Постанова № 37272047, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р. Справа № 815/6166/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М. О.

за участю представника позивача - Морозова Ю.В., Блоховської Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Нексо - Україна» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Нексо - Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Нексо - Україна», звернувся з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в якому просив визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25.07.2013 року № 0002262240 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 350 284 грн. - за основним платежем та 74 670 грн.- в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на те, що доводи податкового органу щодо відсутності податкових накладних під час перевірки, суперечить фактичним обставинам та спростовується самими податковими накладними наданими під час перевірки та суду в якості письмових доказів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Нексо - Україна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 02.10.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податковий кредит ТОВ «Нексо - Україна» було сформовано в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 204.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, без належного підтвердження податковими накладними.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 21.06.2013 року по 08.07.2013 року, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Нексо - Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатом проведеної перевірки, серед інших порушень, податковим органом було встановлено, порушення товариством п. 7.1, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, ст. 201, п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, про що було складено акт перевірки від 15.07.2013 року № 471/15-53-22-4/26542566.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002262240 від 25.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з яким позивач не погоджується в частині нарахування податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 350 284 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 74 670 грн.

Як вбачається з акту перевірки, У розділі 3.2 „Податок на додану вартість" у п.3.2.2. „Податковий кредит" (20 - 27 стр. Акта) було виявлено, що підприємство ТОВ "Нексо-Україна" завищило свій податковий кредит з ПДВ без належного підтвердження податковими накладними, складеними згідно чинного Податкового Кодексу України та згідно вимогам Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

За період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. згідно вимогам Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено :

пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 „Податкова накладна видається платником податку, який

поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування

податкового кредиту "

пп. 7.2.8 п. 7.2. ст. 7 „... Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку...."

пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 „...У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами..."

За період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., згідно вимогам Податкового кодексу України від 02.12.2010 и№ 2755- VI (зі змінами та доповненнями) передбачено:

п. 201.10. ст. 201 „Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту...."

п. 201.6. ст. 201 „Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу."

З моменту початку роботи підприємства до початку проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. не було отримано жодного повідомлення від органів державної податкової служби про наявність пред'явлених розбіжностей, позбавивши тим самим підприємство можливості скористатися законним правом самостійного уточнення податкових зобов'язань.

Крім того, виявляється суперечність в складеному акті перевірки, а саме:

У розділі 3.1.1. „Податок на прибуток" п. 3.1.1.2 „Валові витрати", п. 3.1.1.4. , 3.1.2.3. „Висновок щодо повноти декларування податку на прибуток" акта перевірки зазначено, що у ході проведення перевірки не встановлено заниження або завищення валових витрат ТОВ „Нексо-Україна" за період, що перевіряється.

Звертаючись до Статті 138 ПКУ „Склад витрат та порядок їх визнання", п. 138.2. „Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу."

Таким чином, податкова інспекція визнала дійсними всі надані первинні документи, які формують податковий кредит суб'єкта господарювання, в частині формування валових витрат з податку на прибуток, але в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість ці ж самі документи виключаються з причини їх не відповідності чинному законодавству України.

Вищевикладене свідчить про те, що в ході перевірки позивачем були надані оригінали документів, які повністю відповідають вимогам Податкового Кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даному випадку неповно з'ясував обставини справи і дійшов помилкового висновку щодо правомірності прийняття Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області податкового повідомлення - рішення від 25.07.2013 року № 0002262240 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 350 284 грн. - за основним платежем та 74 670 грн.-

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексо - Україна» -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Нексо - Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю

« Нексо - Україна» - задовольнити. Визнати протиправним і скасувати податкове - повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 25.07.2013 року № 0002262240 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 350 284 грв. - за основним платежем та 74 670 грв. в частині нарахованих штрафних

( фінансових) санкцій.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс постанови виготовлено 18 лютого 2013 року.

Головуючий:

Судді: