Рішення № 37261817, 14.02.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Номер провадження 2/742/166/14

Єдиний унікальний № 742/238/14

РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Циганко М.О.,

при секретарі Чміль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20 січня 2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних на загальну суму 16782,08 грн. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12 лютого 2008 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ПР 907, відповідно до якого відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 5500,00 грн. строком на 12 місяців з 12 лютого 2008 року по 12 лютого 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,148 % за кожен день користування кредитом з наступного дня після надання кредиту. Відповідно до умов договору, боржник зобов'язувався погашати кредит та сплачувати проценти у порядку, визначеному розділом 4 Договору. Оскільки зобов'язання за даним договором боржник належним чином не виконав, то станом на 15 серпня 2013 року утворилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних на загальну суму 16782,08 грн., яку позивач і просить стягнути із відповідача, а також судові витрати по справі у сумі 243,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення тіла кредиту, процентів не заперечував, в частині стягнення пені просив таку зменшити, в іншій частині позову просив відмовити, крім того подав письмове заперечення проти позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився з невідомих для суду причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 12 лютого 2008 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ПР 907, відповідно до якого відповідачу було надано у кредит грошові кошти у сумі 5500,00 грн. строком на 12 місяців з 12 лютого 2008 року по 12 лютого 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,148 % за кожен день користування кредитом з наступного дня після надання кредиту (а.с.9).

Кредитний договір викладено в письмовій формі, умови договору погоджені та підписані сторонами.

Відповідно до розділів 4 та 5 Договору визначено порядок розрахунків та відповідальність сторін.

Згідно п. 9.1. розділу 9 Договору визначено, що сторони погоджують строк позовної давності за спорами, які виникають із цього договору, протягом п'яти років (а.с.10).

У п.5.1. розділу 5 Договору вбачається, що при порушенні строків сплати кредиту нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (а.с.10).

Внаслідок невиконання умов договору ОСОБА_1, утворилась заборгованість в сумі 16782,08 грн., яка складається з: 5500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 878,80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5500,00 грн. штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором, а також інфляційні втрати та 3 % річних в розмірі 4903,28 грн. Відповідні розрахунки проведені Кредитною спілкою та містяться в матеріалах справи (а.с.4-6).

При розгляді даної справи було достовірно встановлено, що при укладенні договору про надання кредиту сторонами було збільшено строк позовної давності, що знайшло своє закріплення в п. 9.1. Договору (а.с.10).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З пунктом 9.1. та іншими умовами Договору боржник погодився, про що свідчить його особистий підпис на договорі.

Таким чином, позовні вимоги пред'явлені в межах строку позовної давності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір пені сторонами погоджено та закріплено в пункті 5.1. Договору.

Рішенням кредитного комітету від 01 серпня 2013 року сума нарахованої пені за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, що становить 58413 грн. 30 коп. зменшена до 5500 грн. 00 коп., припинено її нарахування, а залишок пені списано (а. с. 7).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) в сумі 5500,00 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому при її зменшенні суд враховує: по-перше, що розмір неустойки - пені нарахованої позивачем, становить 5500,00 грн., а розмір заборгованості за кредитом та відсотками становить 6378,80 грн.; по-друге, у судовому засіданні представник відповідача вказав, що відповідач ОСОБА_1 хоч і працює, але має досить невелику зарплатню (про що подав відповідну довідку), при чому її частина іде на утримання його непрацездатних батьків - пенсіонерів, крім того батько відповідача хворіє на ряд хронічних захворювань, просив суд зменшити розмір пені; по-третє, суд враховує і норми ст.3 ЦК України, щодо справедливості, та розумності які є загальними засадами цивільного законодавства, а тому суд приходить до висновку про зменшення нарахованої позивачем суми неустойки - пені, за несвоєчасність виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором з 5500,00 грн. до 2000,00 грн .

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Крім того, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача інфляції та 3 процентів річних у сумі 4903,08 грн. з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Норми ст.625 ЦК України є загальними та застосовуються до правовідносин, що виникають з грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами чи договором.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.1 розділу 4 Договору № ПР 907 від 12 лютого 2008 року, укладеного між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються Спілкою на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,148 % за кожний день користування кредитом. Пунктом 5.1 розділу 5 вказаного Договору при порушенні строків сплати кредиту Спілка має право нарахувати пеню, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

Отже, укладеним договором передбачені способи захисту майнового права та інтересу кредитора від знецінення грошових коштів за час користування ними боржником, у тому числі і за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.

Будь-яких доказів на підтвердження стягнення заборгованості за кредитним договором іншими судовими рішеннями, які набрали законної сили, матеріали справи не містять та сторони не посилаються на наявність таких обставин.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору не виконував, а тому заборгованість станом на 15.08.2013 року яка включає в себе: 5500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 878,80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 2000,00 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь КС "Аккорд" документально підтверджені судові витрати у сумі 243,60 грн..

На підставі ст.,ст. 526, 527, 530, 536, 546, 551, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» суму заборгованості за кредитним договором № ПР 907 від 12 лютого 2008 року у розмірі 8378 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» 243 грн. 60 коп. судового збору .

В іншій частині позовних вимог - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. Циганко