Постанова № 372598, 22.01.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.01.07 Справа № 12/807ад.

Суддя Палей О.С., при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у м.Лисичанську

до Лисичанського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори № 2, м.Лисичанськ

про звернення стягнення на активи 320712 грн.71 коп.

В присутності представників сторін:

від позивача –Жадан О.О., ст.держ.подат.інсп., довіреність № 157/10 від 10.01.07.;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: заявлено вимогу про звернення стягнення податкового боргу в сумі 320712,71 грн. на активи відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Лисичанське комунальне підприємство ЖЕК № 2 –відповідач у справі –зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Лисичанською міською радою 11.02.1999 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Лисичанську та є платником податку на додану вартість.

Станом на 22.11.2006 р. у боржника виник податковий борг в сумі 320712 грн.71 коп. з податку на додану вартість, на обгрунтування наявності якого позивачем надані:

Податкове повідомлення-рішення від 07.12.2005р. №0001531501/0 згідно акту перевірки №15010160 від 07.12.2005р. - сума недоїмки 132550,95 грн.;

Податкові повідомлення-рішення від 22.03.2006р. №0000621601/0, №0000611601/0, №0000631601/0 згідно акту перевірки №16010067/20184657 від 22.03.2006р. - сума недоїмки 44918,71 грн.;

Податкова декларація від 11.10.2006р. №19577 - сума недоїмки 12280,00 грн.; Податкова декларація від 11.09.2006р. №16511 - сума недоїмки 9884,00 грн.; Податкова декларація від 08.08,2006р. №14943 - сума недоїмки 10495,00 грн.; Податкова декларація від 12.07.2006р. №12276 - сума недоїмки 12595,00 грн.; Податкова декларація від 09.06.2006р. №9261 - сума недоїмки 8843,00 грн.; Податкова декларація від 12.05.2006р. №8373 - сума недоїмки 10699,00 грн.; Податкова декларація від 14.04.2006р. №5544 - сума недоїмки 10364,00 грн.; Податкова декларація від 14.03.2006р. №2167 - сума недоїмки 10394,00 гри.; Податкова декларація від 10,02.2006р. №1055 - сума недоїмки 7378,00 грн.; Податкова декларація від 17.01.2006р. №35889 - сума недоїмки 22509,00 гри.; Податкова декларація від 08.12,2005р. №31876 - сум а недоїмки 16764,00 грн.; Податкова декларація від 16.11.2005р. №31026 - сума недоїмки 22331,00 грн.

Відповідач відзивом від 11.12.2006 р. позовні вимоги визнає частково в сумі 123625,49 грн. станом на 01.12.06 р. та вказує на те, що заборгованість перед бюджетом виникла через несплату мешканцями квартирної плати та укладення договорів про реструктуризацію.

Відповідач вказує також на наявність збитків та відсутність комерційної зацікавленості в одержанні прибутков.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В п.1.6 ст.1 Закону № 2181 зазначено, що примусове стягнення це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Проте термін "податковий борг", означає, що податкове зобов'язання платника податку вже узгоджено та не сплачене у встановлені законом строки.

Тому у контексті п.1.6 ст.1 Закону 2181 фразу "без попереднього узгодження" слід розуміти так, що податкове зобов'язання вже було попередньо узгоджено самостійно платником або в апеляційному порядку, та не потребує повторного узгодження.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом вживалися й інші передбачені Законом № 2181 заходи з погашення податкового боргу, яки не дали позитивного результату.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості на адресу відповідача Державною податковою інспекцією у Лисичанську були надіслані перша податкова вимога № 6539/1-33 від 08.10.01 та друга податкова вимога від 10.12.01 № 2/186.

Податкові зобов'язання відповідача зі сплати податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість , з огляду на приписи ст.5 Закону № 2181, є узгодженими.

Судом при вирішенні даного спору не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача, оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як спеціальний закон з питань оподаткування, не визначає в якості підстав звільнення платника від обов'язку сплатити податкове зобов’язання у встановленому порядку та строки наявність збитків, тощо , а порядок визнання податкового боргу безнадійним та його списання встановлюється ст.18 Закону.

На підставі вищевикладеного суд позовні вимоги задовольняє.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.160,163,167,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити.

2.Звернути стягнення на активи Лисичанського комунального підприємства житлова-експлуатаційна контора № 2, 93118, м. Лисичанськ, кв. .Жовтневої революції, 24, ід. код 20184657 в доход Державного бюджету України на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 320712 грн.71 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –26.01.2007р.

Суддя О.С.Палей

Надр. 3 прим.

1- до справи

2- позивачу

3-відповідачу