Ухвала суду № 37269984, 17.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/113/14-к 17.02.2014 17.02.2014 17.02.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Войтовського С.А.,

суддів: Значок І.С., Семенчука О.В.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12013160160000857 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2014 року, якою у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Узбекистан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07 квітня 2014 року,

за участю:

прокурора Бєлана В.М.

судового розпорядника Цуркана Р.С.

захисника ОСОБА_1

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2014 року, в якій вона просить скасувати вказану ухвалу та звільнити ОСОБА_2 з під варти.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2014 року у кримінальному провадженні

_______________

Провадження № 11-сс /784/43/14 Головуючий у 1-й інстанції: Луста С.А.

Категорія: взяття під варту Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

№12013160160000857 відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07 квітня 2014 року.

Також визначений розмір застави в сумі 24 360 грн., у разі внесення якої постановлено покласти на підозрюваного передбачені ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати до заступника начальника слідчого відділу Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області із встановленою періодичністю; не відлучатися із смт. Березнегувате Миколаївської області; повідомляти заступника начальника слідчого відділу Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області про зміну свого місця проживання.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі захисник, посилається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, послався на ризики, які не є доведеними і достатніми для тримання його під вартою, а також не проаналізував застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вказує, що суд безпідставно зазначив про те, що ОСОБА_2 вживає наркотичні засоби, оскільки даний факт не підтверджується матеріалами провадження.

Зазначає, що суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 раніше був офіційно працевлаштований, на даний час знаходиться на обліку в районному центрі зайнятості, а також він раніше не судимий, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, одружений, у нього на утримані знаходяться четверо малолітніх дітей, він є єдиним годувальником в родині.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 грудня 2013 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_5, знаходячись в м. Баштанка Миколаївської області, збули ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 10,77 гр., за грошову винагороду в розмірі 600 грн.

05 лютого 2014 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_7, знаходячись на автовокзалі, розташованого по вул. 1 Травнева в смт. Березнегувате Миколаївської області, збули ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 36,85 гр., за грошову винагороду в розмірі 1200 грн.

Вказані обставини 18 листопада 2013 року були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12013160160000857 та 05 лютого 2014 року за №12014150160000048 та по ним розпочато досудове розслідування.

Постановою прокурора Березнегуватського району Миколаївської області від 05.02.2014 року зазначені матеріали досудових розслідувань були об'єднані під єдиним номером 12013160160000857.

05 лютого 2014 року ОСОБА_2 затриманий на підставі ст.208 КПК України.

06 лютого 2014 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Врахувавши особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а також те, що він не має постійного місця роботи, вживає наркотичні засоби, підтримує злочинні зв'язки з метою збуту наркотичних засобів, за місцем реєстрації не проживає, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та він може вчиняти інші злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, перешкоджати кримінальному провадженню, з метою недопущення встановлення походження вилучених наркотичних засобів, а тому є доцільним обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційної суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів слідства або суду чи перешкоджати кримінальному провадженні у інший спосіб.

Крім того, оскільки відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, він застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При розгляді вказаного клопотання дані вимоги закону слідчим суддею були дотримані.

Обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід, слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі.

Посилання захисника що суд при обранні запобіжного заходу фактично врахував тільки тяжкість вчиненого злочину є необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, характеризується за місцем проживання, як особа схильна до правопорушень. Також ОСОБА_2 не працює та не має офіційних джерел для існування, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, а тому апеляційний суд визнає, що є підстави вважати, що він знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язане з незаконним обігом наркотичних речовин та перешкоджати кримінальному провадженню, з метою недопущення встановлення походження вилучених наркотичних засобів.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 є єдиним годувальником в сім'ї є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів провадження діти проживають в родині, в тому числі з матерю, яка має право на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей.

З огляду на наведене, не зважаючи на дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, одружений та має 4-х малолітніх дітей, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання зазначених слідчим суддею ризиків та не може забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя правильно встановив, що надані суду докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення та про наявність, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Твердження апелянта про те, що суд необґрунтовано зазначив про вживання ОСОБА_2 наркотичних засобів, є безпідставними, оскільки згідно протоколу допиту в якості підозрюваного від 05.02.2014 року, ОСОБА_2 зазначив, що під час вчинення кримінального правопорушення вживав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

Разом з тим, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07 квітня 2014 року, слідчий суддя не врахував вимоги ч.1, 2 ст. 197 КПК України про те, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 05.02.2014 року, ОСОБА_2 було фактично затримано 05 лютого 2014 року о 13 годині 11 хвилин.

З постанови суду від 07.02.2014 року слідує, що у відношенні ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07 квітня 2014 року.

Однак, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не врахував зазначені вище вимоги закону та помилково вказав, що строк дії ухвали про тримання під вартою строком на 60 днів закінчується саме 07 квітня 2014 року, у зв'язку з чим не вірно визначив дату закінчення її дії.

З врахуванням наведеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали, якою слід обрати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою та встановити, що строк його тримання під вартою обчислюється з моменту затримання і визначити строк дії ухвали до 05.04.2014 року до 13 години 11 хвилин.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2014 року, якою відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід тримання під вартою - скасувати.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, тобто до 05 квітня 2014 року до 13 годин 11 хвилин.

Визначити розмір застави - 20 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 24360 грн.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 передбачені ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати до заступника начальника слідчого відділу Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області із встановленою періодичністю; не відлучатися із смт. Березнегувате Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти заступника начальника слідчого відділу Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області про зміну свого місця проживання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: