Ухвала суду № 37261315, 18.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 124/9856/13-а

18.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Воробйової С.О. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 124/9856/13-а за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Малухін В.В. ) від 20.12.2013 за заявою Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Бутко О.В. про заміну порядку та способу виконання судового рішення у справі № 124/9856/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

за заявою: Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим (вул. Київська, 81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Бутко О.В. звернувся до суду із заявою про заміну порядку та способу виконання судового рішення.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.12.2013 заяву Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Бутко О.В. про заміну порядку та способу виконання судового рішення - задоволено.

Змінено порядок та спосіб виконання судового рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 30 вересня 2011 р. про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_3 недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з березня 2011 р. по 23.07.2011 р. з урахуванням вже виплачених за цей період сум.

Викладено Резолютивну частину судового рішення наступним чином: Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, ЄДРПОУ22300458) на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму недоотриманої щомісячної державної соціальної грошової допомоги як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з березня 2011 р. по 23.07.2011 р., в розмірі 830,79 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.12.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 30.09.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2012, зобов'язано УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 недоотриману місячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з березня 2011 року по 07.2011 , з урахуванням виплачених за цей період сум.

22.07.2013 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику в добровільному порядку виконати судове рішення.

Листом від 07.08.2013 УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя повідомило державну виконавчу службу про здійснення перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_3 відповідно до судового рішення та нарахування надбавки в сумі 830,79 грн. Також зазначено про неможливість здійснення виплати донарахованої суми внаслідок відсутності бюджетних асигнувань для цього, та що виплата недоотриманої допомоги буде здійснена боржником через невизначений час, відповідно до виділених з Державного бюджету України коштів.

Заява Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим про заміну порядку та способу виконання судового рішення обґрунтована тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК знаходиться виконавчий лист № 2-а-7713/11, виданий Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим про зобов'язання УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК перерахувати та виплатити ОСОБА_3 недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з березня 2011 року по 23.07.2011, з урахуванням виплачених за цей період сум.

Оскільки боржник не відмовляється в добровільному порядку виконати рішення суду, однак по незалежним від нього причинам не може цього зробити (відсутність бюджетних коштів), фактично нарахував визначену соціальну виплату, державний виконавець вважає за необхідне змінити порядок та спосіб подальшого виконання рішення суду, шляхом стягнення з УПФУ в Центральному районі м. Сіферополя на користь ОСОБА_3 суми недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з березня 2011 року по 23.07.2011 в сумі 830,79 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про відстрочку та розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну порядку і способу виконання.

Частина 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд повинен враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

При цьому судова колегія керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Боржником, який є державним органом, виконана зобов'язальна частина постанови суду про нарахування соціальних виплат, також судом встановлено існування обставин, що роблять неможливим виконання боржником в повному обсязі постанови Центрального районного суду м. Сімферополя від 30.09.2011.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим про заміну порядку та способу виконання судового рішення є обґрунтованою, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.12.2013 у справі № 124/9856/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко