Рішення № 37259181, 21.02.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/10593/13-ц

Провадження № 2/591/284/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого-судді Грищенко О.В., секретаря Біріної Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивачка просить винести рішення, яким усунути від права на спадкування ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є дітьми її рідного брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі після смерті батька звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Позивачка, як рідна сестра померлого, постійно доглядала за спадкодавцем, який хворів та у звязку з цим постійно потребував стороннього догляду. Відповідачі свідомо ухилялися від надання спадкодавцю допомоги, якої він потребував, та не здійснювали за ним догляд. Тому просила усунути їх від права на спадкування за законом.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що їх батько, з яким вони ніколи не припиняли спілкуватися, дійсно пере своєю смертю мав ряд захворювань, але не потребував стороннього догляду, оскільки міг самостійно пересуватися та в безпорадному стані не перебував.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, свідків, дослідивши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина за законом, і його діти - ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с.9).

Відповідно до свідоцтв про народження, ОСОБА_3, ОСОБА_2 є донькою та сином померлого ОСОБА_4 (а.с.32).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер від нещасного випадку, внаслідок дії низької температури. (а.с.29).

Згідно з актом СМЕ від 18.03.2013 року, на момент смерті ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння. (а.с.28).

Як вбачається з ксерокопії журналу реєстрації трупів, труп ОСОБА_4 було видано ОСОБА_3 (а.с.31).

З наданих позивачем ксерокопій чеків, квитанцій та довідок, ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_4 та організацією поминального обіду, а також брала участь у придбанні ліків для ОСОБА_4 в грудні 2012 року (а.с.5-8).

Встановлено, що ОСОБА_3 брала участь у витратах на поховання, передавши для цього позивачу 3000 грн. Цей факт не заперечувався сторонами в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що є сусідкою померлого ОСОБА_4 В квартирі у нього не була, але часто бачилася з ним біля під'їзду. Останні півтора роки у нього боліли ноги, він виходив у двір з палицею, а в січні 2013 року після лікування в лікарні, повертався від своєї сестри ОСОБА_1, у якої прожив деякий час після виписки з лікарні. Позивачка допомагала йому: часто відвідувала, приносила продукти харчування, готувала їжу, прала, займалася обробкою присадибної ділянки.

З пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_4 був її сусідом. Взимку минулого року він потрапив в лікарню через хворобу ніг, після чого його на деякий час забрала до себе додому ОСОБА_1, а згодом він повернувся додому і став виходити у двір. Пересувався він самостійно, ходив в магазин.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що знайома з померлим ОСОБА_4 як його сусідка. Протягом останнього року він ходив по двору з палицею, а зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що вона допомагала своєму брату готувати їжу, прибирати в квартирі.

Як пояснила суду свідок ОСОБА_8, вона до 2005 року була співмешканкою ОСОБА_4, а останній раз бачилася з ним в листопаді 2012 року на ринку, він нормально ходив, на хвороби не скаржився, повідомив їй, що з 2011 р. працював в м. Києві.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_4 - був його кумом та давнім товаришем. Бачився з ним останній раз за тиждень до його смерті - заїздив до нього додому. В той день на самопочуття він не скаржився, пересувався самостійно. В листопаді 2012 року ОСОБА_4 допомагав йому пиляти дерева, а після цього лікувався в стаціонарі у звязку з хворобою ніг. В грудні 2012 року вони разом сиділи в кафе. В 2009 -2011 роках ОСОБА_4 працював в м. Києві, а в 2012 році влаштувався на роботу на птахоферму. З дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у них були добрі стосунки. В безпорадному стані ОСОБА_4 ніколи не бачив.

З пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що вона є сусідкою позивачки, а її брат ОСОБА_4 періодично бував у ОСОБА_1 в гостях. Пересувався він самостійно. Останнього разу сестра забирало його до себе після його виписки з лікарні на тиждень, а потім він поїхав додому.

Як пояснив суду свідок ОСОБА_11, він був знайомий з ОСОБА_4 по роботі, оскільки з літа 2012 р. до початку 2013 р. разом працювали неофіційно на пункті прийому металобрухту. Бував у ОСОБА_4 вдома в грудні 2012 року, а останній раз бачив в січні 2013 року на роботі, коли він працював на прийомному пункті. Скаржився на біль в колінах, але пересувався самостійно.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані нормами ЦК України.

Згідно ст. 1224 ч. 5 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Виходячи з наведених норм закону, підлягають доказуванню обставини щодо перебування спадкодавця у безпорадному стані та щодо ухилення спадкоємців від надання допомоги спадкодавцеві.

Аналізуючи всі докази в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 перебував через свій похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво у безпорадному стані, про те, що він потребував у звязку з цим допомоги та звертався за допомогою до інших осіб, у тому числі, до відповідачів, а також про те, що відповідачі не надали йому допомоги, якої він потребував.

Враховуючи зазначене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1261, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою яка не брала участі в розгляді справи протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

Суддя О.В.Грищенко