зібраними та дослідженими доказами по справі, зокрема, актом інвентаризації 18 лютого 2013 року (т. 1, а.с. 128-129), копією Z-звіту № 723 від 17 лютого 2013 року (т. 1, а.с. 138).

В зв'язку з вищевикладеним, суд критично ставиться до заперечень обвинуваченої проти пред'явленого позову, та вважає їх необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо протягом одного року іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки.

Згідно п. 2, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Бізнес Оптіма Тор» (код юридичної особи 37956626, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 10, кімната 109, рр 2600330110461 в АТ «Єврогазбанк», МФО 380430) завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі дев'яти тисяч дев'яносто чотирьох гривень п'яти копійок.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м.Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

СуддяВ.А.Швиденко