Ухвала суду № 37258494, 12.02.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/3858/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярошенко Т. О.Номер провадження 22-ц/788/213/14 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Лузан Л. В., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про скасування рішення Охтирського міськрайонного суду від 10 грудня 2013 року в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно та про залишення без розгляду позову в цій частині вимог

у справі за позовом ОСОБА_3 до реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, ОСОБА_4, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 10 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду з заявою про залишення без розгляду її позову в частині вирішення вимог про скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно та про скасування рішення суду в цій частині.

Підставою для цього позивачка зазначає те, що відповідачеві не видавалось свідоцтво про право власності на нерухоме майно, про що вона не могла дізнатись напевно при розгляді справи в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, які підтримали заяву з мотивів, в ній викладених, представників відповідачів, третьої особи, які заперечують проти задоволення заяви та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 січня 2013 року, видане реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області на її ім'я про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду по цивільній справі №2-75/2010 від 05 лютого 2010 року про визнання мирової угоди, із зазначенням загальної площі 64, 9 кв. м, житлової площі 42, 6 кв. м, що включає зазначення площ зі складовими об'єктами самочинного будівництва, а також стягнути з реєстраційної служби на її користь понесені витрати, пов'язані з виготовленням та видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 січня 2013 року в розмірі 239 грн. (а.с 2-3).

14 жовтня 2013 року ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги, та, крім іншого, зазначила, що 12 вересня 2013 року проведена незаконна державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на ? частину спірного будинковолодіння, в тому числі з об'єктами самочинного будівництва, з виготовленням та видачею йому свідоцтва.

Просила, крім іншого, також визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 вересня 2013 року, видане реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції на ім'я ОСОБА_4 про право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 Сумської області, на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області по цивільній справі №2-75/2010 від 05 лютого 2010 року про визнання мирової угоди та витягу КП «Охтирське МБТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії і номер 25427732, виданого 26 лютого 2010 року, із зазначенням та включенням загальної і житлової площі будинковолодіння зі складовими об'єктами самочинного будівництва (а. с. 40-42).

27 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив визнати незаконним введення в експлуатацію самочинно побудованих об'єктів: прибудови «а», гаража «Г» та прибудови «А1»; визнати незаконною декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Житлова прибудова до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1», зареєстровану в інспекції ДАБК у Сумській області 13 грудня 2012 року за №СМ 18112502109; визнати незаконними та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 січня 2013 року, видане реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції на ім'я ОСОБА_3 про право власності на ? частину приватного житлового будинку по АДРЕСА_1, на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду від 05 лютого 2010 року про визнання мирової угоди із зазначенням загальної площі 64,9 кв. м, житлової площі 42,6 кв. м, що включає частину площі об'єктів самочинного будівництва; визнати незаконними та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 вересня 2013 року, видане реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції на ім'я ОСОБА_4 про право власності на ? частину вказаного приватного житлового будинку, на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду від 05 лютого 2010 року про визнання мирової угоди та витягу КП «Охтирське МБТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії і номер 254277232, виданого 26 лютого 2010 року із зазначенням загальної та житлової площі, що включає частину площі об'єктів самочинного будівництва (а.с.96-99).

Ухвалою суду від 10 грудня 2013 року зустрічний позов ОСОБА_4 за його заявою залишено без розгляду (а.с. 160, 162).

08 січня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої додала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку зі списком співвласників по 1/2 частині, ухвалу Охтирського міськрайонного суду від 05 лютого 2010 року про визнання мирової угоди, технічний паспорт на домоволодіння від 12 квітня 2010 року з поточними змінами, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 13 грудня 2012 року (а.с.132-139).

Реєстраційна служба на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18457 від 10 січня 2013 року провела державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, за ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку загальною площею 64, 9 кв. м, житловою площею 42, 6 кв. м, зазначивши підставою для реєстрації виникнення права власності ухвалу суду від 5 лютого 2010 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК 421306 від 20 грудня 2011 року, та видала їй витяг з реєстру права власності на нерухоме майно (а. с. 20-22, 38, 132, 138, 139).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 січня 2013 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 Сумської області, загальною площею 64, 9 кв. м, житловою площею 42, 6 кв. м (а. с. 20).

12 вересня 2013 року з аналогічною заявою до реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції звернувся ОСОБА_4, подавши відповідний пакет документів (а. с. 140 - 153).

Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №6038248 від 19 вересня 2013 року проведена державна реєстрація права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки: ? житлового будинку, розташований в АДРЕСА_1, ОСОБА_4 Підставою для реєстрації виникнення права власності вказані ухвала суду від 5 лютого 2010 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ 759069 від 8 листопада 2012 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 лютого 2010 року.

ОСОБА_4 19 вересня 2013 року видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 64, 9 кв. м, жилою площею 42, 6 кв. м, з зазначенням, що державна реєстрація вказаного об'єкту відбулась 8 січня 2013 року, підставою внесення запису про реєстрацію є рішення від 10 січня 2013 року, винесене відносно цього спільного об'єкта (а.с. 39, 154 - 158).

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обставини незаконної, на думку позивачки, реєстрації права власності відповідача, вона, зокрема, зазначала підставою позову щодо незаконності виданого відповідачеві свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке йому в дійсності не видавалось, а йому був виданий лише витяг з Державного реєстру.

Суд зробив висновки в цій частині щодо відповідності дій реєстратора вимогам закону. Оскільки позивачка просила визнати незаконним та скасувати свідоцтво відповідача, фактично оспорюючи законність реєстрації його права власності, її доводи в цій частині суд відхилив.

Рішення суду щодо законності реєстрації права власності відповідача постановлене відповідно до положень ст. 11 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що заява позивачки не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Ч. 1 ст. 310 ЦПК України передбачає, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

П. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається з вказаних норм процесуального права, залишення позову без розгляду в апеляційному суді можливе за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить посилань на наявність підстав для залишення позову без розгляду, яких не застосував суд першої інстанції за заявою позивача, подати яку позивач не був позбавлений можливості.

Права особи, яка подала апеляційну скаргу, визначені ст. 300 ЦПК України, яка надає їй право на доповнення, зміну апеляційної скарги, її відкликання чи відмови від неї.

Главою 1 розділу V ЦПК України про апеляційне провадження визначено два випадки, коли сторони можуть реалізувати диспозитивні права щодо розпорядження своїми процесуальними способами захисту: відмова позивача від позову та мирова угода сторін (ст. 306 ЦПК України).

Отже, на стадії апеляційного провадження позивач не має права подавати заяву про залишення позову без розгляду, а суд апеляційної інстанції задовольняти її, оскільки таке право він може реалізувати лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку судових дебатів.

Тобто на стадії апеляційного провадження позов неможливо залишити без розгляду за заявою позивача, так як він уже розглянутий.

Згідно з ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою ЦПК України про апеляційне провадження.

Звернення позивача до суду апеляційної інстанції з заявою про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України за умови, що з такою заявою позивачка до суду першої інстанції не зверталась і в позові відмовлено, не може вважатись належним засобом захисту, а свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Задоволення заяви позивача про залишення позову без розгляду, на думку колегії суддів, призвело б до порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду справи.

За таких обставин підстави для залишення позову без розгляду і скасування рішення суду в апеляційному порядку з цих підстав відсутні.

Керуючись ст. ст. 207, 304, 307, 310, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування рішення Охтирського міськрайонного суду від 10 грудня 2013 року в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно та про залишення без розгляду позову в цій частині вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -