Вирок № 37259324, 19.12.2013, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/3141/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2013 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Масленикова О.А.,

при секретарі: Д'яченко М.В.

за участю:

прокурора: Кривельова Є.М.

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт

у кримінальному провадженні,

внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12013170310001357 від 04.09.2013 р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ліски Кілійського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, інваліда 2-ї групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись на пустирі за межами с. Шевченкове, Кілійського району, Одеської області, в районі вул. Музики, побачив рослини дикорослої коноплі, після чого шляхом зривання придбав її кущі, кількість яких в ході досудового розслідування встановлено не було. В подальшому вказані кущі ОСОБА_1 приніс з метою збуту до себе додому за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом сушіння та перетирання через решето виготовив з них наркотичний засіб - канабіс, який зберігав у себе вдома з метою подальшого збуту.

04.09.2013 року в ході огляду приміщення гаражу, розташованого на території присадибної ділянки будинку АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_1, співробітниками Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з наркотичним засобом канабісом.

Згідно висновку експерта № 1110 від 10.09.2013 року, речовина рослинного походження, вилучена в ході огляду будинку АДРЕСА_1, є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канаісом, який відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 /з наступними змінами та доповненнями/ належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса вилученого канабісу у висушеному стані становить 555,09 грамів, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах з метою збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та дав показання, відповідно до яких декілька років тому він знаходився на лікуванні у туберкульозному диспансері м. Кілія з приводу захворювання легень. Під час перебування у лікарні він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_2, якому поскаржився на брак коштів для лікування. ОСОБА_2 порадив нарвати коноплі та принести йому для продажу. Після цього на покинутих земельних ділянках за с. Шевченкове ОСОБА_1 нарвав у пакет дикорослої коноплі та через деякий час приїхавши до лікарні зустрівся з ОСОБА_2 і передав йому вказану коноплю. ОСОБА_2 повідомив, що конопля непридатна для споживання та повернув її . Після цього ОСОБА_1 залишив пакет з коноплею у своєму гаражі, де він і був вилучений працівниками міліції в ході проведення огляду у 2013 році. Поясняє, що усвідомлює, що вчинив злочин, розкаюється у вчиненому та зробив це через тяжке матеріальне становище.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів за клопотанням обвинуваченого судовий розгляд із застосуванням положень ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши, окрім допиту обвинуваченого, недоцільним дослідження інших доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Положеннями ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи показання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах з метою збуту.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує:

Відсутність обставин, які обтяжують покарання /ст. 67 КК України/.

Обставини, які пом'якшують покарання /ст. 66 КК України/: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення злочину внаслідок тяжкого матеріального становища.

Крім цього, суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу та стан здоров'я обвинуваченого його ставлення до скоєного.

На підставі викладеного, в зв'язку з наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, обставин вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин відповідно до положень ст. 69 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який є інвалідом 2-ї групи, наявність обставин, які пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, в зв'язку з чим приймає рішення про його звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. ст. 75, 76 КК України.

Оскільки ст. 77 УК України передбачено виключний перелік додаткових покарань, які застосовуються у випадку прийняття судом рішення про звільнення особи від відбування покарання з іспитовим строком, суд при призначенні покарання обвинуваченому не призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке згідно санкції ч. 2 ст. 307 КК України є обов'язковим.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази в ході судового розгляду учасниками судового провадження не надавались.

Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають до стягнення на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому під час досудового розслідування до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років;

У відповідності до положень ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання, якщо він на протязі 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк обвинуваченому відраховувати з дня проголошення вироку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області на розрахунковий рахунок 31250272210015 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222, призначення платежу за експертизу ФО2 КПК 1001050 - 880,20 гривень витрат за залучення експерта.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_1 - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Маслеников