Вирок № 37265119, 21.02.2014, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 164/172/14-к

Провадження по справі: 1-кп/164/15/2014

Категорія: 19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: прокурора Літовця А.С.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013020160000496 від 25 вересня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, кв. НОМЕР_3 Волинської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

10 липня 2008 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289, ст. ст. 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на один рік, судимість не погашена;

26 січня 2010 року Камінь - Каширським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2011 року звільнений від відбування покарання умовно - достроково на строк 2 роки 8 місяців 10 днів, покарання не відбув;

18 жовтня 2013 року Маневицьким районним судом Волинської області за ст. ст. 395, 71, 72 КК України на 2 роки 9 місяців позбавлення волі, покарання не відбув;

17 лютого 2014 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі, вирок в законну силу не вступив,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 28 серпня та 4 жовтня 2013 року за адресою: АДРЕСА_2, повторно, з проникненням в житло вчинив крадіжку чужого майна із квартир, належних потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Злочини вчинено при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_3 28 серпня 2013 року, в період з 20 по 22 год., за адресою: АДРЕСА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи про відсутність вдома потерпілої ОСОБА_1 та членів її сім'ї, які проживають у квартирі НОМЕР_1, проникнув в середину даного житла. Проникнення в квартиру вчинив через вікно на другому поверсі, на якому зірвав протимоскитну сітку, до якого добрався за допомогою дерева, яке росло поруч. З даної квартири він повторно таємно викрав 1 400 доларів США, що в національній валюті відповідно до офіційного курсу встановленого Національним Банком України становить 11 190 грн. 20 коп., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у нетверезому стані, 4 - 5 жовтня 2013 року, в період з 22 по 02 год., за адресою: АДРЕСА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи про відсутність вдома потерпілого ОСОБА_2 та членів його сім'ї, шляхом злому врізного замка вхідних дверей проникнув у квартиру НОМЕР_2, звідки повторно таємно викрав 1 100 доларів США, що в національній валюті відповідно до офіційного курсу встановленого Національним Банком України становить 8 792 грн. 30 коп. та 6 500 грн. грошових коштів, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 15 292 грн. 30 коп.

Всього обвинувачений ОСОБА_3 викрав чужого майна громадян на загальну суму 26 482 грн. 50 коп.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях протягом всього судового слідства визнавав повністю, показав, що він не заперечує вчинення ним крадіжок грошових коштів у гривнях та доларів США в смт. Маневичі Волинської області із квартир потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають відповідно в квартирах № НОМЕР_1, НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, в якому проживає і він. Про обставини вчинених злочинів показати нічого не може, оскільки через сильне алкогольне сп'яніння нічого не пам'ятає. Про вчинені крадіжки знає лише тому, що в нього появилися значні кошти як в національній валюті так і в доларах США, які він через інших осіб обмінював на гривні, які витрачав на придбання спиртного та різні розваги для себе та своїх друзів. Не заперечує, що ОСОБА_4 він розповідав про обставини вчинених крадіжок, а тому з його показами в судовому засіданні погоджується. Після проголошення 17 лютого 2014 року вироку, яким ОСОБА_3 засуджений до позбавлення волі на тривалий строк, він став заперечувати свою винуватість і причетність до даних крадіжок. Пояснює це тим, щоб не брати на свою совість дій щодо його знайомих сусідів, у яких було вчинено крадіжки, яких він не вчиняв.

Не звертаючи уваги на не зовсім конкретизоване визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, винуватість ОСОБА_3 у їх вчиненні підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка підтвердила, що 20 серпня 2013 року її чоловік ОСОБА_5 приїхав із заробіток Російської Федерації і привіз 1 400 доларів США, які вона заховала під одягом у шафі. 28 серпня 2013 року вони з чоловіком та дітьми поїхали в гості до родичів в інший район, де перебували до 31 серпня 2013 року. Коли цього дня приїхали додому, то вона виявила відсутність всієї суми доларів, про що написала заяву в райвідділ міліції. Пізніше встановили, що крадіжку було вчинено через вікно, біля якого зовні росло дерево, на підвіконніку була зірвана протимоскитна сітка і виявлено сліди чоловічих кросівок. Вони зразу ж здогадалися що крадіжку міг вчинити поряд з іншими мешканцями будинку, які раніше були судимі, і ОСОБА_3 Останній часто бував у них вдома, знав всю обстановку, а також знав що чоловік приїхав із заробіток. Крім того, 29 серпня 2013 року у вечірній час обвинувачений часто телефонував до її чоловіка, припускає з метою розпитати коли вони приїдуть додому.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав, що після його одруження в них залишилися грошові кошти в сумі 7 000 гривень та 1 350 доларів США, які він зберігав у піджаку, який знаходився у шафі. Ввечері 4 жовтня 2013 року він поїздом поїхав до своєї дружини в с. Майдан Маневицького району, де вже вона перебувала, і з цих грошей взяв з собою 500 гривень. Ранком 5 жовтня 2013 року до нього по мобільному телефону зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що вхідні двері в його квартиру пошкоджені та відчинені. По приїзді він виявив відсутність 6 500 гривень та 1 100 доларів США, які знаходилися в кишені піджака. Доповнив, що 3 жовтня 2013 року до нього в квартиру заходив ОСОБА_3 і допомагав йому перебирати гриби. Допускає, що під час розмови міг йому сказати що їде до батьків своєї дружини, а також що він міг вчинити крадіжку, оскільки раніше був судимий.

Свідок ОСОБА_4 показав, що він за збігом часу не зовсім чітко пам'ятає події, які були 5 жовтня 2013 року, але стверджує, що слідчому давав правдиві покази і їх підтримує. Зокрема, показав, що 5 жовтня 2013 року до нього в с. Лишнівка приїхав на таксі ОСОБА_3 разом з мало йому знайомим ОСОБА_11 і запропонував йому поїхати в сауну, повідомив що в нього є гроші, які показав йому, серед яких були різні купюри в тому числі і номіналом по 500 грн. По дорозі вони робили покупки спиртного та інших продуктів в с. Карасин та магазині ,,Колібріс'' в смт. Малевичі, де вони з ініціативи ОСОБА_3 залишили ОСОБА_11. Потім на таксі вони поїхали в м. Ковель, де на привокзальному ринку в чоловіка, на якого вказав таксист, ОСОБА_3 обміняв 1 100 доларів, отримавши за них біля 8 000 чи 9 000 гривень. Він в цей час стояв у стороні і все бачив та чув. Коли став виясняти у ОСОБА_3 звідки в нього гроші, той відповів що його все рівно закриють і сказав що, зламавши вхідні двері, викрав їх у сусіда, які знаходилися в кишені весільного костюма. Не заперечував про вчинення ним крадіжки із квартири на другому поверсі, куди проникнув через вікно за допомогою дерева, яке росло поруч нього. Під час цього вихвалявся що його дій не розкриють, оскільки він працював у рукавичках, кросівки в яких був, він спалив і що працівники міліції ледве встановили як за допомогою дерева він через вікно заліз у квартиру. Також розповів що він знав де знаходяться гроші у квартирі на другому поверсі, так як неодноразово там був. Пізніше на ринку ОСОБА_3 купив для себе і нього кросівки, шапку, шарф, за що заплатив біля 600 гривень. Він також десь на 300 гривень набрав продуктів харчування для засуджених, які відбувають покарання в установі м. Ковель. На другому таксі із Ковеля вони приїхали в сауну в м. Луцьк, а з Луцька обвинувачений найняв інше таксі, яким приїхали в с. Цміни Маневицького району. На наступний день знову викликали таксі і на ньому їздили в села Рафалівка та Рокині Рівненської області, де ходили в бари і розпивали спиртні напої. За всі ці услуги і покупки розрахунки проводив ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що вони разом з ОСОБА_3 28 серпня 2013 року автомобілем ОСОБА_8, яким він і керував і якого найняв обвинувачений, їздили на похорон в с. Кукли Маневицького району. Викликали ОСОБА_8 в Кукли і на наступний день щоб поїхати в Маневичі і купити вінки. За таксі з ОСОБА_8, а також за вінки, придбання спиртних напоїв та продуктів харчування як 28 так і 29 та 30 серпня 2013 року розраховувався ОСОБА_3 Крім того, він 28 серпня 2013 року поміняв на гривні у ОСОБА_9 500 доларів США, а 30 серпня 2013 року у кафе ,,Фортуна'' ще 200 доларів. ОСОБА_7 доповнив, що обвинувачений дав йому 200 чи 300 гривень і таку ж суму своїй тітці, на вінки він витратив біля 500 гривень. Стверджує, що коли вони разом з ОСОБА_3 працювали в лісі, то за місяць отримували біля 3 000 гривень, валютою з ними ніхто не розраховувався. На його запитання звідки у обвинуваченого такі гроші, останній відповів що є трохи криміналу.

Всі свідки ствердили, що показання вони давали добровільно без будь якого примусу, вони відповідають дійсності, з обвинуваченим ОСОБА_3 знаходяться в дружніх стосунках протягом тривалого часу.

Про те, що на свідків не було вчинено будь - яких примусових заходів для дачі показань або залякувань підтвердив в судовому засіданні в якості свідка оперативний працівник карного розшуку ОСОБА_10, який був викликаний в суд як свідок з ініціативи обвинуваченого ОСОБА_3

Протоколами огляду місця події від 31 серпня та 5 жовтня 2013 року, фототаблицями до них, які досліджено судом, підтверджено, що місцем вчинення злочину є квартири № НОМЕР_1, 7 за адресою: АДРЕСА_2, що співпадає з місцем вчинення злочину, на яке вказали потерпілі, свідки. В них дано детальний опис та фотографії кімнат цих квартир, опис яким шляхом було проникнення в середину цих приміщень, пошкодження вхідних дверей у квартиру НОМЕР_2 та наявність дерева під вікном квартири НОМЕР_1 на другому поверсі, що співпадає в цій частині з даними добутими під час допиту обвинуваченого, потерпілих, свідків на досудовому слідстві і в судовому засіданні.

Виходячи із наведеного, суд вважає що перші показання обвинуваченого ОСОБА_3 протягом всього судового слідства, в яких він визнавав свою винуватість у вчинених крадіжках, є правдивими, оскільки вони знаходяться в тісному логічному зв'язку з показання потерпілих, свідків, з якими він перебуває у дружніх стосунках і підстав його оговорити вони не мають, є послідовними і в хронологічному порядку та в тісному зв'язку з фактичними обставинами, які доказуванню не підлягають, а тому суд приходить до висновку про вчинення саме обвинуваченим ОСОБА_3 грошових коштів потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зміну обвинуваченим своїх показань в останньому судовому засіданні суд оцінює як таку, що вони дані з метою уникнути більш суворої відповідальності і під впливом попереднього вироку, яким ОСОБА_3 засуджений за аналогічне кримінальне правопорушення до тривалого строку позбавлення волі. Тому ці покази суд оцінює як надумані і не правдиві.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки повторно, з проникненням в житло вчинив таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, а саме: його негативну характеристику за місцем проживання, що він, будучи працездатним, не займається суспільно - корисною працею, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

При відсутності обставин справи, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, до обставин справи, що його обтяжують, суд відносить вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Виходячи із наведеного, суд вважає за доцільне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності

Призначення такого покарання обвинуваченому відповідно ч. 2 ст. 65 КК України буде необхідним й достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим так і іншими особами.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, то міру запобіжного заходу йому до вступу вироку в законну силу належить обрати тримання під вартою, взявши під варту із залу суду.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 913 від 24 вересня 2013 року в сумі 391 грн. 20 коп. підлягають стягненню в дохід держави із обвинуваченого ОСОБА_3

Речові докази: кросівки та спортивну шапочку, які належать свідку ОСОБА_4 належить повернути йому як власнику.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання - 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання призначеного за даним вироком частково - 1 (рік) приєднати невідбуте покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 лютого 2014 року і остаточним призначити покарання - 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 обрати тримання під вартою, взявши під варту із залу суду негайно.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - 18 лютого 2014 року, зарахувавши в строк відбування покарання час затримання з 17 по 18 лютого 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави: Маневицький РВ, Код класифікації доходів: 24060300 ,,Інші надходження'', Отримувач коштів: УК у Маневицькому р - ні 24060300, Номер рахунку отримувача: 31119115700287, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача: 37950857, Банк отримувача: ГУДКУ у Волинській області, Код банку отримувача: 803014 391 (триста дев'яносто одну) гривню 20 коп. судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 913 від 24 вересня 2013 року.

Речові докази: кросівки та спортивну шапочку повернути власнику ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: