Постанова № 37259906, 19.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

19 лютого 2014 р. справа № 820/10231/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Решетька І.О.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП ТРІАДА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВП ТРІАДА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 832212 від 09.09.2013 р., прийняте Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 842212 від 09.09.2013 р., прийняте Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 10.07.2013 р. № 2411/22.1-07/33203410 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "ІВП ТРІАДА" (код ЄДРПОУ 33203410) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.", відповідачем 09.09.2013 р. винесені податкові повідомлення - рішення № 832212 та № 842212. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення № 832212 та № 842212 від 09.09.2013 р. такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ІВП ТРІАДА" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.09.2004 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 15.10.2004 р. за № 5693, зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.06.2010 р. № 100288517, індивідуальний податковий номер 332034120351 (т. 1 а.с. 32, 34, 35).

Згідно довідки серії АА № 674859, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, ТОВ "ІВП ТРІАДА" має наступні види діяльності за КВЕД-2010: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; установлення та монтаж машин і устаткування (т. 1 а.с. 33).

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ІВП ТРІАДА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт № 2411/22.1-07/33203410 від 10.07.2013 р. (т. 1 а.с. 11-29).

В акті перевірки встановлені порушення, зокрема:

По податку на прибуток:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР; п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, ТОВ «ІВП «ТРІАДА» у складі декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року задекларувало витрати, що були понесені по господарським операціям з використанням суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат, з використанням: контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 352454,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 114333,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 238121,00 грн.

Вищевказані порушення вимог податкового законодавства призвели до заниження податку на прибуток всього у сумі 140003,00 грн., у тому числі: за другий квартал 2011 року у сумі 54768,00 грн., за третій квартал 2011 року у сумі 1690,00 грн., за четвертий квартал 2011 року у сумі 83545,00 грн.;

- порушення порядку заповнення декларації з податку на прибуток, що затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. за № 114, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 83545,00 грн., за рахунок арифметичної помилки при заповненні декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, а саме у р. 15 декларації (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період), помилково, замість прочерку, ТОВ «ІВП ТРІАДА» задекларувало суму, що зменшує податкове зобов'язання звітного періоду в розмірі 83545,00 грн.;

По податку на додану вартість:

- порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України, підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, що були понесені по господарським операціям з використанням суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 86387,00 грн., в т.ч. за березень 2011 року в сумі 22867,00 грн., за травень 2011 року в сумі 63520,00 грн.;

- в порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 12, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України 21.12.2010 р. за № 969 (зареєстровано в Мінюсті України 29.12.2010 р. за №1401/18696), ТОВ «ІВП ТРІАДА» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту в рядок 10.1 декларації по ПДВ суму ПДВ в розмірі 36171,00 грн., в т.ч.: за листопад 2012 року в сумі 36171,00 грн. по податковим накладним, оформленим з порушенням діючого законодавства, а саме: прізвище та ініціали уповноваженої платником податку особи здійснювати поставку товарів відсутнє та накладна не скріплена печаткою такого платника податку.

Вищевказані порушення вимог податкового законодавства призвели до заниження податку на додану вартість всього у сумі 122558 грн. в т.ч. за березень 2011 року в сумі 22867,00 грн., за травень 2011 року в сумі 63520,00 грн., за листопад 2012 року в сумі 36171,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки 09.09.2013 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 832212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 140003,00 грн. за основним платежем, та податкове повідомлення-рішення № 842212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 131602,75 грн., з яких 122558,00 грн. - за основним платежем, 9044,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 11, 12).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував, зокрема, висновок податкового органу про порушення контрагентом позивача ТОВ «Технопром.Буд» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку Західної ОДПІ м. Харкова було покладено відомості акту від 05.07.2011 р. № 1428/180/36555074 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд» (код ЄДРПОУ 36555074) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 30.07.2009 р. по 31.05.2011 р., яким було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Технопром.Буд» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ "ІВП ТРІАДА" з ТОВ «Технопром.Буд», які виконувались у березні, травні 2011 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (березень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Технопром.Буд». Між ТОВ "ІВП ТРІАДА" (Замовник) та ТОВ «Технопром.Буд» (Підрядник) 28.02.2011 р. був укладений договір підряду № 1102-69, згідно якого Підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням замовника виконати розробку конструкторської документації, монтажні роботи (роботи зі збірки шаф), пусконалагоджувальні роботи шаф згідно специфікації: шафа проміжних реле засувок, монтажна панель до шафи вхідних реле КВП/ЕО у зборі, монтажна панель до шафи вихідних реле КВП/ЕО у зборі, шафа промклемника КВП/ЕО; Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів і вартості робіт, що виконуються, проектам, кошторисам і будівельним нормам та правилам, а матеріалів, устаткування і обладнання - державним стандартам і технічним вимогам, не втручатись при цьому в оперативно-господарську діяльність Підрядника; Підрядник зобов'язаний суворо виконувати всі вказівки Замовника з приводу виконання робіт, які отримуються Підрядником шляхом письмових повідомлень; Підрядник бере на себе зобов'язання щодо перевезень комплектуючих та матеріалів, готових виробів (т. 1 а.с. 154-155).

Матеріали справи містять: кошторис на виконання робіт, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів (т. 1 а.с. 156-167), податкову накладну № 1707 від 17.03.2011 р. (сума ПДВ - 22866,50 грн.) (т. 1 а.с. 168), акт здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 17.03.2011 р. (т. 1 а.с. 169), конструкторську документацію (т. 1 а.с. 170-250, т. 2 а.с. 1-12), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року (т. 2 а.с. 13-15), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 2 а.с. 16-18), акт приймання-передачі комплектуючих від 22.02.2011 р. (т. 2 а.с. 19), акт приймання-передачі шаф від 11.03.2011 р. (т. 2 а.с. 21), акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року (т. 2 а.с. 22-23), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 2 а.с. 24-25), товарно-транспортні накладні № Р-43 від 22.02.2011 р. та № Р-54 від 11.03.2011 р. (т. 2 а.с. 26, 27), фотозвіт обладнання (т. 2 а.с. 28-35).

Між ТОВ "ІВП ТРІАДА" (Підрядник) та ТОВ «Технопром.Буд» (Субпідрядник) 25.03.2011 р. був укладений договір субпідряду № 261 СП, згідно якого Субпідрядник зобов'язується за завданням Підрядника виконати, а Підрядник прийняти та оплатити роботи по впровадженню розподіленої системи управління агрегату СА № 3, загально цехових параметрів цеху А-2 ВАТ «Рівнеазот» (т. 2 а.с. 51-52).

Матеріали справи містять: договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис (т. 2 а.с. 53-66), податкову накладну № 3007 від 30.05.2011 р. (сума ПДВ - 35850,00 грн.) (т. 2 а.с. 67), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (т. 2 а.с. 68-73), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 2 а.с. 74-79).

Між ТОВ "ІВП ТРІАДА" (Підрядник) та ТОВ «Технопром.Буд» (Субпідрядник) 29.03.2011 р. був укладений договір субпідряду № 269 СП, згідно якого Субпідрядник зобов'язується за завданням Підрядника виконати, а Підрядник прийняти та оплатити пусконалагоджувальні роботи, а саме автономне та комплексне налагодження з проекту «САУ ГРС ВАТ «Рівнеазот» (т. 2 а.с. 167-168).

Матеріали справи містять: договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис (т. 2 а.с. 169-173), податкову накладну № 3005 від 30.05.2011 р. (сума ПДВ - 11770,00 грн.) (т. 2 а.с. 174), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (т. 2 а.с. 175-178), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 2 а.с. 179-180).

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року за договорами № 261 СП та № 269 СП, до складу валових витрат ТОВ "ІВП ТРІАДА" було віднесено витрати, понесені у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ «Технопром.Буд» на загальну суму 238121,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 238121,00 грн.

В перевіряємому періоді (травень 2011 року) між ТОВ "ІВП ТРІАДА" (Замовник) та ТОВ «Технопром.Буд» (Підрядник) 25.05.2011 р. був укладений договір підряду № 363, згідно якого Підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати розробку конструкторської документації, монтажні роботи (роботи зі збірки шаф), пусконалагоджувальні роботи шаф згідно специфікації: щит силовий ЩС-1 в зборі, щит силовий ЩС-2 в зборі, щиток робочого освітлення ЩО-1 в зборі, щиток робочого освітлення ЩАО-1 в зборі; Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів і вартості робіт, що виконуються, проектам, кошторисам і будівельним нормам та правилам, а матеріалів, устаткування і обладнання - державним стандартам і технічним вимогам, не втручатись при цьому в оперативно-господарську діяльність Підрядника; Підрядник зобов'язаний суворо виконувати всі вказівки Замовника з приводу виконання робіт, які отримуються Підрядником шляхом письмових повідомлень; Підрядник бере на себе зобов'язання щодо перевезень комплектуючих та матеріалів, готових виробів (т. 1 а.с. 40-41).

Матеріали справи містять: кошторис на виконання робіт, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів (т. 1 а.с. 42-65), податкову накладну № 3006 від 30.05.2011 р. (сума ПДВ - 15900,00 грн.) (т. 1 а.с. 67), акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 29.07.2011 р. (т. 1 а.с. 68), конструкторську документацію (т. 1 а.с. 69-91), акт приймання-передачі комплектуючих від 08.07.2011 р. (т. 1 а.с. 92), акт приймання-передачі шаф від 29.07.2011 р. (т. 1 а.с. 93), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (т. 1 а.с. 94-96), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 1 а.с. 97-99), акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (т.1 а.с. 100-101), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (т. 1 а.с. 102-103), товарно-транспортну накладну № Р-82 від 08.07.2011 р. (т. 1 а.с. 104), фотозвіт обладнання (т. 1 а.с. 105-111).

Суд зазначає, що згідно наданої на запит суду податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Технопром.Буд», у березні 2011 року у штаті вказаного підприємства працювало 3 особи, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб (т. 3 а.с. 8). Згідно наданих суду податкових декларацій з ПДВ по ТОВ «Технопром.Буд», операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ) у березні 2011 року складають 15292422,00 грн., у травні 2011 року - 23201369,00 грн. (т. 3 а.с. 2, 5).

Отже, суд приходить до висновку, що незначна кількість працівників вказаного підприємства не мала фізичної можливості здійснювати господарську діяльність підприємства з багатомільйонним оборотом.

Суду не доведений факт здійснення ТОВ «Технопром.Буд» господарської діяльності в перевіряємому періоді, наявність у підприємства трудових ресурсів, власних або орендованих основних фондів, необхідних для здійснення значного обсягу робіт, передбачених вищевказаними договорами.

На підставі викладеного, суд вважає неможливим здійснення даних господарських операцій з ТОВ «Технопром.Буд», та вважає їх здійснення позивачем з метою штучного формування валових витрат та штучного формування податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок формування валових витрат, обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, за відсутності належних первинних документів, позивачем не підтверджено правомірність формування валових витрат.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Таким чином, враховуючи ознаки нереальності здійснення ТОВ «Технопром.Буд» господарської діяльності, ТОВ «ІВП ТРІАДА» під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Технопром.Буд», не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат та в складі податкового кредиту при обчисленні ПДВ витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичного вчинення правочинів, виконання їх умов в межах господарської діяльності. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 832212 та № 842212 від 09.09.2013 р. в частині нарахування відповідачем грошового зобов'язання по ПДВ та по податку на прибуток, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України на загальну суму 56458,00 грн., та за порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України на загальну суму 86389,00 грн., прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем порядку заповнення декларації з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 83545,00 грн., за рахунок арифметичної помилки при заповненні декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, суд зазначає наступне.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем при заповненні декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року було допущено арифметичну помилку, а саме у рядку 15 декларації помилково, замість прочерку, позивач задекларував суму, що зменшує податкове зобов'язання звітного періоду на суму 83545,00 грн., чим порушив порядок заповнення декларації з податку на прибуток (т. 1 а.с. 17).

Дослідивши наявні в матеріалах справи декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року (т. 2 а.с. 229-231) та декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року (т. 3 а.с. 21-22), суд дійшов висновку, що позивачем в рядку 15 декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період)) замість прочерку зазначено суму 83545,00 грн.

Таким чином, позивачем порушено Наказ Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства".

Крім того, уточнююча декларація за 2-4 квартал 2011 року позивачем до ДПІ не подавалась. Згідно наданої декларації за 2-4 квартал 2011 року, у рядку 14 (податок на прибуток за звітний період) зазначено суму 108251,00 грн., у рядку 15 (податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду поточного року) зазначено замість прочерку суму 83545,00 грн., а в рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу податкового періоду (рядок 14 - рядок 15)) зазначено суму 24706,00 грн., замість суми 108251,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 832212 від 09.09.2013 р. в частині нарахування відповідачем грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 83545,00 грн. прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 12, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту в рядок 10.1 декларації по ПДВ суми ПДВ в розмірі 36171,00 грн., в т.ч.: за листопад 2012 року в сумі 36171,00 грн. по податковим накладним, оформленим з порушенням діючого законодавства, а саме: прізвище та ініціали уповноваженої платником податку особи здійснювати поставку товарів відсутнє та накладна не скріплена печаткою такого платника податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 16 Наказу Мінфін України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію податкової накладної № 3 від 29.11.2012 р., виписану на адресу позивача постачальником ТОВ «ГСА-Україна», суд дійшов висновку, що вона містить всі обов'язкові реквізити, передбачені положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України, в тому числі підписана уповноваженою особою постачальника та скріплена його печаткою.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 842212 від 09.09.2013 р. підлягає скасуванню в частині нарахування відповідачем грошового зобов'язання по ПДВ, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України в загальній сумі 45213,75 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 832212 від 09.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 140003,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 842212 від 09.09.2013 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 86389,00 грн., прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); а податкове повідомлення-рішення № 842212 від 09.09.2013 р. в частині нарахування відповідачем грошового зобов'язання по ПДВ, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 45213,75 грн. підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП ТРІАДА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 842212 від 09.09.2013 р., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, частково, на суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 45213,75 грн. (сорок п'ять тисяч двісті тринадцять гривень сімдесят п'ять копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВП ТРІАДА" (61052, м. Харків, вул. Конєва, буд. 4, код ЄДРПОУ 33203410) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) судові витрати у розмірі 3365,43 грн. (три тисячі триста шістдесят п'ять гривень сорок три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 21.02.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.