ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1721/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1., представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м. Львові, третьої особи Головного управління державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові № 412301/3/2205 від 12.02.2009 р., № 412301/2/21920 від 10.12.2008 р., № 412301/1/16937 від 19.09.2008 р., № 412301/0/14866 від 19.08.2008 р. та стягнення судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Західного регіону України звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м. Львові, третьої особи Головного управління державного казначейства України у Львівській області, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 412301/3/2205 від 12.02.2009 р., № 412301/2/21920 від 10.12.2008 р., № 412301/1/16937 від 19.09.2008 р., № 412301/0/14866 від 19.08.2008 р., якими Державному підприємству Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» відмовлено у відшкодуванні ПДВ на загальну суму 875718,54 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 437859,17 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» має право на відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 р. в сумі 600702,74 грн., за вересень 2007 р. в сумі 225015,80 грн. та за жовтень 2007 р. в сумі 50000,00 грн., а всього на суму 875718,54 грн. Вважає, що таке право належить позивачу незалежно від факту сплати цього податку до бюджету за аналогічні податкові періоди контрагентом за договором - ТзОВ «Тіком» та контрагентами останнього. Зазначив, що останній має самостійні розрахунки з Державним бюджетом України з цього виду податку, самостійні зобов'язання по його сплаті та самостійне право на відшкодування в порядку, передбаченого законом. Просить позов задовольнити повністю.
Представники відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у поясненнях на позов. Вважають, що право на відшкодування податку на додану вартість у спірному податковому періоді виникає лише при фактичному надходженні сум податку на додану вартість до Державного бюджету України за спірні податкові періоди від контрагента ТзОВ «Тіком» та постачальників продавця по ланцюгах ТзОВ «Комерційна фірма «Скіф-ЛТД», ТзОВ «Українські інвестиції СВІ». Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа Головне управління державного казначейства України у Львівській області в судове засідання явку повноваженого представника не забезпечила, пояснень по справі не подала, належним чином повідомлена.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 травня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168).
Як встановлено в судовому засіданні, між ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»-Покупецем та ТзОВ «Тіком»-Продавцем було укладено договір купівлі-продажу від 10.11.2005 р. № 7-АР. На виконання умов договору ТзОВ «Тіком» у березні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2007 р. реалізовано запасні частини та комплектуючі вироби до літаків, виписано податкові накладні на загальну суму 11708064,67 грн., у т.ч. ПДВ 1951344,14 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних включені ТзОВ «Тіком» до податкових зобов'язань березня, серпня, вересня, листопада та грудня 2007 р., відображені в реєстрі виданих податкових накладних за вищевказані періоди та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2007 р.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Львові проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2007 року,та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень 2008 року.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2007 р. на загальну суму 1951344,14 грн. на підставі податкових накладних ТзОВ «Тіком»-договір купівлі-продажу 7-АР від 10.11.2005 р. та додаткові угоди до нього по операціях реалізації запасних частин та комплектуючих виробів до літаків. Фактичне відвантаження товару, та оплата за нього були підтверджені видатковими накладними, банківськими виписками, які були надані для перевірки. Відповідачем було встановлено, що позивачем задекларовано податкові зобов'язання: за березень 2007 р. - 603994,00 грн., за серпень 2007 р. - 225757,00 грн., за вересень 2007 р. - 764227,00 грн., за листопад 2007 р. - 152058,00 грн., за грудень 2007 р. - 211566,00 грн. При цьому, за вказаний період взаєморозрахунків з ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», внаслідок наявної у ТзОВ «Тіком» суми податкового кредиту сплачено до державного бюджету лише 12167,00 грн. А тому зроблено висновок, що ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 1951344,14 грн. у т.ч. за березень 2007 р. на 600702,74 грн., серпень 2007 р. на 225015,80 грн., вересень 2007 р. на 763485,07 грн., листопад 2007 р. на 151316,63 грн., грудень 2007 р. на 210823,90 грн. в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з врахуванням суми фактичної оплати постачальнику ТзОВ «Тіком» на загальну суму 875718,54 грн. (у т.ч. за квітень 2007 р. - на суму 600702,74 грн., за вересень 2007 р. - на суму 225015,80 грн., за жовтень 2007 р. - на суму 50000 грн.), та завищено залишок від'ємного значення (ряд. 26 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1075625,60 грн. А тому позивачем, на думку Відповідача, порушено п. 1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168.
На підставі Акта перевірки № 83/23-4/07684556 від 11.08.2008 р., у висновках якого вказано, що підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ є несплата цього податку до бюджету контрагентом ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» - продавцем товару ТзОВ «Тіком» з операції купівлі-продажу запасних частин та комплектуючих виробів до літаків за Договором від 10.11.2005 р. № 7-АР, та за наслідками адміністративного оскарження були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідач не заперечує фактичного виконання сторонами умов договору: оплати поставленого товару згідно банківських виписок, його фактичного відвантаження згідно видаткових накладних. Претензії один до одного щодо виконання господарського зобов'язання у сторін відсутні. Таким чином, по вказаному вище господарському зобов'язанню, сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов і виконали його належним чином. Господарське зобов'язання щодо передачі запасних частин та комплектуючих виробів до літаків та їх оплати, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 р. № 7-АР, повністю відповідає вимогам закону, не суперечить інтересам держави та суспільства.
