Рішення № 37275810, 19.02.2014, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/5809/13-ц

Провадження № 2/270/151/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарях Бабич Т.П.

ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

її представника- адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, суд

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та судових витрат по справі.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги уточнив, які остаточно виклав у письмовій заяві від 14 лютого 2014 року, на обгрунтування яких зазначив про те, що 25 червня 2013 року приблизно о 17 годині, перебуваючи за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_1, він почув сигнал автомобільної сигналізації, яка встановлена на належному йому автомобілі марки «HYUNDAI ACCENT» реєстраційний номер НОМЕР_3, який було припарковано на подвір`ї цього ж багатоповерхового будинку. Він вийшов на вулицю та побачив, що на капоті його автомобілю лежить камінь, яким було пошкоджено лобове (вітрове) скло, капот, а поряд з автомобілем знаходиться ще декілька частин такого ж каміння. Малолітні діти, які перебували на повір`ї, пояснили йому, що це каміння кинула з даху цього будинку на автомобіль дівчина, яка проживає у цьому ж будинку і останні на його прохання показали місце проживання цієї дівчини. Він одразу прийшов за вказаним місцем проживання цієї дівчини, і біля квартири № 11 зустрів малолітню ОСОБА_5. Двері квартири № 11 йому відкрила відповідачка ОСОБА_3,якій він повідомив про те, що її донька пошкодила його автомобіль. Відповідачка відповіла, що їй відомо про цей факт і вона одразу ж вийшла з ним на подвір`я будинку, де у присутності відповідачки та її доньки він показав пошкодження на своєму автомобілі. Присутні при цьому малолітня ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не визнавали факт їх участі у киданні каміння з даху будинку на автомобіль і пояснювали про те, що ці дії у їх присутності робила малолітня ОСОБА_7. З причини того, що матері малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_5 - відповідачка та ОСОБА_8 відмовилися у добровільному порядку відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду, а малолітня ОСОБА_6 була без батьків, він вимушений був повідомити про зазначений факт працівників Центрально- Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, які у цей же вечір провели огляд місця події та фотографування пошкодженого автомобіля, після чого їх усіх запросили до районного відділення міліції для надання письмових пояснень. Йому відомо про те, що працівниками міліції було проведено опитування малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а опит ОСОБА_6 не проводився з причини неприбуття її батьків. У подальшому він отримав письмовий висновок від 25 червня 2013 року, згідно якого підстав для відкриття кримінального провадження працівниками міліції не було встановлено, з причини малолітнього віку особи, яка завдала матеріальну шкоду- Осипової ОСОБА_7. У подальшому він звернувся до ТОВ «Євротест», працівник якого - оцінювач ОСОБА_9 провів 17 липня 2013 року огляд його автомобілю та визначив завдану матеріальну шкоду по його пошкодженню. Про час та місце проведення такої оцінки відповідачка була повідомлена телеграмою, оплату відправлення якої здійснено було за його рахунок. У призначений день відповідачка не прибула, тому оцінка пошкоджень була проведена у її відсутність. Його автомобілю було завдано наступні ушкодження: розбито вітрове (лобове) скло, що потребує його заміни, пошкоджено накладку склоочисника, пошкоджено ліву вітрову стойку, пошкоджено капот та накладку переднього бамперу. Вартість запчастин та ремонтних робіт складає 9453 грн. 90 коп., що підтверджено звітом № 12/07/2013 про оцінку, наданого ТОВ «Євротест». Крім того, йому завдану матеріальну шкоду по оплаті послуг оцінювача у сумі 450 грн. та надіслання телеграми відповідачці про час та місце проведення оцінки шкоди на суму 17 грн.16 коп., а при звернення до суду понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. Страхування транспортного засобу не було проведено, тому відшкодування матеріальної шкоди за рахунок страхової компанії не можливо. Враховуючи те, що матеріальна шкода до цього часу йому відповідачкою у добровільному порядку не відшкодована, він не може проводити експлуатацію транспортного засобу, бо без проведення ремонтних робіт його подальша експлуатація не можлива. Зазначена обставина вимусила його змінити спосіб життя, нервувати, прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, що спричинило моральні страждання. Завдану моральну шкоду він оцінює у сумі 5000 грн.

