Постанова № 37257272, 20.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р.Справа № 923/1440/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Анісімов В.В. (за довіреністю),

від відповідача - Сапіга Д.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Таврійська будівельна компанія"

на рішення господарського суду Херсонської області від 08.01.2014р.

по справі №923/1440/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго"

до Публічного акціонерного товариства „Таврійська будівельна компанія"

про стягнення 113 374,73 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 20.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2013р. Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі - ПАТ „ЕК „Херсонобленерго", позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Таврійська будівельна компанія" (далі - ПАТ „Таврійська будівельна компанія", відповідач) про стягнення 113 374, 73 грн. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії та 2 267, 49 грн. судового збору.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору №3668 від 24.02.2006р. про постачання електричної енергії (далі - Договір), яке полягало у фактичному перевищені договірної величини споживання електричної енергії у липні 2013 року та серпні 2013 року, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.01.2014р. позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" задоволено та стягнуто з ПАТ „Таврійська будівельна компанія" 113 374, 73 грн. основного боргу за позадоговірне споживання електричної енергії та 2 267, 49 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду вмотивовано з посиланням на: ст. 26 Закону країни „Про електроенергетику"; ст. 526 ЦК України та Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442. Господарським судом встановлено, що відповідач несвоєчасно подавав свої письмові заяви про коригування обсягів споживання електроенергії відповідно до Договору та ПКЕЕ, ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" правомірно відмовило ПАТ „Таврійська будівельна компанія" в проведенні коригування договірної величини споживання електричної енергії, а отже дійшов висновку про наявність перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії, в зв'язку з чим задовольнив позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ „Таврійська будівельна компанія" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в новому обсязі.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду ухвалене при недоведених обставинах та при неправильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного та необґрунтованого рішення.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

В судовому засіданні 20.02.2014р., представник ПАТ „Таврійська будівельна компанія" надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги скарги, представник ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" також надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, з підстав викладених у відзиві на скаргу, просить рішення місцевого суду від 08.01.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.02.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „ЕК „Херсонобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ЕК „Херсонобленерго") (постачальник) та ПАТ „Таврійська будівельна компанія" (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №3668, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10430 (кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт год. і більше.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач до 15 листопада поточного року надає постачальникові відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з їх помісячним розподілом. У разі ненадання зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Згідно з п. 5.5 Договору, звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку №1 цього договору.

24.02.2006 р. сторонами підписаний додаток № 1 до договору № 3668 від 24.02.2006р. про обсяги постачання електричної енергії, згідно якого заплановані відповідачем обсяги споживання електричної енергії в липні становлять 125000кВт/год., а в серпні - 120000кВт/год; та додаток № 2 „Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації", за умовами якого 24 числа у місяці з 31 днем, 23 числа у місяці з 30 днями, 22 числа у місяці з 29 днями та 21 числа у місяці з 28 днями споживач знімає показання електролічильників та оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути сплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня виписи рахунку.

Крім цього, відповідно до п. п. 1,2 додатку №1 до вищевказаного договору, обсяги постачання електричної (договірної величини) на розрахунковий період чи на наступний рік визначаються на підставі умов п. 5.1 Договору тобто за обґрунтованою та погодженою електропостачальником своєчасно наданою заявкою, або, при ненаданні заявки, чи її непогодженні, на рівні фактичного споживання відповідного періоду поточного (попереднього) року і набуває чинності після оформлення їх у формі нового додатку №1 до договору. Надана заявка не є підставою для зміни договірних величин доки вони не оформлені у формі двостороннього погодженого додатку №1.

Споживач має право за 5 (п'ять) днів до закінчення розрахункового періоду звернутись з письмовим обґрунтуванням до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. В разі корегування договірних величин електроспоживання здійснюється відповідне коригування граничних (договірних) рівних споживання потужностей , які дійсні з дня проведення коригування до кінця відповідного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за липень 2013р. спожив 197387кВт/год. електричної енергії, що на 72387кВт/ год. більше обсягу, передбаченого для вказаного періоду додатком № 1 до договору № 3668, а за серпень 2013 року відповідачем спожито 201052кВт/год., перевищення ліміту становить 81052 кВт/год., що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії від 24.07.2013р. та від 23.08.2013р. відповідно.

Вказаний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у зазначений період також підтверджується і підписаними сторонами актами прийому-передачі активної електроенергії.

Господарським судом вірно встановлено, що 15.07.2013р. та 08.08.2013р. ПАТ „Таврійська будівельна компанія" зверталось до ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" із заявами щодо збільшення лімітів споживання електричної енергії у вказані місяці. Проте, в обох випадках відповідач отримав письмові відмови від позивача, так як не виконав обов'язкову умову для коригування - не вніс попередню оплату додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Підпунктом 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно умов договору. Відповідно до пп. 1 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати електричної енергії.

На підставі наданих відповідачем актів про обсяги спожитої електричної енергії від 24.07.2013 р. та 23.08.2013 р. позивач надав відповідачеві рахунки від 23.08.2013р. та 23.09.2013р., у які включив двократну вартість спожитої електроенергії понад договірні обсяги. Відтак, сума виставлена до сплати в рахунку № 3668 від 23.08.2013р. (за липень 2013р.) склала - 52 711, 40 грн., а в рахунку № 3668 від 23.09.2013р. (за серпень 2013р.) - 60 663,33 грн. (загальна сума 113 374,73 грн.).

Враховуючи умови договору та чинного законодавства, колегія суддів вважає висновки місцевого суд правомірними, оскільки обов'язок зі сплати понад договірної величини споживання електричної енергії виник у відповідача з моменту отримання ним вказаних рахунків та мав бути виконаний протягом 5-ти операційних (банківських) днів. Проте, доказів оплати даних рахунків відповідач не надав а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційного суду.

Щодо проведення попередньої оплати додатково заявлених обсягів електричної енергії (хоча відмова коригування договірних величин споживача здійснено у зв'язку із невиконанням споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, а саме не своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, що підтверджується листами від 18.07.2013р. та від 15.08.2013р.), колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. При цьому, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Тобто, вимогами п. 4.4 ПКЕЕ визначено обов'язок споживача проводити попередню оплату додатково заявлених обсягів.

Згідно з ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 6.6 ПКЕЕ визначено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Отже, чинним нормативно-правовими актами чітко визначена можливість проведення попередньої оплати за спожиту електричну енергію.

Щодо посилання апелянтом на порушення строків для надання відповіді про рішення щодо коригування, що відбулось у серпні 2013р., колегія суддів зазначає, що дійсно 08.08.2013р. відповідач звертався до позивача із заявою щодо збільшення лімітів споживання електричної енергії у серпні місяці.

15.08.2013р. позивач на адресу відповідача направив відповідь про відмову у проведення коригування.

Щодо, наявності боргу у споживача за серпень 2013р. (відповідач в судовому засіданні 20.02.2014р. погодився із фактом наявності боргу за липень 2013р.), а саме посилання на факт того, що ним проведено оплату 07.08.2013р. - 20 000,00 грн., 08.08.2013р. - 36 000,00 грн., 15.08.2013р. - 45 000, 00 грн., то колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до п. 1 додатку 2 до договору «Порядок розрахунків та графік зняття показників лічильників та подання їх до електропостачальної організації» протягом розрахункового періоду здійснює три планових платежу на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 05 числа місяця 30%; до 15 числа місяця 30%; до 29 числа місяця 40%. Однак відповідачем було проведено оплату не в повному обсязі.

Отже, позивачем було правомірно відмовлено відповідачу у проведенні коригуванні обсягів заявленої електричної енергії, а саме у зв'язку із наявністю заборгованості та не здійснення передплати за заявлені обсяги збільшення споживання електричної енергії.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає скаржником не доведено, що ним прийняті всі заходи по недопущенню порушень умов Договору, тому саме відповідач, як учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 08.01.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.02.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.