Виходячи з наведеного та відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6 Закону №168, вказана господарська операція є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків. Згідно із п. 7.1. Закону №168, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону №168. Продавець товару - ТзОВ «Тіком» з 08.07.2003 р. зареєстрований платником ПДВ за № 13843933, що підтверджується актом перевірки, і має право надавати Покупцю-ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» відповідні податкові накладні. Надані ТзОВ «Тіком» податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як вбачається із матеріалів справи-акту перевірки, податкових декларацій позивача з ПДВ за квітень, вересень, жовтень 2007 р.,- у позивача у всіх вказаних періодах наявне від'ємне значення ПДВ. Також із розрахунків сум бюджетного відшкодування, доданих до декларацій з ПДВ за відповідні періоди вбачається, що позивачем було сплачено у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) кошти, що відповідають сумі заявленого бюджетного відшкодування. Таким чином, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ за квітень 2007 р. в розмірі 600702,74 грн., за вересень 2007 р. в розмірі 225015,80 грн., за жовтень 2007 р. в розмірі 50000,00 грн., а всього 875718,54 грн.
При цьому, не заслуговує на увагу твердження Відповідача про те, що сплачений позивачем податок в ціні товару фактично не надійшов до бюджету від ТзОВ «Тіком» та постачальників по ланцюгах - ТзОВ «Комерційна фірма «Скіф-ЛТД», ТзОВ «Українські інвестиції СВІ». Так, п. 7.5 ст. 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.
Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон №168 не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника чи його контрагентів. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168, щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за стверджувану несплату податку продавцем товару ТзОВ «Тіком» чи його контрагентами.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону №168. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону №168 правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.
Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, Закон №168 не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.
Крім того, правомірність бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатом господарської діяльності квітня, вересня та жовтня 2007 р. була предметом судового розгляду. Вказане підтверджується рішенням про результати розгляду повторної скарги № 26211/10/25-005/1089 від 28.11.2008 р. та деклараціями позивача з ПДВ за квітень, вересень, жовтень 2007 р. Зокрема, ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» заявлено до відшкодування по деклараціях: за квітень 2007 р. - 843030 грн., за вересень 2007 р. - 384962 грн., за жовтень 2007 р. - 273319 грн. При цьому вказані суми відшкодовані ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» у повному обсязі. За рішенням судів, зокрема, відшкодовано за квітень 2007 р. - 715460,15 грн., за вересень 2007 р. - 286782,00 грн., за жовтень 2007 р. - 273319,00 грн.
Так, правомірність бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» за результатами господарської діяльності вересня 2007 р. та жовтня 2007 р. була предметом судового розгляду. Згідно постанови господарського суду Львівської області від 04.03.2008 р. у справі № 18/1А, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 р. у справі № 22а-7500/08 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2009 р., задоволено позовні вимоги щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на користь ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», у т.ч. за вересень 2007 р. та жовтень 2007 р.
Правомірність бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» за результатами господарської діяльності квітня 2007 р. була предметом судового розгляду. Згідно постанови господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. у справі № 5/1254-28/174А, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008 р. у справі № 22а-3717/08, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2008 р. задоволено позовні вимоги щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на користь ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», у т.ч. за квітень 2007 р.
Окрім того, питання правомірності відшкодування ПДВ за вказаним договором купівлі-продажу, було предметом розгляду господарським судом Львівської області у справі 28/185А від 23.10.2007 р., Львівським апеляційним адміністративним судом у справі 22-а-3402/08 від 25.02.2008 р. та Вищим адміністративним судом України-ухвала від 10.07.2008 р. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» не може нести відповідальності за дії свого контрагента ТзОВ «Тіком» та контрагентів останнього.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.
Таким чином, після прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом ухвал від 12.05.2008 р. у справі № 22а-3717/08 та 23.06.2008 р. у справі № 22а-7500/08, судові рішення щодо відшкодування ПДВ у т.ч. щодо квітня 2007 р., вересня 2007 р. та жовтня 2007 р., є обов'язковими для виконання податковим органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку, що податкові органи не вправі відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, з підстав несплати цього податку продавцем - ТзОВ «Тіком» чи його контрагентами.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгруновані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому слід позов задовольнити повністю та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 412301/3/2205 від 12.02.2009 р., № 412301/2/21920 від 10.12.2008 р., № 412301/1/16937 від 19.09.2008 р., № 412301/0/14866 від 19.08.2008 р..
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України судові витрати не слід стягувати з Державного бюджету України, оскільки позивачем не понесені.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 412301/3/2205 від 12.02.2009 р., № 412301/2/21920 від 10.12.2008 р., № 412301/1/16937 від 19.09.2008 р., № 412301/0/14866 від 19.08.2008 р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя /підпис / Шинкар Т.І.
З оригіналом згідно
Суддя Шинкар Т.І.
Повний текст Постанови виготовлений 20.05.2009 року.
Судове рішення № 3727390, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 13.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1721/09/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.