Постанова № 37272434, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р. Справа № 653/1828/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Калімбет Леонід Іванович

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Генічеської міської ради на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 31 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про оскарження бездіяльності органа самоврядування, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Генічеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді її заяв щодо припинення самовільної забудови земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади м. Генічеськ та знаходиться у спільному користуванні, зобов'язати виконком Генічеської міської ради розглянути питання щодо безпідставної та незаконної забудови земельної ділянки пл.273кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та прийняти рішення про знесення господарських будівель та споруд. Також позивачка просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 31 липня 2013 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

У визнанні незаконною бездіяльність виконавчого комітету Генічеської міської ради при розгляді заяв ОСОБА_1 - відмовлено.

Зобов'язано виконавчий комітет Генічеської міської ради розглянути питання про безпідставну та незаконну забудову земельної ділянки площею 273 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розташованою за адресою: АДРЕСА_1, та прийняти рішення про долю (майбутнє) самовільно забудованих, реконструйованих (збільшених) господарських будівель та споруд, згідно вимогам Закону.

Стягнуто з Генічеської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 34,41 грн. та витрат на отримання юридичних послуг в сумі 1500,00 грн.

В апеляційній скарзі, представник виконавчого комітету Генічеської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 31 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради № 451 від 23.12.2010 року надано згоду на переобладнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновків судової технічної експертизи від 07.02.2002 року.

Згідно з рішенням Генічеського районного суду від 09 вересня 2010 року розділено у натурі між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житловий будинок с господарськими будівлями та спорудами у долях відповідно 1/3 х 1/3 х 2/15 х 1/6 х 1/6, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За наслідками апеляційного перегляду, відповідно до ухвали апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня 2010 року вказане рішення набрало законної сили.

Також судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2012 р. позивачка звернулась до виконавчого комітету Генічеської міської ради з заявою щодо протиправної забудови сусідом ОСОБА_2 земельної ділянки, що перебуває у загальному користуванні.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що бездіяльність виконавчого комітету Генічеської міської ради, яка полягає у відмові розгляду питання про незаконну забудову земельної ділянки, що знаходиться у спільному користуванні для будівництва і обслуговування житлового будинку є протиправною, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про часткове задоволення позову судом першої інстанції були помилково застосовані норми матеріального права, крім того висновки суду не відповідають обставинам справи, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи Законом України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до приписів ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 280/97-ВР від 21.05.1997р. до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 до виконавчого комітету Генічеської міської ради від 17.05.2012 р. про протиправну забудову сусідом ОСОБА_2 земельної ділянки, яка перебуває у колективній власності, відповідачем надано відповідь від 25.06.2013р. № 284 (а.с.5), якою доведено до відома позивачки, що її звернення стосовно перевірки законності дій співвласника домоволодіння ОСОБА_2 розглянуто та за результатами перегляду виконавчим комітетом направлено лист до Інспекції ДАБК у Херсонській області щодо проведення перевірки відповідності виконання будівельних робіт вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011р. державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ст. 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади, який забезпечує дотримання законності при здійсненні, зокрема будівельних робіт, є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю. До повноважень Інспекції в тому числі входить перевірка підстав здійснення будівельних робіт, їх відповідність дозвільним документам. Проте, як доречно зауважує апелянт, до участі в розгляді справи цей орган судом першої інстанції залучено не було, матеріали справи не містять будь-яких актів перевірок дотримання будівельних норм та правил, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, висновки суду не відповідають обставинам справи та є передчасними.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з обраним позивачкою способом захисту прав шляхом зобов'язання виконавчий комітет Генічеської міської ради прийняти рішення про долю (майбутнє) самовільно забудованих, реконструйованих (збільшених) господарських будівель та споруд, згідно вимогам Закону.

На думку колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції є безпідставним, оскільки фактично відсутній висновок спеціально уповноваженого органу державної

виконавчої влади щодо самовільності збудованих (реконструйованих) господарських будівель і споруд.

Судом першої інстанції взагалі питання щодо статусу зведених будівель не розглядалось і не вивчалось. Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції перевищив свої повноваження, визначивши статус будівель як самовільно збудованих.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАСУ, суд зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що на звернення ОСОБА_1 відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та Законами України, надано відповідь стосовно її звернень, а тому позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності органа самоврядування, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення з Генічеської міської ради на користь позивачки понесених судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 34,41грн. та витрат на отримання юридичних послуг в сумі 1500,00грн. та стягнення моральної шкоди у сумі 50000,00грн., колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 87 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 90 передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що присудження судових витрат з Державного бюджету України( або відповідного місцевого бюджету) можливе лише у тих випадках, коли судове рішення ухвалене на користь сторони.

Крім того, згідно діючого законодавства, підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність протиправних дій та вини відповідача, в даному випадку у зв'язку з тим, що вини та протиправної діяльності відповідача судом не встановлено, колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу та задоволення заявлених клопотань.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи колегія суддів, керуючись п.п. 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України, вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 3 п. 4 ч. 1 ст. 202; ч.3 ст. 205; 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Генічеської міської ради - задовольнити.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 31 липня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про оскарження бездіяльності органа самоврядування, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: