Ухвала суду № 37272599, 21.02.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"21" лютого 2014 р. Справа № 21/5007/885/12.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (м.Тернопіль)

до: до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

про про стягнення 288787,85 грн. (скарга на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 20.08.2012 позов задоволено частково. Зменшено розмір штрафу до 20000,00грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10024, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, б.1, код 30622532) - 244801,76грн. основного боргу; - 3906,99грн. пені; - 850,38грн. 3% річних; - 20000,00грн. штрафу; - 5774,55грн. судового збору.

12.09.2012 на виконання рішення видано судовий наказ №21/5007/885/12.

18.02.2014 на адресу суду надійшла скарга боржника на дії Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції, згідно якої боржник просить: - визнати поважними причини пропуску строку подання скарги та відновити пропущений строк; - визнати дії Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; - зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що:

- 30.11.2012 головним державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції Гордійчуком Я.В., на виконання наказу №21/5007/885/12 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП №35460568);

- 27.12.2012 він звернувся з заявою про зняття арешту, на яку отримав відмову;

- 27.02.2013 він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ та зняття арешту з майна;

- на початку лютого 2014 він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив повідомити про результати розгляду адміністративного позову, на що 12.02.2014 отримав відповідь про направлення йому ухвали про відмову у відкритті виконавого провадження за його позовом ще 01.03.2013;

- оскільки на повідомленні про вручення 01.04.2013 поштового відправлення з вищевказаною ухвалою стояв не його підпис, як стверджує боржник, останньому було видано канцелярією суду копію цієї ухвали, у якій, зокрема, було роз'яснено, що розгляд такої заяви віднесено законом до юрисдикції господарських судів в порядку господарського судочинства.

Згідно ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За п.9.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зазначені у скарзі обставини, якими обґрунтовано причини пропуску строку подання скарги, суд не розцінює їх як поважні, з огляду на наступне.

Так, слід зазначити, що зі змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2012 вбачається, що остання м о ж е б у т и о с к а р ж е н а д о с у д у в 10-д е н н и й с т р о к з моменту її одержання.

У скарзі не зазначено інформацію стосовно дати отримання боржником постанови від 30.11.2012, однак зі змісту скарги та наданих до неї документів вбачається, що з 27.12.2012 боржник був обізнаний з її змістом, оскільки звернувся до головного державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ із заявою з проханням зняти арешт.

При цьому, отримавши на вище вказану заяву відмову від 21.01.2013, лише 27.02.2013 боржник звернувся до суду.

Крім того, звернувшись до суду 27.02.2013, лише на початку лютого 2014 (майже через рік) боржник подав заяву з проханням повідомити про результат розгляду адміністративного позову.

Водночас боржником не наведено жодних обґрунтувань щодо існування перешкод на звернення до суду в обумовлені чинним законодавством терміни.

Зазначене вказує, що боржник у будь-якому разі не був позбавлений можливості звернутися до суду, зокрема із скаргою на дії органів Державної виконавчої служби, у значно коротший термін.

За таких обставин, зважаючи на приписи ч.1 ст. 121-2 ГПК України, п.9.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012, суд дійшов висновку, що боржник без поважних причин пропустив строк подання скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, 53, 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відновленні строку подання скарги.

2. Скаргу на дії Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції залишити без розгляду.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - у справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.)

4- Корольовському ВДВС