Посилаючись на положення статей 23, 1166, 1167, 1178 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_3, як матері малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його користь: матеріальну шкоду у сумі 9921 грн. 06 коп. (9453,90+ 17,16+450), судові витрати по справі у сумі 229 грн. 40 коп. та моральну шкоду у сумі 5000 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 у присутності її представника- адвоката ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги визнала частково, і на обгрунтування своїх заперечень зазначила про те, що 25 червня 2013 року за місцем її проживання, приблизно о 17 годині прийшла сусідка (прізвище їй невідомо), яка повідомила про те, що її донька перебуває на даху їх будинку і звідтіля летить каміння. З нею були декілька малолітніх дівчаток, які ці ж обставини підтвердили. Вона одразу ж зателефонувала доньці і попросила її прийти до дому. Через декілька хвилин її донька прийшла додому, з нею була ОСОБА_5, яка пішла по сходинках вниз. Вона почала розпитувати доньку, але остання була налякана і встигла їй тільки повідомити про те, що перебуваючи на даху будинку кидала з іншими дівчатами каміння і « запрацювала» автомобільна сигналізація на одному із автомобілів. Через декілька хвилин у квартиру подзвонив їх сусід ОСОБА_2, який повідомив про те, що її донька ОСОБА_7 кидала каміння з даху їх будинку і пошкодила припаркований на подвір`ї його автомобіль. Вона одразу вийшла з донькою на подвір`я будинку і побачила, що на капоті автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», кузов якого був сірого кольору, знаходиться каміння; було розбито лобове скло, пошкоджено передній бампер, ліва стойка. Її донька, у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пояснила, що саме з ними вона була на даху їх будинку, і каміння вони кидали з даху утрьох. На ці її пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 промовчали. Коли прибула мати ОСОБА_9- ОСОБА_8, то остання відмовилася відшкодовувати матеріальну шкоди, посилаючись на те, що її донька каміння не кидала. Батьки ОСОБА_6 не прибули. За викликом ОСОБА_2 прибули працівники міліції, які провели огляд пошкодженого автомобілю та його фотографування. У цей же вечір її донька була опитана у приміщенні районного відділення міліції і у її присутності остання наполягала на тому, що каміння кидали троє: вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_5. У подальшому її та доньку з цього питання нікуди не викликали, телеграму про проведення оцінки автомобіля 17 липня 2013 року вона не отримувала, бо у цей час перебувала у відпустці за межами міста.

Заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9453 грн.90 коп. вона визнає частково на суму 3 151 грн. 30 коп. (1/3 від заявленого позову) і вважає, що крім неї обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди повинні нести також батьки малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Нею ставиться під сумнів сума завданої матеріальної шкоди 9453 грн.90 коп., бо оцінка була проведена у її відсутність. Наданий позивачем письмовий висновок працівників міліції від 25 червня 2013 року вважає неналежним доказом, враховуючи те, що мало місце порушення норм КПК України при проведенні опитування малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а опит ОСОБА_6 зовсім не було проведено. Не визнає необхідність відшкодування судових витрат та шкоди по оплаті послуг оцінювача та відправленні телеграми. Вважає, що моральна шкода не була спричинена позивачу, тому позовні вимоги на суму 5000 грн. повністю не визнає.

Вислухавши пояснення сторін, представника відповідачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, яке видано 09 серпня 2011 року ВРЕР м. Макіївки Донецької області, позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить транспортний засіб - автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_3. (а.с. 46,55).

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають у одному дев`ятиповерховому будинку АДРЕСА_2 цього жилого будинку (а.с. 31, 61).

ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно актового запису № 227 від 27 березня 2001 року міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції відомості про батька ОСОБА_7 записані за заявою матері.( а.с. 62,94).

Із матеріалів справи убачається, що 25 червня 2013 року під час перебування на майданчику подвір`я біля жилого будинку АДРЕСА_2, було пошкоджено транспортний засіб - автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_3. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін у судовому засіданні, протоколом огляду місця події, складеного 25 червня 2013 року о 19 годині 30 хвилин викликаними ОСОБА_2 працівниками Центрально- Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, про що свідчать відомості із матеріалів № 3309, наданого районним відділенням міліції та дослідженого судом. Огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено у присутності відповідачки, працівниками міліції було проведено фотозйомка. ( а.с. 73,141-145).

