Ухвала суду № 37259845, 19.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 119/8906/13-а

19.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Щепанської О.А. ,

Горошко Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хожаінова О.В.) від 14.01.14 у справі № 119/8906/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98100)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (вул. Українська, 44, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

ВАТ "Український науково-дослідний інститут силової електроніки "Перетворювач" (вул. Кремлівська, 63-а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041)

про скасування рішення Управління ПФУ в м.Феодосія,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії, Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач", про визнання незаконним та скасування Рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії від 16.08.2013 року про відмову їй в призначенні пенсії відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" згідно заяви від 01.08.2013 року; визнання неправомірними дій ВАТ „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" з відкликання раніше виданих довідок; зобов'язання призначити пенсію відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" з 01.08.2013 року.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій він просить постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі осіб, що не з'явились, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги згідно приписів частини 1 статті 195 КАСУ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що записами в трудовій книжці та іншими матеріалами справи беззаперечно підтверджується стаж наукової роботи, внаслідок чого дії Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" з відкликання листом від 06.08.2013 року № 12/119 раніше виданих позивачу довідок № 12/114 від 26.07.2013 року про підтвердження стажу наукової роботи та № 12/100 від 13.06.2013 року про заробітну плату для нарахування пенсії, є неправомірними, а рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії від 16.08.2013 року про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" згідно заяви від 01.08.2013 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню та зобовязання Управління Пенсійного фонду України м. Феодосія АРК призначити позивачу пенсію відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" з 01.08.2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є отримувачем пенсії з 14.02.1997 року. Пенсія за віком була призначена комісією з призначення пенсій Орджонікідзевської районної ради народних депутатів м.Запоріжжя. Розпорядженням № 168642 від 10.09.2002 року позивачу була призначена пенсія згідно зі ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та до стажу наукової діяльності було зараховано 19 років 7 місяців та 3 дні. В 2004 році у зв'язку зі зміною порядку фінансування пенсій, призначених згідно зі ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність", позивачем надано до Пенсійного фонду довідки про підтвердження стажу наукової діяльності. Листом ВАТ НДІ „Перетворювач" від 03.03.2006 року № 1/56 відкликані раніше видані довідки про підтвердження стажа наукової роботи та про заробітну плату для нарахування пенсії. У зв'язку з тим, що вищевказані довідки відкликані, Рішенням № 843 від 01.03.2006 року позивачу була припинена виплата пенсії згідно зі ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" з 01.03.2006 року та Розпорядженням 168642 від 30.06.2006 року призначена пенсія за віком відповідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року. Рішення про припинення виплати пенсії на підставі ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" було прийнято Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя та не оскаржено. З 01.08.2009 року позивач є отримувачем пенсії за віком в Управлінні ПФУ в м.Феодосії згідно заяви від 18.09.2009 року.

01.08.2013 року вона звернулася до Управління ПФУ в м.Феодосії АРК з заявою про призначення їй пенсії згідно зі ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-ХІІ від 13.12.1991 року. Разом з заявою надала довідки ВАТ „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" № 12/114 від 26.07.2013 року про підтвердження стажа наукової роботи; про реорганізацію підприємства № 12/98 від 13.07.2013 року; про заробітну плату № 12/100 від 13.06.2013 року за період роботи 1987-1991 років, які відповідають вимогам Пенсійного фонду України. Листом Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" від 06.08.2013 року № 12/119 відкликані раніше видані довідки № 12/114 від 26.07.2013 року про підтвердження стажа наукової роботи та № 12/100 від 13.06.2013 року про заробітну плату для нарахування пенсії.

Внаслідок відкликання довідок Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосії від 16.08.2013 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність».

Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність" (стаття 24) визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.

Статтею 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України № 03-3/3534-02-6 від 11.07.2002 року надані Рекомендації щодо порядку обрахування стажу наукової роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність", а також стажу наукової роботи, що зараховується до стажу державної служби. Так, згідно п.1.2 основним документом для визначення стажу наукової роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж наукової роботи. Якщо з записів у трудовій книжці чітко не можна визначити правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, що підтверджує науковий напрям його діяльності, або з назви посади безпосередньо не випливає її науковий напрям, додатково надається уточнююча довідка.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм законодавства, надання уточнюючої довідки необхідне в випадку неможливості визначення правового статусу наукової установи, статусу структурного підрозділу, що підтверджує науковий напрям його діяльності.

Матеріали справи містять копію трудової книжки позивача, в якій є записи про роботу в „Науково-дослідному проектно-конструкторському та технологічному інституті силової полупроводникової техніки" (НДІ заводу „Перетворювач"), який наказом № 116 від 26.06.80 року Мінелектротехпрому СРСР був перейменований у „Всесоюзний науково-дослідний проектно-конструкторсткий та технологічний інститут силових полупроводникових устроїв" (ВНДІ „Перетворювач"), який наказом № 10 від 01.02.93 року Мінпромполітики був перейменований в „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" (НДІ „Перетворювач"), який також наказом № 10 від 16.03.98 року перейменований у ВАТ „Український науково-дослідний інститут силової електроніки „Перетворювач" (ВАТ НДІ „Перетворювач"): з 01.07.1977 року по 05.06.1990 року - старший науковий співробітник відділу, з 06.06.1990 року по 03.02.1997 року - завідувач сектором відділу. Основною роботою сектору була науково-технічна діяльність. Відповідність кваліфікації займаним посадам підтверджувалася атестацією. Зазначені відомості підтверджені також Актом зустрічної перевірки про підтвердження стажу наукової роботи на ВАТ НДІ „Перетворювач" позивачу від 22.10.2013 року. Таким чином, записи в трудовій книжці, а також інші документи в сукупності підтверджують правовий статус наукової установи, статус структурного підрозділу, науковий напрям і відкликання довідки правового значення для призначення пенсії в даному випадку не має. Щодо довідки про заробітну плату, колегія суддів зазначає, що, оскільки позивач вже є отримувачем пенсії, довідка про заробітну плату міститься в матеріалах її пенсійної справи.

В той же час колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог до ВАТ НДІ «Преобразователь», окільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно до частини 3 статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим кодексом. Визначення суб'єкта владних повноважень дане в пункті 7частини 1 статті 3 КАС України. Частина четверта статті 50 КАС України встановлено виключний перелік підстав, коли фізична особа може бути відповідачем за адміністративним позовом. Зокрема, такий позов має бути заявлений суб'єктом владних повноважень про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом. КАС України не передбачає підстав, коли за позовом фізичної особи до юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, може бути пред'явлено позов.

В даному випадку позивачем - фізичною особою заявлено вимоги в тому числі до юридичної особи, яка є суб'єктом господарювання, не є суб'єктом владних повноважень і такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства відповідно до пп.1п.1 ст. 157 КАС України.

Згідно п.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що провадження у справі в частині вимог до ВАТ НДІ «Преобразователь» підлягає закриттю, а постанова суду першої інстанції в частині вимог до даного відповідача - скасуванню.

В іншій частині висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими

Керуючись ст.195, ст.196, п.1, 4 ч.1ст.198, ст. 200, ст.203, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.14 у справі № 119/8906/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.14 у справі № 119/8906/13-а в частині позовних вимог до ВАТ НДІ «Преобразователь» - скасувати.

Провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак