Постанова № 37269214, 31.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 січня 2014 року 11 год. 04 хв. № 826/19537/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Чупринко Н.І., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тек" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 31 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 09 грудня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тек" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06 червня 2013 року № 0001722260 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 11 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю, у тому числі з підстав, зазначених у письмових поясненнях по суті позову, які містяться у матеріалах справи.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 16 грудня 2013 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 22 по 23 травня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 24 травня 2013 року складено акт № 1689/22-621/36972537 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток за січень-лютий 2013 року по взаємовідносинах із закритим акціонерним товариством "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" (далі - ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання"; акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено ПДВ за січень-лютий 2013 року у загальному розмірі 359893,00 грн., у тому числі за: січень 2013 року - 181603,00 грн.; лютий 20113 року - 178290,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 06 червня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 359893,00 грн. за основним платежем та у розмірі 179947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що перевірку позивача проведено на підставі наказу від 22 травня 2013 року № 1075 та направлення від 22 травня 2013 року № 1127, копії яких вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку перевірки.

Суд не погоджується із зазначеними у позові твердженнями представника позивача про те, що в акті перевірки не міститься вказівок на підставу проведення перевірки, оскільки, як вбачається зі змісту такого акту, у ньому зазначено, що перевірку проведено на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Під час перевірки виявлено, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" щодо купівлі-продажу товарів та надання послуг у загальному розмірі 2159358,00 грн., у тому числі ПДВ - 359893,00 грн.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між позивачем та ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" укладено договори та на їх виконання оформлено відповідні документи, а саме:

1) договір від 07 квітня 2011 року № 07/04-11 поставки обладнання та кабельної продукції.

Згідно з п. 2.3 ст. 2 вказаного договору, товар постачається на умовах DDU, відповідно до правил "Інкотермс 2000".

Згідно з Інкотермс 2000 (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, введені в дію з 01 січня 2000 року), DDU - поставка без сплати мита. Термін "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Проте, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат і ризиків, пов'язаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту, але якщо поставка повинна мати місце на борту судна або на причалі (набережній) в порту призначення, слід застосовувати термін DES або DEQ.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю делівері-ордер та/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару відповідно до ст.ст. А.4/Б.4.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

Однак, будь-якого доказу на виконання такої умови представниками позивача суду не надано, а надано тільки копію видаткової накладної від 15 січня 2013 року № 15/01-01 на 408,00 грн.

2) договір від 12 квітня 2012 року № 12/04-2012, за умовами якого позивач доручив, а ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось провести роботи по допроектній експертизі об'єктів з метою обґрунтування необхідного переліку та кількості обладнання, яке буде поставлено на АЗС власника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії платіжних доручень та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). Однак, доказів, які б свідчили про проведення обумовленої умовами договору експертизи, не надано.

3) договір від 10 серпня 2012 року № 10/08-2012, за умовами якого позивач доручив, а ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось провести роботи по монтажу та налаштуванню обладнання, яке поставляється на АЗС замовника.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії платіжного доручення, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

4) договір від 08 жовтня 2012 року № СПА 08/01-10-2012 на виконання підготовчих та пусконалагоджувальних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії додаткових угод, рахунку-фактури, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

5) договір від 09 листопада 2012 року № 09/11-2012, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось виконати роботи зі створення комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі "Відділ кадрів" відповідно до вимог нормативних документів системи технічного захисту інформації замовника, вказаного позивачем.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15 лютого 2013 року № 15/02-1.

6) договір від 12 листопада 2012 року № 12/11-2012, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось виконати роботи, а позивач - прийняти та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії платіжних доручень.

7) договір від 27 листопада 2012 року № 27/11-2012, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось надати інформаційно-консультаційні послуги з питань розподіленого моніторингу та кореляції подій в телекомунікаційних системах другого класу на базі програмно-апаратних комплексів RSA en Vision, CS MARS, CS ACS, CS LMS.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії платіжних доручень.

8) договір від 03 грудня 2012 року № 03/12-2012, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось виконати роботи з аналізу технічної документації на вироби та розробки технічних пропозицій щодо порядку перевірки правильності реалізації криптографічних алгоритмів, розробки пропозицій до складу та функціональності тестового стенду, призначеного для перевірки правильності реалізації криптографічних алгоритмів та інше.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії ліцензій позивача на надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації, рахунків-фактур, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткової накладної.

9) договір від 12 грудня 2012 року № 12/12-2012, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось виконати роботу "Розробка експлуатаційної документації".

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії рахунку-фактури, платіжного доручення, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткової накладної.

10) договір від 03 січня 2013 року № 09/01-2013 на надання послуг у сфері інформатизації.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії рахунку-фактури, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткової накладної.

11) договір від 04 січня 2013 року № 04/01-2013, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось надати консультативні послуги з конфігурації комп'ютерних технічних засобів (у рамках створення позивачем комплексних систем захисту інформації автоматизованих систем).

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії платіжних доручень та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

12) договір від 06 лютого 2013 року № 06/02-2013, за умовами якого ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" зобов'язалось надати позивачу послуги у сфері інформатизації.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії рахунку-фактури, платіжного доручення, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних.

Представниками позивача надано суду копії податкових накладних, з яких такі накладні від 25 січня 2013 року № 5 та від 28 січня 2013 року № 6 не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (відсутня позначка про включення до зазначеного реєстру), що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Суду також надано копії документів, які, згідно із твердженнями представників позивача, підтверджують факт використання позивачем послуг, отриманих від ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання", у власній господарській діяльності.

При цьому, слід зазначити, що представниками позивача не надано суду доказів, зокрема, результатів виконання ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання" умов вище перелічених договорів, які б свідчили про реальність господарських операцій між позивачем та вказаним товариством.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, з викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що за відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Таким чином, системно проаналізувавши викладені положення та обставини, враховуючи факт ненадання представниками позивача суду доказів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання", хоча про необхідність їх надання наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тек" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тек".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі буде складена 05 лютого 2014 року