У судовому засіданні відповідачкою не оспорювалося те, що під час безпосереднього огляду 25 червня 2013 року цього транспортного засобу, вона особисто бачила пошкодження лівої стойки, розбиття лобового скла, пошкодження капоту автомобіля та перебування каміння як на капоті автомобілю, так і поряд з ним.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Допитані у судовому засіданні у присутності батьків та педагога, малолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, підтвердили факт перебування їх разом з ОСОБА_7 25 червня 2013 року приблизно о 17 годині на даху дев`ятиповерхового будинку АДРЕСА_2, пояснивши, що прийшли на дах за пропозицією ОСОБА_7, яка проживає у цьому будинку, з метою поїсти піцу, яку вони придбали у піцерії. Під час перебування на даху вони поїли, потім співали пісні, розмовляли. На даху лежали каміння, які стала з даху кидати вниз ОСОБА_7. Біля будинку стояли припарковані автомобілі, і вони просили ОСОБА_7 не кидати каміння, але на їх прохання остання не реагувала. Через декілька хвилин вони почули, що запрацювала автомобільна сигналізація. Вони каміння не кидали. Потім ОСОБА_7 зателефонувала мати і запросила прийти додому. З цієї причини ОСОБА_7 пішла додому і її до квартири супроводила ОСОБА_5. ОСОБА_6 вийшла на вулицю пізніше, але через декілька хвилин вони зустрілися усі біля четвертого под`їзду, де перебував ОСОБА_2, який оглядав свій автомобіль, у якого було розбито лобове скло.

Зазначені свідки у категоричній формі наполягали на тому, що каміння з даху будинку кидала лише ОСОБА_7.

У суду немає законних підстав ставити під сумнів зазначені свідками обставини, які підтверджуються також іншими встановленими фактичними обставинами по справі.

Так, допитана у судовому засіданні малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнала факт того, що вона кидала каміння з даху будинку вниз, де були припарковані автомобілі, але ці дії вона робила разом з ОСОБА_6. ОСОБА_5 каміння не кидала.

Між тим, як убачається з письмових пояснень від 25 червня 2013 року, наданих ОСОБА_7 у присутності своєї матері- ОСОБА_3 працівникам міліції, нею зазначалося про те, що каміння з даху кидали «почерзі» і при цьому нею не було конкретно зазначено про те: хто крім неї ці дії вчиняв. (а.с.69)

Достовірність надання саме таких пояснень працівникам міліції зазначила у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3

Проаналізувавши фактичні обставини встановлені судом по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідачкою ОСОБА_3 та її представником не надано об`єктивних, беззаперечних та належних доказів того, що спричинення пошкодження транспортного засобу позивача мало місце 25 червня 2013 року внаслідок дій її доньки- ОСОБА_7 спільно з діями малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Доводи ОСОБА_3 у судовому засіданні про те, що перевірка поданої ОСОБА_2 заяви 25 червня 2013 року була проведена неякісно, опит малолітніх було проведено з порушенням чинного законодавства у відсутності адвокатів, оформлення пояснень було проведено неналежним чином (не зазначено відомості про особу яка ці дії проводила), тому письмові пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не є належними доказами, не приймаються судом до уваги і не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням вищевикладених доказів спричинення такої шкоди саме малолітньою ОСОБА_7, що було безпосередньо встановлено судом під час судового розгляду позову.

Згідно положень статті 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правовій підставі здійснює виховання малолітньої особи,- якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Крім того, відповідно до положень частини 3 статті 151 Сімейного кодексу України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Аналіз фактичних обставин по справі, встановлених судом, свідчить про те, що відповідачкою ОСОБА_3, як матір`ю малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, недостатньо сумлінно виконується її батьківські обов`язки щодо виховання своєї доньки в тому числі здійснення контролю за дозвіллям дитини, внаслідок чого ОСОБА_7 не тільки з загрозою для особистого життя та здоров`я перебувала на даху дев`ятиповерхового будинку, але і здійснювала навмисні дії щодо спричинення шкоди майну інших громадян.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо необхідності відшкодування завданої матеріальної шкоди майну позивача саме відповідачкою ОСОБА_3

Розмір спричиненої шкоди пошкодженням транспортного засобу у судовому засіданні було підтверджено: поясненнями позивача та поясненнями допитаного у якості свідка оцінювача ОСОБА_9, письмовим звітом № 12/07/2013 від 29 липня 2013 року. Згідно наданих ОСОБА_9 пояснень, встановлені ним під час огляду 17 липня 2013 року пошкодження автомобілю марки «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_3, у повному обсязі співпадають з пошкодженнями, зафіксованими фотографуванням працівниками міліції 25 червня 2013 року при огляді місця події. При підрахунку завданої матеріальної шкоди не приймалися до уваги виявлені пошкодження заднього правого крила та заднього бамперу, про що зроблена відповідна відмітка у акті огляду транспортного засобу. Розмір завданої матеріальної шкоди складає 9453 грн.90 коп. (а.с. 4-24).

Аналіз зафіксованих у звіті виявлених пошкоджень автомобілю, у сукупності з наданими поясненнями сторін у судовому засіданні, свідчить про те, що при підрахунку завданої матеріальної шкоди у повному обсязі були враховані усі спричинені 25 червня 2013 року пошкодження автомобілю.

Доводи відповідачки у судовому засіданні про те, що вона не приймала участь у проведенні зазначеної оцінки і не отримувала відповідну телеграму про такі дії, не приймаються судом до уваги як підстава звільнення її від відповідальності за завдану її малолітньою донькою шкоду, бо факт надіслання такого повідомлення підтверджено надання відповідної квитанції. (а.с. 27). Незважаючи на роз`яснення судом положень ЦПК України, відповідачка не скористалася наданим їй законом правом заявлення клопотання про призначення та проведення судово- товарознавчої експертизи.

Між тим, відповідно до положень статті 57 ЦПК України доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко -і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи те, що наданий письмовий звіт є письмовим доказом у розумінні положень ЦПК України, і викладений у ньому перелік пошкоджень автомобілю у повному обсязі відповідає фактичним обставинам встановленим у судовому засіданні, суд вважає необхідним прийняти його як належний та допустимий доказ.

Завдані позивачу матеріальні збитки по оплаті послуг оцінювача у сумі 450 грн. та надіслання відповідачці телеграми про час та місце проведення оцінки, на суму 17 грн. 16 коп. підтверджені відповідними квитанціями на а.с. 27,28, тому на підставі положень статті 1166 ЦК України ця шкода підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі, з урахуванням того, що таку шкоду поніс ОСОБА_2 з вини відповідачки, яка відмовилася у добровільному порядку відшкодувати завдану її донькою шкоду, що вимусило позивача нести додатково такі витрати.

Таким чином на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 9921 грн. 06 коп. (9453,90+ 450+17,16=9921,06).

Згідно положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у позовній заяві та у безпосередньо у судовому засіданні зазначив про те, що внаслідок пошкодження його автомобілю він до цього часу не може його експлуатувати, бо таке пошкодження як розбиття лобового скла не дозволяє за Правилами дорожнього руху України експлуатувати автомобіль, більш того залиття води у салон транспортного засобу може привести до негативних наслідків.

Зазначене посилання позивача було у судовому засіданні підтверджено свідком- оцінювачем ОСОБА_9

Крім того, ОСОБА_2 зазначив про те, що він нервував з приводу пошкодження його автомобілю, вимушений був витрачати свій час для проведення оцінки шкоди, звернення до суду, що у сукупності вимусило його докладати додаткові зусилля для організації свого життя, змінювати уклад повсякденного життя. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює сумою 5000 грн.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт спричинення майну ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд визнає, що це зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відобразилося на його психічному стані, змусило змінити спосіб життя та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, таким чином ОСОБА_2 завдана моральна шкода.

Враховуючи те, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 суд приймає до уваги конкретні обставини, характер та глибину пов'язаних з цим моральних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль.

На підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості, тому враховуючи вищевказані обставини по справі, суд вважає, що зазначені обставини дають підстави для стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості і справедливості, та враховує матеріальний стан відповідачки, яка не працює.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням заявлених позовних вимог ОСОБА_2, понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на його користь. (а.с. 1).

Керуючись статтями 11, 57, 58, 60,61,88,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 23, 1166, 1167,1178 Цивільного кодексу України, статтями 150 та 151 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 матеріальну шкоду у сумі 9921 грн. 06 коп., моральну шкоду у сумі 1000 грн, судові витрати по справі у сумі 229 грн. 40 коп., усього- 11 150 грн. 46 коп. (одинадцять тисяч сто п'ятдесят грн. сорок шість коп. )

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Неженцева О.В.