Ухвала суду № 37274934, 18.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кротінов В.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа №260/10372/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2013 р. у справі № 260/10372/13-а (головуючий І інстанції Кротінов В.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради , третя особа Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м.Донецька з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2013 року позовні вимоги були задоволенні частково. Суд першої інстанції визнав дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.05.2013 року по 01.11.2013 року, неправомірними, зобов'язав Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок та нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.05.2013 року по 01.11.2013 року, з урахуванням проведених виплат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.12).

З 09.12.2011 року позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, та отримує грошову допомогу до досягнення дитини трирічного віку, як застрахована особа у розмірі 130 грн. щомісяця, виплату якої здійснює управління, що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 9-10, 29-30).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

Також, колегія суддів зазначає, що до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, колегія судів вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Відповідно до ст.46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законами України Про державний бюджет України на 2012, 2013 рік не встановлювалось на 2012, 2013 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, колегія судів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги за період з 01.05.2013 року по 01.11.2013 року, до досягнення дитини трирічного віку, ОСОБА_2, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Стосовно посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що виплати за Законом № 2240-III повинні здійснюватись Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751, днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством обов'язок щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку покладено на органи соціального захисту населення, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2013 р. у справі № 260/10372/13-а залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2013 р. у справі № 260/10372/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва