Ухвала суду № 37274700, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 820/3427/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С.

за участю секретарів судового засідання - Крайник Т.О., Мурга С.С.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Заяц Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 820/3427/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа- Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

25.04.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно використання податкової вимоги від 11.01.2011 року № 1/1 на суму боргу в розмірі 2090476, 47 грн. як підставу для прийняття рішення від 25 березня 2013 року № 2/1/19.1-49 "про опис майна у податкову заставу";

- визнати неправомірними дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно прийняття рішення № 2/1/19.1-49 від 25 березня 2013 року "про опис майна у податкову заставу";

- визнати неправомірними дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно складання Акту опису майна ФОП ОСОБА_3 від 26 березня 2013 року № 19/19.1-32;

- скасувати податкову вимогу Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 11.01.2011 року № 1/1 на суму боргу в розмірі 2090476,47 грн.;

- визнати заяву про реєстрацію обтяження на рухоме майно ФОП ОСОБА_3 від 01.04.2013 року № 3786/20/10/19.1-24 такою, що не відповідає чинному законодавству;

- припинити обтяження на майно ФОП ОСОБА_3, накладене Західною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 40285356 від 01.04.2013 року;

- зобов'язати Західну МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подати до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна з метою вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 40285356 від 01.04.2013 року про реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна ФОП ОСОБА_3

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції положень Податкового кодексу України з питань виникнення та погашення податкового боргу, на відсутність у нього узгодженої суми податкового зобов'язання, а отже і податкового боргу.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача третя особа - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року допущено заміну відповідача на правонаступника - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи - ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.08.2003 року та перебуває на податковому обліку в Західній МДПІ.( а.с.62-64)

11.01.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкову вимогу за №1/1, яка направлена на адресу позивача, та 15.01.2011 року отримана адресатом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. ( а.с. 37)

Начальником Західної МДПІ виданий наказ від 04.03.2013 року № 950 «Про призначення податкових керуючих». ( а.с.35).

Після цього, 25.03.2013 року начальником Західної МДПІ прийнято рішення №2/1/19.-49 про опис майна у податкову заставу платника податків - ФОП ОСОБА_3, а також у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому. ( а.с.38).

На підставі вказаного рішення податковим керуючим 26.03.2013 року складено акт опису майна №19/19.1-32, яким проведено опис майна у податкову заставу платника податків - ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), зокрема, майна, на яке позивач набуде право власності в майбутньому, до погашення податкового боргу у повному обсязі. ( а.с.34).

Після цього, Західною МДПІ 01.04.2013 року за вих.№3786/20/10/19.1-24 складено та направлено до Державного підприємства "Інформаційний центр Міністерства юстиції України" заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна. ( а.с.48).

12 квітня 2013 року ФОП ОСОБА_3 отримано Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна № 40285356 від 01.04.2013 року, відповідно до якого Західною МДПІ накладено публічне обтяження «податкова застава», та об'єктом обтяження визначено «майно платника податків згідно Акту опису майна №19,19.1-32 від 26.03.2013 року».( а.с.7).

Не погодившись з діями відповідача щодо накладення обтяження у вигляді податкової застави, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є правомірними та обґрунтованими, отже позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В матеріалах справи міститься постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року по справі №2а-42040/09/2070 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, якою відмовлено ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2009року №0000541720/0 на суму 1374609 грн., №0000531720/0 на суму 716869,64 грн. ( а.с.43-44 ).

Ці обставини відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Згідно ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, сума грошового зобов'язання, визначена ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за податковими повідомленнями-рішеннями №0000541720/0, №0000531720/0 від 10.06.2009 року, відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України є узгодженою з 09.12.2010 року - з дня проголошення Харківським апеляційним адміністративним судом постанови у справі №2а-42040/09/2070.

За приписами абз.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 14.1.175. ст.14 ПК України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Факт наявності у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу в розмірі 2 090 476,74 грн., не сплаченого до бюджету, встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року по справі №2а-8708/11/2070, якою стягнуто з ФОП ОСОБА_3 заборгованість перед бюджетом в розмірі 2090476 грн.. (а.с.80-81)

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що узгоджена сума податкового боргу ФОП ОСОБА_3 на час розгляду справи сплачена не була, що підтверджується копією облікової картки платника податків та наявними в матеріалах справи довідками Західної МДПІ.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як передбачено п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На виконання вказаної правової норми 11.01.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на адресу позивача надіслано податкову вимогу за №1/1. Як вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення, податкова вимога була направлена за адресою позивача, зазначеною в реєстраційних документах, на повідомлення проставлена печатка поштового відділення, згідно з якою ФОП ОСОБА_3 отримав податкову вимогу 15.01.2011 року. ( а.с. 37)

Згідно з положеннями пунктів 89.3. та 89.5. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктами 91.1 та 91.3 статті 91 Податкового кодексу України визначено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

На виконання вимог ст.91 ПК України начальником Західної МДПІ правомірно видано наказ від 04.03.2013 року № 950 «Про призначення податкових керуючих» та прийнято рішення 25.03.2013 року №2/1/19.-49 про опис майна у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення податковим керуючим 26.03.2013 року складений акт опису майна №19/19.1-32, яким проведено опис такого майна, на яке позивач набуде право власності в майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі.

При цьому, податковий керуючий при складанні акту опису майна, крім іншого, керувався інформацією, викладеною позивачем у податкових деклараціях стосовно майнового стану і доходи , в яких відсутні дані про наявність у позивача рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до вимог п.89.8 ст.89 Податкового кодексу України, Західною МДПІ 01.04.2013 року за вих.№3786/20/10/19.1-24 складено та направлено заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна.

Отже, суд першої інстанції в постанові обґрунтовано дійшов висновку про законність дій Західної МДПІ, здійснених з метою забезпечення погашення податкового боргу ФОП ОСОБА_3

Стосовно доводів апелянта щодо не відповідності змісту заяви про реєстрацію обтяження вимогам Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 5 липня 2004 року №830 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 9 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна передбачено, що реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру в разі, коли: у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку; обтяжувач не пред'явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність; відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; плату внесено не в повному обсязі.

Таким чином, саме реєстратор здійснює контроль за правильним та повним внесенням відомостей у заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна, та має право відмовити в реєстрації обтяження у випадку встановлення порушень порядку заповнення заяви .

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Статтею 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що до публічних обтяжень належать, зокрема, податкова застава.

Згідно п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, податкова застава не є приватним видом обтяження та належить до забезпечувального обтяження, з зв'язку з чим не передбачено обов'язкового зазначення суми боргу та розміру обтяження.

Щодо доводів апелянта стосовно не виконання відповідачем вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.01.2013 року №К/800/2326/13, якою зупинено виконання судового рішення по справі №2а-87-8/11/2070, колегія суддів зазначає наступне.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно з п. 87.2. ст.87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому, як передбачено п. 87.11. ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року по справі №2а-8708/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року, задоволений позов Західної МДПІ до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості .

За змістом п. 87.11. ст.87 ПК України та ч.4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.1 та 2 ст. 17 Закону України « Про виконавче провадження » примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Пунктом 4 ч.1 ст.37 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як правомірно враховано судоми першої інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2013 року зупинено виконання саме постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року до закінчення касаційного розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали ВАСУ від 11 січня 2013 року постановою від 18.02.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Гусєйновим А.П. зупинено виконавче провадження за виконавчим листом від 15.01.2013 по справі № 2а-8708/11/2070 ( а.с.68-72).

Відповідно до положень п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не вчинялись дії щодо продажу майна позивача, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані дії Західної МДПІ вчинені відповідачем без порушень вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 820/3427/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С. Повний текст ухвали складено 10.02.2014 року.