Постанова № 37275547, 18.02.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа № 922/2580/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Артемівські зорі", с. Артемівка, Харківська область б/н від 20.11.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2013 року

у справі № 922/2580/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка,

Харківська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", м. Київ

про визнання договору застави припиненим

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.10.2013 року у справі №922/2580/13 (суддя Сухович Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю; судовий збір покладено на позивача.

Рішення суду мотивоване тим, що аналізом норм чинного законодавства та умовами укладеного між сторонами Договору застави не встановлено, що підставою для припинення Договору застави вважається заміна кредитора, на що покликається позивач як на підставу своїх вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 20.11.2013 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2013 року у справі № 922/2580/13 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення господарського суду Львівської області було винесено з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 512, 514, 593, 598 ЦК України та ст.ст. 27, 28 Закону України «Про заставу».

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що після укладення договору факторингу правовідносини між позивачем та відповідачем були припинені, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції". При цьому, скаржник покликається на те, що укладення заставодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичну зміну сторони заставодержателя в договорі застави.

Також, скаржник покликається на те, що заміна сторони заставодержателя в договорі застави при укладенні договору факторингу, суперечить самій суті договору факторингу, оскільки за цим договором може переходити тільки право грошової вимоги. Відтак апелянт вважає, що укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідач та третя особа не скористались своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В дане судове засідання учасники судового процесу участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №7901007056730, № 7901007056713 та № 7901007056721.

Враховуючи те, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а також враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників судового процесу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі № 922/2580/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» без задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 06 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк") в особі Харківської філії (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 18/03-2008, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 1 340 000,00 грн. для поповнення обігових коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за вищевказаним Кредитним договором 11 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк") в особі Харківської філії (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" (Заставодавець) укладено Договір застави (а.с. 13-14), відповідно до якого предметом застави є майно, згідно додатку № 1 від 11.03.2008р. до Договору застави. Вказаний Договір застави посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О., зареєстрований в реєстрі за № 383.

З матеріалів справи встановлено, що 06 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк") в особі Харківської філії (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" (Заставодавець) укладено Договір про зміни № 1 до Договору застави від 11 березня 2008 року (а.с. 17). Вказаний Договір про зміни № 1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О., зареєстрований в реєстрі за № 217.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч. 1 ст. 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Документальними доказами у справі встановлено, що 29 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (Новий кредитор) укладено Договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги (а.с. 15-41), відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 18/03-2008 від 06.03.2008р., укладеним між Банком, як Кредитором та Позичальником, відступаються Новому Кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що ПАТ "Кредобанк" направило ТзОВ "Артемівські зорі" повідомлення № 662 від 14.12.2011р. вих. № 23-14090/11 (а.с.18), у якому Банк повідомив позивача про те, що між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (Новий кредитор) укладено Договір факторингу, а тому будь-які зобов'язання за Кредитним договором та Договорами поруки, іпотеки та застави мають виконуватись на користь Нового кредитора.

В подальшому, 16 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (Первісний заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (Новий заставодержатель) укладено Договір про відступлення прав за договорами застави (а.с. 46-49), відповідно до умов якого до Нового заставодержателя перейшли права Первісного заставодержателя у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Вказаний Договір про відступлення прав за договорами застави посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я., зареєстрований в реєстрі за № 5390.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання ТзОВ "Артемівські зорі" по Кредитному договору № 18/03-2008 від 06.03.2008р. та укладеному в забезпечення його належного виконання Договору застави від 11.03.2008р. з додатковими угодами, не припинені. Разом з тим, в силу ст. 514 ЦК України за умовами Договору факторингу від 29.11.2011р. та Договору про відступлення прав за договором застави від 16.12.2011р. право вимоги по цих зобов'язаннях перейшло від ПАТ "Кредобанк" (первісний кредитор/заставодержатель) до ТзОВ "Фінансова компанія "Приватнi інвестиції" (новий кредитор/заставодержатель).

Відтак, враховуючи викладене, покликання скаржника на те, що зміна кредитора по кредитному договору та заставодержателя по договору застави впливає на чинність договору застави від 11.03.2008р., оскільки ст. 27 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу, колегія суддів вважає безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду покликається на п. 8.6. Договору застави від 11.03.2008р., відповідно до якого ця застава зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення Позичальником боргу за Кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим Договором здійснюється Заставодержателем без отримання згоди Заставодавця, одночасно з відступленням права вимоги за Кредитним договором.

При цьому, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення застави визначені у ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу". Застава припиняється:

- з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

- в разі загибелі заставленого майна;

- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору застави, цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та додаткових договорів до нього.

Крім цього, пунктом 6.2. Договору застави сторони обумовили, що право застави, та відповідно і цей Договір припиняє чинність у разі:

- припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією заставою;

- знищення (втрати) предмета застави, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави;

- реалізації предмета застави;набуття заставодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет застави;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Таким чином, враховуючи викладене, зобов'язання ТзОВ "Артемівські зорі" за Кредитним договором не припинилося, а тому і Договір застави є чинним та діє до повного виконання зобов'язання Заставодавцем (ТзОВ "Артемівські зорі") за цим договором, у зв'язку з чим підстави для визнання припиненим договору застави відсутні.

Поряд з цим, суд відзначає, що при відступленні права вимоги переходить право вимоги в тому обсязі, в якому їх мав попередній кредитор з огляду на те, що норми, які регулюють відносини, що випливають з договору факторингу є спеціальними до загальних положень щодо заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги.

Відтак, покликання скаржника на те, що укладення Договору факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються документальними доказами у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки нормами чинного законодавства та умовами укладеного між сторонами Договору застави не передбачено припинення Договору застави у зв'язку з заміною кредитора. Водночас, судова колегія зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2013р. у справі № 922/2580/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі», б/н від 20.11.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 21.02.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.