Постанова № 37274921, 19.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа №805/15417/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Абушек А.С.

з участю представника позивача Гуртової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/15417/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002201504/597 від 14.10.2013р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» звернулося до суду із позовом до Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002201504/597 від 14.10.2013 року, яким ТОВ «Амстор» нараховані штрафні санкції з орендної плати за землю в розмірі 155 261,65 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 24.09.2013р. №2165/16-03-15-04/32123041, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, та вважав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013р. позов ТОВ «Амстор» задоволений, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0002201504/597 від 14.10.2013р., відповідно до якого до ТОВ «Амстор» застосовані штрафні санкції за платежем: оренда плата з юридичних осіб в розмірі 155 261,65 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 310,52 грн.

Відповідачем по справі подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції вірно встановив наявність порушення податкового законодавства, а саме п.50.1 ст.50 ПК України, з боку позивача, але помилково вважав, що дії податкового органу є неправомірними. Те, що в податковому повідомленні-рішенні відсутнє посилання на ст.120 ПК України, яка, в даному випадку, передбачає відповідальність позивача, не свідчить про неправомірність або незаконність дій податкового органу щодо прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Податковий орган наполягає на законності своїх дій щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення норм податкового законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, апеляційну скаргу підтримав, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника апелянта.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32123041, місцезнаходження: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, буд.38), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №433379.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), по закінченню якої складено акт від 24.09.2013р. №2165/16-03-15-04/32123041.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не застосовано штраф на задекларовані суми орендної плати за землю за 2008-2010 роки та за січень-листопад 2011 року на суму заборгованості 3 105 232,96 грн у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати, в тому числі:

- за 2008 рік - 190 034,32 грн.;

- за 2009 рік - 449 319,53 грн.;

- за 2010 рік - 475 829,38 грн.;

- за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013р. №0002201504/597, відповідно до якого ТОВ «Амстор» нараховано штрафні (фінансові) санкції з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 155 261,65 грн.

Як вбачається із акту перевірки, ТОВ «Амстор» за перевіряємий період орендувало земельну ділянку, яка розташована в м. Кременчук на підставі договору оренди, укладеного з виконкомом Кременчуцької міської ради та сплачувало орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно поданих податкових декларацій за земельну ділянку державної та комунальної власності, а саме по вул. Олександра Халаменюка - землі комерційного та іншого використання загальною площею 40 151,00 кв.м., договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Кременчук від 07.12.2011р. №531040004000449, плата за землю вноситься у розмірі 5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка складає 1 665,15 грн. за 1 кв.м., термін дії договору оренди землі до 01.04.2013р.

Кременчуцька міська рада рішенням V сесії VI скликання 29 березня 2011 року «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці» вирішила передати ТОВ «Амстор» земельну ділянку на території м. Кременчука по вул. О.Халаменюка площею 40 151 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівлі громадсько-торгового центру та будівництва розважального центру.

Згідно п.3.1 договору в місячний термін ТОВ «Амстор» повинно сплатити орендну плату за земельну ділянку:

- в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.12.2005 з урахуванням коефіцієнту індексації та з застосуванням коефіцієнту Кф=2,5 як за землі комерційного використання за період 01.01.2008р. до 31.12.2010р. в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2011р. з 01.01.2011р. до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

- у разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду до договору оренди землі.

Листом від 04.01.2012р. №01-19/15 повідомлено, що управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради даний договір внесений в базу АКРП та надано розрахунки за кожний рік окремо, загальна сума заборгованості станом на 01.01.2012 складає 3 305 232,96 грн:

- за 2008 рік - 390 034,32 грн.;

- за 2009 рік - 449 319,53 грн.;

- за 2010 рік - 475 829,38 грн.;

- за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн.

Відповідно до п.31 договору, зазначену суму заборгованість з орендної плати необхідно сплатити до 07.01.2012р.

ТОВ «Амстор» до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №143906 від 19.01.2012р., в якій визначено податкове зобов'язання з орендної плати в сумі 390 034,32 грн за земельну ділянку площею 29 359,00 кв.м. та податкове зобов'язання в сумі 181 899,04 грн за земельну ділянку площею 40 151,00 кв.м.

Податковою декларацією на 2012 рік №428 від 19.01.2012 визначено податкові зобов'язання, а саме:

1. за земельну ділянку площею 29 359,00 кв.м.:

- 449 319,53 грн (за 2009 рік);

- 475 829,38 грн (за 2010 рік);

- 516 998,23 грн (за період з 01.01.2011 по 28.03.2011);

2. за земельну ділянку площею 40 151,00 кв.м.:

- 1 473 051,50 грн (за період з 29.03.2011р. по 30.11.2011р.).

Як вбачається із пояснень відповідача, наданих в суді першої інстанції, задекларовані суми необхідно було включити в податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, та сплатити до 07.01.2012р.

Згідно картки особового рахунку платника підприємством фактично сплачено 200 000 грн.

Таким чином, сума недоплати з орендної плати за земельну ділянку по вул. О.Халаменюка за 2008 рік, за 2099 рік, за 2010 рік, за 2011 рік (січень-листопад) відповідно до умов договору станом на 07.01.2012р. складає 3 105 232,96 грн, суму недоплати необхідно було задекларувати в декларації по платі за землю на грудень 2011 року та відповідно до п.31 договору оренди сплатити до 07.01.2012р.

Позивач надав податкову декларацію зі сплати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №428 від 19.01.2012р. та уточнюючу №9040817784 від 16.07.2012р., за змістом якої збільшив обсяг податкового зобов'язання з вказаного вище податку за: період:- 2008 рік - 390 034,32 грн., за 2009 рік - 449 319,53 грн., за 2010 рік - 475 829,38 грн., за січень-листопад 2011 року - 1 990 049,73 грн., проте не відобразив штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.

Суд першої інстанції правомірно погодився з висновками акту перевірки про порушення ТОВ «Амстор» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

В той же час, задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що позивач надав податкову декларацію з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №428 від 19.01.2012р. і уточнюючу №9040817784 від 16.07.2012р., в яких не відображено штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати, передбачений п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У відповідності до п.120.2 ст.120 ПКУ невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Судом першої інстанції при дослідженні спірного податкового повідомлення - рішення було встановлено, що штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Амстор» були застосовані в порядку п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що за змістом п. 50.1 ст. 50 законодавець не наділяє податковий орган правом нараховувати штрафні (фінансові) санкції самостійно, оскільки зазначена норма закону встановлює виключно обов'язок платника податків визначити собі самостійно розмір штрафного зобов'язання.

На думку суду першої інстанції, відповідач у судовому засіданні не довів правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій в порядку п.50.1ст.50 ПКУ.

Колегія суддів не погоджується з такими виносками суду першої інстанції.

Право податкового органу на застосування відповідного штрафу до ТОВ «Амстор» передбачено нормами п.120.2ст.120 ПК України.

Колегія суддів вважає, що при наявності встановленого судами обох інстанцій порушення позивачем ТОВ «Амстор» п.50.1 ст.50 ПК України податковий орган правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення та реалізував своє право, передбачене п.120.2 ст.120 ПК України, щодо застосування до ТОВ «Амстор» штрафних санкцій у вигляді штрафу.

Відсутність в податковому повідомленні-рішенні посилання на ст.120 ПК України, яка, в даному випадку, передбачає право податкового органу на застосування штрафних санкцій, не свідчить про неправомірність або незаконність дій податкового органу щодо прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення.

Яких-небудь фактів протиправних або неправомірних дій з боку податкового органу при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегією суддів не встановлено, у зв'язку із чим відсутні обставини для задоволення позову ТОВ «Амстор».

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх обґрунтованими.

Згідно з ст.202 ч.1 п.3 та 4 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, але його висновки не відповідають встановленим обставинам.

Окрім того, судом першої інстанції порушені норми матеріального права в частині застосування Податкового Кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/15417/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/15417/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002201504/597 від 14.10.2013р. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання постанови у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 19 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва