Ухвала суду № 37260238, 17.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 139/1324/13-ц Провадження № 22-ц/772/725/2014Головуючий в суді першої інстанції:Коломійцева В. І.Категорія: 79Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 17 лютого 2014 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

суддів: Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі: Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області матеріали заяви ОСОБА_2, за участю зацікавленої особи відділу державної виконавчої служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції про зняття обмежень у виїзді особи за межі України,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про зняття обмежень у виїзді особи за межі України, зазначивши зацікавленою особою відділ державної виконавчої служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції. Посилається на те, що на підставі подання державного виконавця ВДВС Мурованокуриловецького РУЮ, ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30.03.2011 року йому, як керівнику ТОВ «Форум» було тимчасово обмежено право виїзду за межі України до повного виконання судового рішення - наказів Господарського суду Вінницької області про стягнення з ТОВ «Форум» боргу на користь ТОВ «Комплекс Агромарс».

Однак, з 04 жовтня 2013 року він уже не являється керівником підприємства-боржника ТОВ «Форум», тому вважає, що на сьогоднішній день відпали підстави щодо обмеження його прав на вільне залишення території України.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у відкриті провадження у справі за його заявою в порядку окремого провадження про зняття обмежень у виїзді особи за межі України. Повернуто ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 114, 71 грн. згідно квитанції №102374.645.1 від 19.12.2013 року (а.с.7).

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції від 27 грудня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права (а.с.11).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив суд її задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вимога заявника про зняття обмежень у виїзді особи за межі України не передбачена розділом ІV Окреме провадження.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження, місцевий суд, враховуючи положення п.11.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, роз'яснення Міністерства юстиції України «Про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України», які передбачають порядок зняття особи (боржника) з контролю, ч.1 п.8. ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», прийшов до висновку, що припинення обмеження виїзду у зв`язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебуває на виконанні покладено на державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст.256 ЦПК і не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до правил статті 377-1 Цивільно-процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Крім того, п.8. ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Пунктом 11.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, яка діє з 17 квітня 2012 року, передбачено, що державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації ДПС.

У разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Тому в даному випадку слід враховувати, що така вимога, як зняття обмежень у виїзді особи за межі України не передбачена розділом IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також слід розрізняти, що таке тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України та зняття особи (боржника) з контролю.

Як вбачається, у цивільному процесі відсутні норми, які б регламентували зняття судом обмежень у виїзді особи за межі України, оскільки, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи те, що вирішення питання про зняття обмеження у виїзді за межі України судом не передбачено та виходить за межі компетенції суду, вважає, що висновок суду першої інстанції про звернення заявника до суду у непередбачений законом спосіб, повністю відповідає чинному законодавству.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис. В.М.Медяний

Судді: підписи. Л.В.Пащенко

В.В. Жданкін

З оригіналом вірно.

Суддя: